Як змінився вільний Донбас за два роки – нотатки з дискусії

Громадські активісти, експерти та журналісти, які працюють в напрямку розвитку громадянського суспільства та контролю діяльності влади на Донеччині, зібралися за круглим столом, щоб обговорити основні тенденції та виклики у регіоні. Захід відбувся 21 вересня у прес-центрі «Укрінформ» за ініціативи руху «Сильні громади». 

Учасники круглого столу обговорили динаміку настроїв мешканців Донеччини та Луганщини, розвиток культурних ініціатив, поділилися досвідом контролю за використанням публічних коштів та розповіли про впровадження нових електронних інструментів. Звернули увагу також на трансформації медійного середовища.

Як зазначив координатор руху «Сильні громади» Валентин Краснопьоров, діалог суспільства і влади на Донбасі уже почався. За два роки збільшилася кількість публічних дискусій, у регіоні, побільшало і різноманітних просвітницьких заходів. Нарешті суб’єктність культурних процесів відходить від місцевого самоврядування і все більше культурних заходів, фестивалів, концертів відбувається з ініціативи громадськості», – підкреслив Краснопьоров.

За його словами, у містах відкривається велика кількість культурних платформ. Зокрема, у Слов’янську, Краматорську, Бахмуті, Новогродівці, Сєвєродонецьку.

Ще одна цікава тенденція в культурі – перетворення бібліотек на публічні простори. На сьогодні такі заклади щонайменше у трьох містах – Краматорськ, Костянтинівка, Слов’янськ, Дружківка. До прикладу, у Слов’янську бібліотека співпрацює із посольством США, Краматорську – Чехії, Костянтинівці – Польщі.

«Якщо говорити про основні тенденції, то розпочався процес падіння політичної монополії та десакралізації влади. Все більше людей розуміють, що вони теж є учасниками політичних процесів і можуть на них впливати. Також позитивними процесами є зародження альтернативних ЗМІ, початок децентралізації, збільшення контролю влади, розвиток горизонтальних зв’язків між мешканцями регіону, якісне та кількісне зростання культурних процесів», – вважає координатор руху «Сильні громади».

"Все більше людей розуміють, що вони теж є учасниками політичних процесів і можуть на них впливати" Валентин Краснопьоров

Серед основних викликів, які залишаються перед громадянським суспільством Донбасу – наявність практики монопольного прийняття рішень в органах місцевого самоврядування, нерівномірна громадська активність та відповідні рівні її якості, складна економічна ситуація та відсутність у держави бачення трансформації. Невирішеним лишається і питання умов для внутрішньо переміщених осіб. Держава робить недостатньо для того, щоб люди могли виїхати з окупованої території і перечекати, чи знайти себе в нових реаліях. Підконтрольність частини ЗМІ місцевим політичним групам та відсутність сигналу покриття українського теле- і радіомовлення також є проблемою.

Як зазначив редактор газети «Сильні громади» Павло Островський, зараз спостерігається поступовий перехід аудиторії від традиційних до нових медіа, люди більше почали довіряти місцевим виданням. Це пов’язано з тим, що частина ретрансляторів захоплені і знаходяться на окупованих територіях. За ці два роки з’явилося багато онлайн-видань.

За його словами, після виборів громадськість активніше включаються у процес контролю діяльності депутатів.

«За нашими оцінками, місцеві вибори 2015 року були найбільш вільні та змагальні за останні 15 років і це дало можливість стати соціальним ліфтом для громадських діячів, активістів, волонтерів, які хотіли спробувати себе в якості депутатів місцевих рад. За активної участі інститутів громадянського суспільства відбулися дебати у чотирьох містах, що є новим форматом для Донеччини. Це показує, що політична конкуренція має бути публічною», – підсумував Павло Островський.

"Вибори 2015 року були найбільш вільні та змагальні за останні 15 років і це дало можливість стати соціальним ліфтом для громадських діячів, активістів, волонтерів, які хотіли спробувати себе в якості депутатів місцевих рад" Павло Островський

На думку засновника інтернет-видання “Новости Донбасса” та “Громадського ТБ Донбасу” Олексія Мацуки, більшість громадських організацій на Донеччині є заполітизованими та виконують політичні замовлення, а з боку суспільства немає внутрішнього аудиту діяльності цих ГО. “Сьогодні політизація громадських рухів – це дуже великий виклик для суспільства. Ми таким чином відходимо від ідеї громадянського суспільства і входимо в ідею певного політесу, де громадські організації виконують політичне замовлення нових монополістів, як приходять замість Партії регіонів або інших комуністичних партій”, – вважає Мацука. На думку журналіста, нові медіа, які створюються, не відповідають стандартам, запиту суспільства, об’єктивності подачі інформації. “Якщо у нас з’являються так би мовити нові медіа, то вони абсолютно не відповідають стандартам, запиту суспільства, об’єктивності подачі інформації, але чомусь вони вважаються медіа і чомусь називаються новими медіа, таким чином дискредитуючи вже існуючі медіа як “Новости Донбасса”, “Громадське ТВ Донбасу, наші сайти”, – зауважив Олексій Мацука.

Утім, як підкреслив Валентин Краснопьоров, досі залишається проблемою невизначеність прифронтових територій, де діє місцеве самоврядування, обране у 2010 році. У багатьох міських радах немає міських голів та кворуму на сесіях. Разом з тим не приймається ні рішення про нові вибори, ні про запровадження військово-цивільних адміністрацій.

Серед позитивних тенденцій – соціологи фіксують істотні зміни у настроях людей, які проживають на звільнених територіях Луганської і Донецької областей.

«Зараз громадська думка на Донбасі перебуває у стані переходу від старих позицій до загальноукраїнського рівня, або взагалі задає темп, з деяких питань виглядає навіть дещо оптимістичнішою, ніж на півдні та сході України», – розповіла політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.

За її словами, одним із викликів на Донеччині та Луганщині була наявність різних векторів зовнішньополітичних орієнтацій населення. Останні два роки показали, що більше це питання Україну не розʼєднує.

«Зміни відбулись колосальні, і порівнювати Донецьк і Луганськ потрібно не з іншими регіонами, а цей регіон сьогодні із вчорашнім».

Наприклад, щодо найбільш чутливого – безпекового питання – кількість тих, хто бачить можливість гарантувати національну безпеку України за допомогою НАТО зросла із 1% у 2012 році до 24% у 2016-му. Поряд з цим відбувається невпинне розчарування в можливостях політичної, економічної і мілітарної інтеграції на пострадянському просторі, в першу чергах у тих обʼєднаннях, де домінує Російська Федерація. Ще 3-4 роки тому на Донбасі 50% вважали, що найкращим варіантом гарантування національної безпеки України буде військовий союз з РФ. Зараз там таких залишилося 14%. «Це немаленька цифра для регіону, який переживає конфлікт, – коментує Марія Золкіна, – але таке розчарування, яке виникло у третини населення, має бути враховане як чинник, який показує, як змінюється регіон».

"Третина населення звільненого Донбасу виступає за те, щоб Україна стала членом ЄС, близько 22% громадян за те, щоб Україна просувалася в бік інтеграції з Росією, а ще третина виступає за те, щоб Україна не приєднувалися до жодного інтеграційного обʼєднання" Марія Золкіна

На сьогодні третина населення звільненого Донбасу виступає за те, щоб Україна стала членом ЄС, близько 22% громадян за те, щоб Україна просувалася в бік інтеграції з Росією та іншими членами Євразійського економічного союзу, а ще третина виступає за те, щоб Україна не приєднувалися до жодного інтеграційного обʼєднання.

«Такий перехідний стан громадської думки також характеризується розчаруванням і відходом від старої позиції, яка була традиційною і вирізняла регіон від громадської думки решти регіонів України», – пояснює Марія Золкіна.

Обнадійливим, на думку аналітика, з точки зору трансформації громадської думки, є питання ідентичності населення. Тому що вперше за всі роки незалежності відносна більшість населення звільнених територій вважає себе громадянами України, а не мешканцями свого села або регіону, тоді як раніше переважала саме локальна ідентичність.

Зафіксували соціологи в 2016 році й довіру до органів місцевої влади на звільнених територіях. «В цьому сенсі Донбас вирізняється в кращу сторону порівняно з іншими східними областями України (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська), – зауважила Марія Золкіна. – На Донбасі й найвища з-поміж усіх східних і південних регіонів України довіра до громадських організацій (48%) – особливо місцевих та волонтерів».

Переорієнтація громадської думки на звільненій території відбулася й стосовно того, чи варто для припинення війни надавати більші повноваження непідконтрольним територіям. Адже минулого року 28% громадян були згодні на більші повноваження для цього регіону, така сама кількість була впевнена, що повертати ці території під юрисдикцію України слід з колишнім обсягом повноважень, але ще 20% населення були згодні на певну автономію для цієї території, тобто зміну державного устрою України. «В цілому майже рік тому ми мали ситуацію, коли відносна більшість готова були на розширення повноважень неконтрольованих територій задля припинення конфлікту, – відзначає Марія Золкіна. – Зараз ситуація змінилась, 40% громадян каже про те, що повертати території треба без жодних розширень адміністративних і політичних прав цього регіону», – підсумувала політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи».

"Особливістю східних областей України є те, що місцева влада не хоче впроваджувати жодних електронних інструментів, які роблять її відкритішою" Євгенія Поремчук

Завдяки тиску активних громадян у містах Донеччини запроваджують сучасні електронні інструменти контролю за використанням публічних коштів та доступу до публічної інформації. За словами керівника проекту «Розумне місто» Євгенії Поремчук, особливістю східних областей України є те, що місцева влада не хоче впроваджувати жодних електронних інструментів, які роблять її відкритішою.

«З початку 2016 року після знайомства з рухом «Сильні громади, ми почали активно підключати до системи міста Донецької та Луганської області. Останнім було Рубіжне. Мета проекту – об’єднати муніципалітет та громадських активістів. На жаль, в Донецькій області нам не вдалося залучити до співпраці муніципалітет, але там дуже активні громадські організації, які самі до нас телефонують та просять підключити місто до проекту. Важко працювати з владою міст. Коли ми приходимо і кажемо, що хочемо підключити «Розумне місто» (а це безкоштовний продукт), нас питають: «А яка наша вигода?». Ми кажемо, що ви станете чесними, прозорими, відкритими. На цьому наша співпраця закінчується», – резюмувала Євгенія Поремчук.

За словами радника першого заступника міністра фінансів Анастасії Розлуцької, яка курує напрямок впровадження системи контролю за використанням публічних коштів «Є-Дата», загальна реєстрація у системі в Донецькій області без врахування окупованих територій – 52%, у Луганській області – 51%. Область є дев’ятою за кількістю відвідувань ресурсу.

«Це невипадково, бо громадськість, в тому числі й «Сильні громади», багато у цьому напрямку працюють. Перша акція, коли громадські активісти занесли до Донецької ВЦА лист із переліком установ, які не зареєстровані, з вимогою створити «службові кабінети» у «Є-Дата» відбулася саме на Донеччині. Після того, кількість зареєстрованих зросла на 5%», – підкреслила Анастасія Розлуцька.

За її словами, на відсоток реєстрації також впливають і технічні речі, такі як відсутність облікових систем чи поганий інтернет.