Сьогодні у Слов’янську відбулося відкриття пам’ятного знаку загиблому капітану спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України Біліченку Геннадію Васильовичу.
Генадій Васильович трагічно загинув у Слов’янську при виконанні службового обов’язку 13 квітня 2014 року.
Капітан Біліченко Г.В. народився 14 грудня 1972 року у Казахстані. Згодом переїхав в Полтавську область. На військову службу в СБУ Геннадій був прийнятий в 1995 році. Свою долю зі Службою безпеки України пов’язав цілком свідомо, адже як справжній патріот, відчував особисту відповідальність за захист незалежності рідної країни.
13 квітня 2014 року було розпочато антитерористичну операцію. Багато бійців полягло, відстоюючи місто. Першим військовим, який загинув, захищаючи суверенітет держави став капітан СБУ Біліченко Геннадій Васильович.
« Сегодня утром в Славянске колонну представителей силовых структур, у которых была задача защитить граждан в этот праздничный воскресный день, обстреляли из автоматического оружия. Преступники открыли шквальный огонь, прикрываясь живым щитом из местных жителей, обманутых российской пропагандой. Во время этой операции погиб капитан спецподразделения СБУ "Альфа" Геннадий Биличенко, был тяжело ранен командир "Альфы" полковник Кузнецов и полковник СБУ Кукса. Кровь украинских героев пролилась за нашу землю, за единую, суверенную, неделимую Украину », оголосив в той день Олександр Турчинов ( на той час виконуючий обов ’ язки Президента України).
Почесне право зняти покров з пам’ятного знаку надали побратиму Геннадія Васильовича. Пам’ять загиблого капітана вшанували хвилиною мовчання.
Військовий капелан здійснив чин освячення пам’ятного знаку, після чого присутні поклали квіти до пам’ятника.
Пам’ять про загиблих військових, що захищали нашу державу буде жити вічно. Геннадій Біліченко став першою жертвою війни. Але на цьому бойові дії не закінчились. Війна продовжується і зараз. Багато військових віддає своє життя для того, аби ми з вами могли жити у вільній країні. І завдання українців зробити так, щоб ці жертви не були даремними.
Лідія Хаустова