• Головна
  • Львів’янка у Слов’янську. Підсумок. Топ-5 міфів про місто.
16:15, 17 грудня 2018 р.

Львів’янка у Слов’янську. Підсумок. Топ-5 міфів про місто.

Львів’янка у Слов’янську. Підсумок. Топ-5 міфів про місто.

Люди люблять спрощувати, бо це дуже добре полегшує їхнє життя і розуміння цього світу. Для цього також часто використовують стереотипи, бо вони допомагають створити комфортну та просту картину дійсності. 

Під час воєнних дій у Слов’янську з’явилося багато таких стереотипів та міфів як-от «распятый мальчик» чи «візитка Яроша».  Але вони часто на те й існують, щоб їх руйнувати. Перед тим, як вперше у житті приїхати до Слов’янська, я зібрала кілька таких міфів з різних джерел і тепер можу сказати, наскільки вони себе виправдовують.

Тут військовий стан на повну. Насправді, ні. Тут немає комендантської години, ніхто ні в кого не забирає майно і не розганяє масових зібрань. Відчувається, що війна поруч, розмови про неї починаються ще коли поїзд до Слов’янська стоїть на київському вокзалі.

Тут небезпечно. Коли я говорила своїм друзям, що їду на два тижні до Слов’янська, то спочатку бачила півсекунди здивування, а потім мене запитували, чи мені не страшно. Страшно не було, бо маю кількох знайомих із Слов’янська й розумію, що тут живуть й розвиваються люди. Я спокійно ходила вулицями, навіть коли уже було темно, й дотримувалися тих самих правил безпеки, що й у рідному місті. 

Місто-руїна.  Слов’янськ  постраждав від обстрілів у 2014, але місто відновлюється у всіх сенсах. Ту ж Семенівську лікарню зараз потрохи відбудовують, хоч роботи ще багато. Я від дуже багатьох людей я чула, що їхнє життя поділилося на до й після. Одного разу я почула, що після війни хтось народився як особистість.  Мене ж найбільше здивувало те, як люди швидко змогли хоча б трішки відпустити ту ситуацію й жити далі, відбудовувати й планувати .

Тут немає чим зайнятися. У місті я знайшла для себе кілька цікавих локацій, де можна зайнятися чимось цікавим чи корисним, знайшла багатьох людей, з якими дійсно класно спілкуватися,  я зустріла двох викладачів з Америки, які приїхали за міжнародним обміном. 

Як на мене, то у Слов’янську не вистачає майданчика для кінопоказів та вистав. Такі локації можуть бути дуже багатофункціональними  та не займати багато простору, але бути популярними серед місцевих.

Тут повсюди сепаратисти. Один з моїх «найулюбленіших» міфів. Не зустріла жодного ідейного. Мені розповідали, що сусіди могли мати абсолютно різні погляди на те, що відбувалося у місті у 2014. Звідси, мабуть, й пішов цей міф, бо ж набагато легше назвати все місто сепаратиським, ніж розібратися у ситуації.  Так само не знайшла розп’ятого хлопчика і візиток Яроша.  

Натомість я помітила, що проукраїнські погляди – це вибір, який люди зробили в один з найбільш критичних моментів життя. Це не звичка чи традиція, а усвідомлений вибір.

Марта Кобринович 

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов‘янськ #новини #Львів #міфи #розп’ятий хлопчик #візитка Яроша #Марта Кобринович
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Спецтема
В настоящее время в Славянске идут интенсивные процессы развития и становления гражданского общества - независимых, СМИ, общественных организаций, бизнес ассоциаций и просто активных людей, которым есть что сказать на абсолютно разные темы в это время хороших перемен. Блог - это персональный сайт интересной личности или организации.
Оголошення
live comments feed...