Війна між Україною та Росією триває не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. За час повномасштабного вторгнення російська пропаганда адаптувалася до нових реалій, зробивши ставку на автоматизацію, штучний інтелект та масове поширення маніпулятивного контенту. Сьогодні її мета полягає не стільки в нав'язуванні власної версії подій, скільки у формуванні недовіри, втоми та відчуття безнадії серед українців.
Які методи використовує Кремль, чому жителі прифронтових територій перебувають у зоні особливого ризику та як суспільство навчається протидіяти цим впливам , з'ясовували журналісти видання 6262.
Штучний інтелект прискорив поширення пропаганди
Фактчекерка та співзасновниця української організації StopFake.org Ольга Юркова розповідає, що за роки повномасштабної війни методи російської пропаганди не змінилися Росія, проте значно зросли швидкість її поширення, масштаби й технологічність інформаційних операцій. Генеративний штучний інтелект, автоматизація та цифрові платформи дозволяють значно швидше створювати й поширювати контент, адаптувати його під різні аудиторії та оперативно реагувати на інформаційні приводи.
Крім того, російська пропаганда стала більш гнучкою. Вона дедалі рідше просуває власний порядок денний, натомість відстежує і швидко підхоплює реальні події та суспільні дискусії, від мобілізації до наслідків масованих обстрілів, і намагається використати їх для просування потрібних наративів.
Для прифронтових регіонів, і Слов'янська зокрема, найнебезпечнішими є не стільки глобальні геополітичні наративи, скільки ті, що безпосередньо впливають на психологічний стан людей.
Це насамперед повідомлення про нібито неминучість захоплення територій, покинутість місцевих жителів державою, безглуздість опору, корумпованість української влади, "втому Заходу" від підтримки України або необхідність погодитися на будь-які умови миру. Такі наративи покликані не переконати людину перейти на бік Росії, а послабити її віру у власну державу та майбутнє.
За її словами, після 2022 року Росія не стільки винайшла нові інструменти, скільки почала значно інтенсивніше використовувати вже наявні, доповнивши їх можливостями генеративного штучного інтелекту та автоматизації. Більшість інструментів, які використовує Росія сьогодні, насправді не є принципово новими. Анонімні телеграм-канали, сайти-сміттярки, мережі проксі-медіа чи мережі ботів вона активно використовувала ще до повномасштабного вторгнення. Головна зміна полягає у масштабах автоматизації та появі генеративного ШІ, який дозволяє швидко створювати реалістичні зображення, відео, документи або перекладати контент десятками мов.
Окремою тенденцією останніх років стало те, що російські операції дедалі частіше намагаються впливати не лише на людей, а й на інформаційне середовище загалом - пошукові системи та навіть системи ШІ. Одним із прикладів є мережа сайтів Pravda, створена для «отруєння» систем ШІ російськими наративами. Ці сайти не призначені для людських очей, а суто для алгоритмів. Але вони впливають на те, які меседжі будуть бачити користувачі ШІ.
Слід зазначити, що Росія й раніше адаптувала свої повідомлення для різних країн, регіонів і соціальних груп. Змінилася радше швидкість, масштаб і технології поширення інформації. Сьогодні завдяки автоматизації та генеративному штучному інтелекту один і той самий наратив можна дуже швидко адаптувати для різних аудиторій, мов і платформ.
Проте за ці роки українці значно краще навчилися розпізнавати грубі фейки та маніпуляції. У цьому важливу роль відіграли медіа, фактчекери, громадські організації й державні комунікації.
Втім, російські інформаційні операції теж еволюціонують. Вони дедалі рідше поширюють очевидні вигадки й дедалі частіше використовують справжні події, вирвані з контексту, емоційні маніпуляції або частково достовірну інформацію. Також вони «беруть» масовістю поширення певного контенту або меседжів, якої дозволяє досягти ШІ. Набір інструментів при цьому дуже різноманітний: фейковий контент, поширення потрібні наративи у коментарях через мережі ботів і тролів, використання політиків, «експертів» тощо.
З появою кожного нового інструмента люди поступово вчаться йому протидіяти. Найбільша наша вразливість сьогодні – психологічна. Це наша схильність до емоційних реакцій, особливо під час кризових подій, масованих обстрілів, коли ми відчуваємо сильні емоції. У цей час ми найбільш вразливі і можемо поширити таку інформацію, на яку б у спокійному стані не звернули уваги. Це потрібно розуміти і казати собі «стоп» у такі моменти.
Які теми сьогодні найчастіше використовуються у ворожій пропаганді?
Найчастіше у своїй пропаганді Росія експлуатує теми мобілізації, втрат на фронті, корупції, відносин між військовими та цивільними, підтримки України міжнародними партнерами, переговорів і миру, внутрішніх політичних конфліктів та гуманітарної ситуації в прифронтових регіонах.
Для жителів прифронтових територій особливо активно використовуються повідомлення про нібито безпорадність української влади, відсутність перспектив і неминучість російського наступу.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.