У Слов'янську базується фармацевтичний факультет ДНМУ - інтерв'ю з деканом

Донецький національний медичний університет імені М. Горького працює з 1930 року, а вже з 1980 року він став одним з найкращих медичних ВНЗ країни. Але життя внесло свої корективи і університету довелось покинути своє приміщення в Донецьку і перебратися на територію, непідконтрольну бойовикам "ДНР".

Студенти і викладачі переїхали до Краматорська і Слов’янська, а це значить, що наше місто поповнилося новими спеціалістами. Про розвиток фармацевтичної справи в Слов’янську ми поговорили з деканом фармацевтичного факультету Гуторовим Олександром Івановичем.

Розкажіть про те, як працює і розвивається фармацевтичний факультет медичного вузу в Слов’янську.

 - Фармацевтичний факультет Донецького національного медичного університету було відкрито в 2001 році. Біля його витоків стояв професор Хоменко. На сьогоднішній день він займає посаду завідувача кафедрою - це одна з провідних кафедр університету - фармації і фармакології, яка тепер знаходиться у вас в місті. Факультет займається підготовкою фахівців фармації. Це, в основному, працівники аптек, аптечних установ, лабораторій. Можуть випускники працювати в будь-якій хімічної лабораторії (у нас дуже сильна хімічна підготовка), можуть працювати в структурах МВС як експерти.

Чи повністю відновився університет після переїзду?

 - Всі факультети, які перебували в Донецькому університеті, успішно перебралися на нове місце. І навіть більше, в цьому році в університеті відкрився новий факультет.

Ми практично відновили все, що втратили в Донецьку. І дуже багато нам допомогли університети країни. Нам доставили дуже багато спеціальної літератури. До цього у нас нічого не було. Дозволили нам входити в базу Запорізького медичного університету і Тернопільського медичного університету. Студенти можуть користуватися їх електронною базою з інформацією. Для нас це дуже велика допомога. Ми співпрацюємо практично з усіма медичними установами країни. У листопаді наша кафедра проводила міжнародну наукову конференцію. Там були представлені університети не тільки України, а, навіть, зарубіжжя.

Що було найскладнішим при переїзді?

 - Приїхали на порожнє місце. Ректор домігся, щоб нам виділили приміщення в Донбаській машинобудівній академії. Там розташований ректорат, лікувальний та стоматологічний деканати. Фармацевтичний деканат розташований в місті Слов’янськ. У приміщенні хіміко-механічного технікуму.

Чи багато студентів залишилося в університеті?

 - Деякі студенти залишилися там, в Донецьку. Багато переводилися, втративши рік або два. Ми їх відновлюємо. Деякі виїхали до Харкова в університет продовжувати вчитися.

У Донецькій області медичний університет один. Факультет фармацевтичний тим більше. Велику допомогу нам надає хіміко-механічний технікум з підготовкою молодших спеціалістів фармації. І ми їх беремо на заочне відділення. Ми маємо право брати на заочне відділення тільки тих студентів, які вже мають початкове фармацевтичну освіту. У цьому нам пощастило, що Слов’янськ вже мав потрібну нам базу студентів.

Як і де проходять заняття студентів?

 - Перші два курси - загальноосвітні дисципліни проходять в Краматорську. А починаючи з третього курсу, коли йдуть спеціальні дисципліни, студенти приїжджають на заняття в Слов'янськ. Їх привозить автобус, який курсує спеціально для того, щоб дітям було легше добиратися. Немає проблем з гуртожитком. Всі, хто потребують проживання в гуртожитку, його мають. Кімнати виділила нам Донбаська машинобудівна академія, також я розмовляв з проректором Донбаського педагогічного університету. Вони також готові виділити нам місця в гуртожитках. Тому іногородні можуть не переживати за житло. Більшість студентів, звичайно, з Донецької області.

Викладачі перебралися не всі. Відсотків шістдесят з них переїхали разом з університетом. Основний кістяк, звичайно, переїхав. З них три академіки. У нас ще в Лимані інститут травматології. Це, до речі, теж структурний підрозділ нашого університету.

Факультет фармакології в Слов'янську працює з 2 лютого 2015 року. А університет переїхав в листопаді 2014. Все обладнання залишилося в Донецьку. Але ми вже повністю забезпечені меблями. Повністю забезпечені мікроскопами, фантомами, всім необхідним обладнанням. Все те, що необхідно для навчального процесу, у нас є. То ж і заняття можуть проводитись на гідному рівні.

Чи підтримує міська влада роботу університету?

Більше підтримує не міська влада, а губернатор. З міською владою у нас не зовсім склалися відносини в плані медичних баз. Вони не дуже охоче ділилися ними. Але певна допомога, звичайно є.

Розкажіть трохи про плани розвитку на майбутнє

Плани у нас грандіозні. На сьогоднішній день ми відкрили філію в Кропивницькому. І там поки тільки лікувальники і стоматологи. А ще підготовка іноземних громадян до вступу. Вони там рік вивчають основи професії та мову.

Перш за все ДНМУ - один з найкращих медичних вузів України. На сьогоднішній день, ми єдині, хто виконав план по бюджетним місцям. Багато медичних університетів не змогли заповнити навіть бюджетні місця, не кажучи про контракт. Що стосується фармацевтичного факультету, на сьогодні це дуже пристойна, затребувана спеціальність, високооплачувана. Найголовніше те, що ми готуємо не просто фармацевтів. Фармація - це бізнес, Я при зустрічі з абітурієнтами завжди підкреслюю, що якщо хтось має здатності займатися бізнесом, то ця спеціальність їм підійде.

Ми хочемо відкрити асистентську кімнату - кімната, де в умовах аптеки готують медикаменти. Це відвари, настої, мазі, краплі і т.д. Поруч же ми хочемо зробити торговий зал аптеки. Щоб наші студенти уявляли собі на практиці, як себе вести, як працювати, як приймати відвідувачів. А з іншого боку - практика виготовлення ліків. Це ми можемо забезпечити.

У минулому році наша представниця їздила на олімпіаду з Фармація до Львова. І там всі були в захопленні, що з Донецької області приїхали прекрасно підготовлені люди. Вони знають про наші біди, тому були здивовані, що медичний університет в подібних умовах продовжує готувати студентів на високому рівні. Дуже багато привезли наші дівчатка подарунків. Це спеціальні циліндри, колби, хімічні стакани, аптечні ваги, обладнання для практичної роботи. І це, як раз, те, що нам необхідно для укомплектування асистентської кімнати.

Ліза Тихонова