• Головна
  • Медицина у Слов’янську: Відреформуй мене, якщо зможеш
16:07, 5 червня 2017 р.

Медицина у Слов’янську: Відреформуй мене, якщо зможеш

Медицина у Слов’янську: Відреформуй мене, якщо зможеш

Нова медична система розробляється із розрахунком, що за нею лікуватися будуть наші діти, внуки. Проста і зрозуміла система має викорінити корупцію у цій сфері і зробити увесь процес прозорим. Як сприймають медичну реформу та її наслідки у Слов’янську, розбирались координатори «Сильні громади»

16 травня Верховна Рада навіть не внесла до порядку денного пакет законів, які мали б дати старт медичній реформі. Зараз закони розглядаються профільними комісіями парламенту, а керівництво країни запевняє, що на початку червня всі законопроекти будуть допрацьовані і проголосовані. Час розставить все на свої місця і зовсім скоро ми дізнаємось, чи почнеться медична реформа в Україні з липня цього року, чи на зміни у медицині нам чекати у кращому випадку після парламентських та президентських виборів.

Рух «Сильні громади» у квітні 2017 розпочав кампанію на підтримку медичної реформи. Кінцевою метою акції була передача звернення, підкріпленого підписами мешканців до народного депутата-мажоритарника та голів фракцій у Верховній Раді з проханням проголосувати за законодавчі акти, які розпочнуть медичну реформу. Збору підписів передували зустрічі з начальником відділу охорони здоров’я Слов’янська, лікарем. Було проведено круглий стіл на цю тему і організована «робота в полі».

Для загального розуміння того, що передбачає медична реформа, наводимо тези в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун у своєму блозі: «Ми робимо три головні принципові зміни в усій системі охорони здоров’я:

– ми починаємо платити не за те, що ви в лікарні – а за те, що вас лікують, тобто за конкретні медичні послуги, надані конкретній людині;

– ми чітко фіксуємо однаковий для всіх громадян обсяг медичних послуг, які фінансово покриває держава;

– ми переходимо на міжнародні протоколи лікування та діагностики, щоб усі могли проконтролювати, що ці послуги надані якісно».

Відповідно до Конституції України медицина в нашій державі є безкоштовною. Але кожен з нас чудово розуміє, що зайти в лікарню і отримати послуги, не сплативши при цьому жодної копійки доволі проблемно. Вам знайдуть цілий перелік причин, чому необхідно залишити гроші.

Здавалось би, проблеми в українській медицині є зрозумілими для всіх. Наразі стан медицини навіть не критичний. За словами відомого лікаря Комаровського, така медицина – це приниження гідності людей. Коли людей лікують в неналежних умовах, постійно вимагаючи гроші за необхідні та абсолютно недоречні послуги та ліки. Така ситуація панує від проголошення незалежності України. Доки це буде продовжуватись, хочеться спитати? Хто-хто, а посадовці та лікарі краще за всіх знають про стан речей в сучасній українській медицині. Але під час обговорення реформи чиновники медичної сфери або критикують медреформу без пропозиції альтернативних шляхів, або ховаються, наче черепахи в своєму панцирі, що побічно свідчить про їх незацікавленість у змінах. Досить часто лікарі кажуть, що обговорювати наразі немає чого. Такою поведінкою вони дають зрозуміти, що, м’яко кажучи, не сильно то і жадають реформ.

З одного боку, їх можна зрозуміти. Яка-неяка, але медицина наразі функціонує.

Певно, що більшість працівників цієї сфери не зацікавлені у змінах. Так, варто визнати, що нормотворча база для змін зараз слабка. Так, не прописані механізми впровадження реформ і ми ще не можемо сказати точної суми, скільки буде коштувати певна послуга або препарат, чи він взагалі буде безкоштовним. Але ми маємо чітко розуміти, що якщо ми залишимо все так, як є зараз, то втратимо безцінний час, а з ним і життя мільйонів людей, які прямо зараз вмирають від того, що нинішня медицина не гарантує йому нічого. Залишити все як є, означає знову мовчки спостерігати за повільним геноцидом українців.

Успішний досвід?

На початковому етапі компанії були зустрічі з представниками медичної сфери. Перша зустріч відбулась із начальницею відділу охорони здоров’я Слов’янської міської ради Оленою Джим. Після чого стала зрозумілою її позиція щодо реформи. Це не було інтерв’ю або офіційний коментар, а бесіда з метою зрозуміти, що у стінах міської ради знають про майбутню реформу і як планується її впроваджувати. Основна теза – реформи необхідні, однак з нинішньою нормотворчою базою залишається чимало питань, як все буде впроваджуватись на місцях.

Наприклад, чимало питань до бюджетних відносин місцевої ради і медичних закладів. Якщо раніше місто наперед знало, скільки зайде грошей за медичною субвенцією, то тепер тільки гадати, скільки людей звернеться і скільки грошей отримає лікарня. Чи буде потрібно її дофінансовувати та інші нюанси наразі незрозумілі. Зараз не прописані соціальні категорії, які отримають пільги, як наприклад діти-інваліди. Вони будуть лікуватись безкоштовно, чи їм будуть частково компенсуватись витрати, чи взагалі окремі послуги повністю оплачувати за свій кошт?

І найголовніший і найгостріший момент. Тільки у вересні має бути затверджено Державний гарантований пакет, що окреслить послуги, які будуть платними, а які ні. Окреслить вартість платних послуг та ліків. Тобто, зараз ми не можемо сказати пересічному громадянину, скільки йому потрібно буде сплачувати за похід в лікарню, скільки за операцію і тому подібне. Невизначеність із гарантованим пакетом створює грунт для маніпуляцій та дискредитації реформи зацікавленими можновладцями.

Позитив. Слов’янськ є одним із провідних міст, де було успішно впроваджено медичну реформу ще 2012 року. Так, п’ять років тому за тодішнього міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової проведено концептуальні зміни у системі охорони здоров’я, які передбачали розмежування первинного, вторинного та третинного рівня надання медичної допомоги і визначення переліку послуг відповідно до рівня допомоги. Так в нормотворчій базі реформи було прописано, що на етапі надання первинної медичної допомоги, вводиться поняття сімейної медицини. Первинна медична допомога мала надаватись в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики ‒ сімейним лікарем і передбачала надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб.

Більше того, в Слов’янську були створені електронні реєстри пацієнтів, які доцільніше було б назвати списками пацієнтів. Адже ці реєстри не пов’язані між медичними закладами – у кожному він свій. У цих картках вказується тільки ПІБ, дата народження і адреса проживання. Історії хвороб або іншої необхідної для лікаря інформації у таких реєстрах немає.

Не повністю пов’язано із медичною реформою, але все ж. У Слов’янську успішно впроваджена урядова програма «Доступні ліки». Вже у квітні 2017 року в шести аптеках міста продаються препарати, вартість яких, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я, підлягає відшкодуванню. Бачимо, як ефективно місцева влада може впроваджувати розпорядження згори.

Реформа на папері

Одним із лікарів міста, який захотів залишитись невідомим, у розмові з координатором руху «Сильні громади» зазначив, що виступає за проведення медичної реформи, але при цьому не будь-якою ціною. На його думку, реформи мають бути чітко прописані і ми маємо зважити усі ризики та усі плюси від їх впровадження.

Парадокс в тому, що реформується у нас медицина майже від здобуття незалежності України. Назвати певні зміни реформою нескладно, треба реально покращити сервіс та надання послуг для людей. Тобто, навіть на прикладі реформи 2012 року, то є списки, але це не реєстри. Є випадки, коли в одній будівлі на різних поверхах первинний і вторинний рівень надання медичних послуг. Так ось до кожного рівня своя картка. І профільний лікар не знає, що у картку пацієнта записав лікар з амбулаторії. Тому на папері у нас є впроваджена реформа 2012 року, але фактично все доволі проблемно.

Ця реформа передбачає те, що було зроблено в Слов’янську ще в 2012 році. Найабсурдніше, що тепер до нас будуть приїжджати переймати досвід. Є імітація реформи, але нічого не змінилось.

Головна проблема нинішньої медицини – це відсутність законодавчо затверджених стандартів надання медичної допомоги. Без них неможливе покращення сервісу та впровадження повноцінної страхової медицини. Чітких алгоритмів немає.

Люди лікуються навіть не ходячи в лікарні. Люди йдуть в аптеки, де функції лікаря виконує фармацевт. Це ненормально. Тобто спочатку хворим на власний розсуд продаються ліки, а у випадку, якщо аптекар не вгадав, то з ускладненнями йдуть вже до лікаря. Зараз в лікарнях після обіду не знайдеш лікарів. Чи не правильніше було б зробити, щоб хоча б один залишався на місці увесь робочий день? Дуже багато людей прилаштувались до нинішньої системи, в якій всі покривають один одного. Коли лікар лякає пацієнта страшними наслідками, у разі якщо не буде зроблено операцію. І байдуже, що вона не є життєво необхідною для хворого. А потім люди збирають останні копійки по всьому світу, аби зробити цю операцію. Коли лікар призначає непотрібні, або задорогі ліки, від придбання яких сам отримує гроші. Це все лише квіточки та найпростіші приклади того, як все влаштовано у сучасній українській медицині. Старші лікарі закривають на це очі, отримуючи відсоток, молоді беруть приклад з «успішних» медиків. Була у нашого співрозмовника і критика нинішньої медичної реформи. Він звернув увагу на абстрактність нормотворчої бази. В такій чутливій темі як медицина, хотілось би більше конкретики. А нинішній підхід із впровадженням реформи ризиковий. З одним тезисом, що реформа необхідна, далеко не поїдеш. Вона то потрібна, а ось як будуть проводитись реформи в нормотворчій базі не написано.

Чого точно не потрібно боятись із впровадженням медреформи – це скорочення кадрів. Його не буде в жодному разі. Навпаки, після реформи на лікарів має піти ще більший наплив людей. Тобто гостро постане зворотна проблема – нестача професійних спеціалістів. Так, декому доведеться перекваліфіковуватись, не без цього. Те саме і з лікарнями. Ніхто їх закривати не буде. Змінювати профіль – велика імовірність. Тобто кількість і якість надання послуг для населення не впаде – це факт.

Але надалі перед нами постають типові для нашого суспільства і влади проблеми. Чи піде влада на непопулярні кроки, заради зменшення витрат і економії бюджетних коштів.

Слов’янськ і медична реформа

Адвокаційні заходи у Слов’янську на підтримку впровадження медичної реформи окреслили важливі моменти. По-перше, спілкуватись про це бажає молодь. Хоч вони у більшості своїй і не спіткнулись з усіма «сюрпризами» української медицини, вони усвідомлюють, що з часом кожному знадобиться отримати якісні медичні послуги за розумною ціною. Зараз цього в Україні ніхто не може забезпечити або гарантувати.

FB_IMG_1496236534377.jpg

FB_IMG_1496236534377.jpg

Акція у Слов'янську зі збору підписів на підтримку медичної реформи 

Але більше розчарування викликає пасивність старших людей, які «проходили» через наші лікарні. Вони наче і не вдоволені станом речей, але бояться або свідомо не хочуть щось змінювати. Надмірний скептицизм превалює у їхніх колах. Звичайно, пасивним людям простіше осудити і знайти недоліки в тому, що пропонує ініціативний. Критика і осуд замість пропозицій конструктиву та альтернатив чомусь вважається нормальним для більшості українців. З таким підходом ми погубимо себе.

В рамках роботи озвучувалась теза, що молодому поколінню треба розуміти, що медицина не була і не буде безкоштовною. Якщо людина працює, вона має сплачувати за надання медичних послуг. Це головний бар’єр у головах, який багато хто боїться переступити. Саме тому поза цільовою групою стали пенсіонери. Для них такі підходи дикі та ворожі. Вони все ще живуть в «солодких» спогадах про все безкоштовне навкруги, хоча безкоштовним воно не було ніколи.

При спілкуванні з різними соціальними групами виокремлювались типові для кожного проблеми. Ніхто з опитаних прямо не сказав, що в комунальних медичних закладах надають погані медичні послуги. Дорікання були на великі черги і на те, що досить часто лікарі різними методами просять гроші. Іноді це звучить як пропозиція добровільно здати на розвиток лікарні, іноді це пряме вимагання, коли з необізнаної людини витягують кошти. Тому одразу кілька людей зазначили, що для того, аби не втрачати час і нерви, ходять в приватну лікарню. Там вони розуміють, на що витрачають гроші і за все отримують чеки. При чому без годинних черг і та пов’язаних із ними труднощів.

FB_IMG_1496236547305.jpg

FB_IMG_1496236547305.jpg

Акція у Слов'янську зі збору підписів на підтримку медичної реформи 

В центральній бібліотеці міста Слов’янська було організовано круглий стіл «Медичній реформі – бути». До участі були запрошені громадські організації та ініціативні громадяни. Зголосились прийти молодіжні організації, була присутня навіть студентка медичного учбового закладу, представник спілки учасників АТО, місцевий депутат. Під час презентації та дискусії підключились працівники бібліотеки. Відвідувачі бібліотеки також із цікавістю зупинялись або послухати про те, що може змінитись в сучасній медицині. Обговорення пройшло жваво. Зійшлись на тому, що реформа медицини є безальтернативною. Якою б незрозумілою вона не здавалась зараз, іншого шляху наразі немає.

Підписи збирались на народному віче. Долучились студенти Донбаського державного педагогічного університету. З наведених вище причин, люди за 40 без ентузіазму сприймали пропозицію підписатись у підтримку мед реформи.

Підписи збирались для того, аби разом із зверненням направити їх до народних депутатів. Із кожного збирались одразу два підписи. Перший йшов до звернення на депутата-мажоритарника. У Слов’янську це Юрій Солод з «Опозиційного блоку». У попередній відповіді на звернення від його імені було отримано відповідь від 28 квітня 2017 року, що «він підтримує будь-які законодавчі ініціативи, які сприятимуть досягненню доступності та підвищенню якості медичних послуг для населення. Як зазначено на сайті Верховної Ради, у день голосування 16 травня, на сесії він був присутній, але за внесення законопроектів про медичну реформу він не голосував. Більше того, по голосуванню «Опозиційного блоку» ми бачимо, що їхня фракція не дала жодного голосу на їх підтримку.

IMG_1026.jpg

IMG_1026.jpg

Другий екземпляр підписних листів йшов на голів депутатських фракцій Верховної Ради.

Певна річ, багато людей не бачать сенсу у тому, аби звертатись до нардепів. Так, це крапля у морі. Але такий малий крок дає маленьку надію на те, що ми всі разом втілимо у реальність хорошу справу.

Вплив і наслідки від впровадження медичної реформи кожен сприймає по-різному. Але є один маркер, який об’єднує усіх – залишати нинішній стан речей в медицині не можна. Ця система застаріла як фізично, так і морально. Погодьтеся, від словосполучення «медицина в Україні» виникають лише погані асоціації.

Реформа вимагає рухатись і багато працювати. А це не цікаво великій кількості медпрацівників. Зараз все влаштовує більшість з них. Є чимало лазівок та можливостей для «неофіційного» заробітку, тому навіщо випускати синицю з рук і намагатися вловити в небі журавля. Після спілкування із представниками медичної сфери стало зрозуміло, що з середини ця система реформуватися не буде. Більше того, будь-які підходи, аби змінити нинішній стан речей, зустрінуть спротив.

«Сильні громади» будуть продовжувати роботу із вивчення питання медичної реформи та її впровадження у Слов’янську.

Координатор руху «Сильні громади» у Слов’янську Богдан Красовський

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#медреформа #медицина #Джим #Супрун
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...