"Спасибі вам, слов'янці любі" - Ольга Кичукова

Нещодавно на інформаційному порталі 6262 була опублікована стаття про надзвичайну особистість - Ольгу Іванівну Кичукову. Кожен із нас якимсь чином з нею знайомий. Декого вона вчила в інституті, але всі ми чули її незабутню гру на вулицях Слов'янська.

Історія життя Ольги Іванівни глибоко вразила наших читачів. Не дивлячись на теперішній нелегкий час, багато небайдужих відгукнулись на допомогу літній жінці. Матеріальна допомога і досі надходить на банківську картку та особисто у руки Ольги Іванівні.

Цей вірш Ольга Іванівна на знак своєї глибокої вдячності присвятила всім тим, хто відкрив своє серце чужій біді:

Тепер ти вільна, Україно...

Але чому не все, як треба? 

Чому не все, як нам хотілось,

Не процвітаєш ти під небом?

Чому тебе на три частини

Супроти волі розірвали?

Чому мільйони українців

Невинних, мирних постраждали? 

Бо знов воєннє лихоліття

На Україну надійшло.

І майже в кожную родину

Нещастя, горе принесло.

Ось і в моєму домі лихо

Зимою трапилось нежданно

Через війну, що розв'язали

Якісь нападники незванні.

Коли війна ота проклята

Прийшла в Слов'янськ, як та чума,

Ми зрозуміли, що віднині

Нікому спокою нема.

З обох боків нашої вулиці

В мить блокпостів набудували,

Кудись стріляли, гамселили,

А потім драпали, тікали.

У відповідь стріляли наші,

Бо по блокпости вціляли,

Але ті кулі і снаряди

В мирні будівлі попадали.

А наш будинок так трясло,

Що аж шибки повилітали,

Тріщали стіни, все валилось,

Добре, що ми живі зостались.

Хоч і не стали вже стріляти,

Але старенькі наші хати,

Що ще в 30-тих будувались,

Ремонту конче вимагали.

Ми все робили, що зуміли,

Але будинок загорівся - 

Не витримав електропровод,

Бо незаміненим лишився.

Я з обгорілими руками

В лікарні місяць пробула,

А коли вийшла, то в будинку

Живого місця не знайшла.

І дах, і кухня - все згоріло,

Лиш стіни чорні залишились...

Як же це все відбудувати?

Де грошей мені стільки взяти?

Страховку я завжди платила

Десятиліття чесно, вчасно,

Але знайшли вони причину:

Звернулася несвоєчасно.

А що в лікарні пролежала,

На це вони і незважають,

Хоч я ні в чому і не винна,

Мені платити не бажають.

Коли я бачила дівчат,

Що на сопілках якось грали

І нотами, магнітофоном

Свою цю гру супроводжали,

Я вирішила, що й мені

Так доведеться заробляти.

Оркестром, я але без нот

Колись уміла керувати.

Може, лиш так колись я зможу

Будинок свій відбудувати,

Бо в тих умовах, що я зараз,

Не можна більше проживати.

Ось я на вулиці і граю,

Дітей, дорослих розважаю,

І кожному його мелодію

Я підібрати намагаюсь.

Малеча любить свій "Кузнечик",

А хлопці "Мурку" полюбляють.

А люди мого покоління

"Катюшу" слухати бажають.

А іноземці ці "Ламбарду",

Як свою рідну розуміють, 

Бува таке, що й вони за неї

І грошеняток не жаліють.

Хтось під мою гру танцює,

Хтось намагається співати,

А деякі зовсім не проти

На мандаліні цій пограти.

Але найбільше задоволення

Для мене - посмішки дітей

Та їх веселі оченята!

І скільки б не пройшло людей,

Ті оченята я шукаю,

Я "День народження" їм граю.

І якщо посмішка була,

Значить мети я досягла.

Спасибі вам, слов'янці любі, 

Що ви мені допомагаєте!

Хоч, може, із сім'ї своєї

Ви оті гривні відриваєте.

Низький уклін вам, добрі люди, 

Що щедрістю мене рятуєте! 

І не дивуйтесь, якщо знову

Ви гру мою десь тут почуєте.

Може, з гармошкою з'явлюсь,

Можу гітару в руки взяти,

Коли оркестром керувала, 

На всьому довелося грати.

Але якби не та пожежа,

Що в моїй хаті спалахнула

Через стареньку ту проводку,

Яка так коротко замкнула,

Мене б ніколи ви не бачили,

Бо я б на вулиці не грала

І грошенят на відбудову

Своєї хати не збирала б.

Сто тридцять тисяч - моя втрата,

Яку пожежа проковткнула,

А це - великі грошенята

Для мене є і завжди були.

Я вам за кожную копійку

Безмежно вдячна завжди буду! 

І я пишаюсь, що в Слов'янську

Такі хороші, щедрі люди.

Дай же вам Бог наповсякчас

Бути щасливими, здоровими!

А я порадую всіх вас 

Мелодіями новими.

За вашу щедрість, доброту

Завжди молитись я готова!

І хай вас Бог благословляє!

Пенсіонерка Кичукова.

Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Автор
0/12
Актуальность
0/12
Изложение
0/12
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов