Тридцять років тому - 24 серпня 1991 року – на позачерговій сесії Верховної ради нардепи ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум.
Це доленосне рішення стало початком нового етапу в сучасній українській історії. Історія формування української держави має тисячолітню традицію. Її початком є існування Антської держави, державного об’єднання полян Русі, згодом об’єднання Руської держави з центром у Києві. З розпадом Київської держави традиції державності перейшли до Галицько-Волинського князівства. Далі було Литовсько-Руське велике князівство, у складі якого Київська і Волинська землі користувалися значною автономією.
У XVII столітті на території сучасної України починає формуватися Козацька держава. Понад сто років козаки боролися за незалежність України, але досягти її їм так і не вдалося. У XVIII столітті український народ втратив свою державність та опинився у межах двох імперій — Російської та Австрійської на наступних двісті років, - пише арміяFM.
У XIX - на початку XX століття зароджується і розвивається український національний рух, який привів до Української революції 1917-1921 років та відродження української державності. Формується Центральна Рада, яка своїм ІІІ Універсалом проголошує про створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом оголошує незалежність УНР. У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель. Однак УНР, як держава, проіснувала недовго. Український народ втратив шанс мати власну державу аж до кінця ХХ століття.
І тільки у 1991 році 24 серпня позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної держави — України. Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за її незалежність висловилися 90,32% громадян. Схваливши на всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України, народ надав цьому документові реальної сили та започаткував новий етап розвитку історії нашої держави.