• Головна
  • «Почала замислюватись, куди дівається відро сміття», - як жителька Слов’янська стала еко-активісткою
16:13, 2 березня 2020 р.

«Почала замислюватись, куди дівається відро сміття», - як жителька Слов’янська стала еко-активісткою

«Почала замислюватись, куди дівається відро сміття», - як жителька Слов’янська стала еко-активісткою

Останні декілька років усі говорять про екологічну свідомість, еко-активізм та захист навколишнього середовища. Але мало хто може відповісти, як ці терміни застосувати до повсякденного життя та побуту.

В нашому місті все ж є люди, які перейшли від слів до дій у питаннях захисту навколишнього середовища. Одна з таких людей – місцева жителька Капіталіна Каплан, менеджерка з екологічних проєктів у платформі громадських ініціатив «Друкарня».

«Почала замислюватись, куди дівається відро сміття», - як жителька Слов’янська стала еко-активісткою, фото-1

Куди дівається сміття та навіщо багато одягу

Капіталіна зізналася, що мати її усе життя сортувала сміття, але сама дівчина до повного моменту не надавала цьому значення. А після 2014 року Капіталіна, як і багато жителів Слов’янська, стала більш активно висловлювати свою громадянську позицію. Потім стало зрозуміло, що, окрім захисту країни, є ще одна проблема, на яку мало хто звертає увагу, а саме захист екології в цій самій країні.

«Я почала замислюватись, куди кожен день дівається сміття, що знаходиться у тому відрі. Також раніше я скуповувала одяг, потім могла його не носити. У якийсь момент одягу стало дуже багато, і я задала собі питання: «Навіщо я це роблю»

Капіталіна почала шукати в інтернеті лайфхаки та інформацію про те, як розібрати свій гардероб, відокремити потрібне від зайвого, бути одночасно економічним та еко-свідомим. Одночасно з цим вона почала шити сумки зі старих, непотрібних або зіпсованих речей.

«Так вони, у будь-якому випадку, потраплять на сміттєзвалище, бо є плями чи дірки. Але шкіряні речі, наприклад, розкладаються до 50 років. Тому зі старих шкіряних чи замшевих курток я шию сумки, бананки, еко-мішечки»

Похід за продуктами: мені у власний судочок

Другим завданням на початку було відмовитися від зайвих пакетів та не використовувати їх там, де без пакетів та кульочків можна обійтися. Єдине що, рибу та м’ясо, деякі магазини не погоджуються складати у контейнери, які дівчина носить із собою.

«Навіщо один банан класти у пакет? Коли я це бачу, мені хочеться пояснити людям, чому так робити не можна»

Щодо вибору продуктів харчування, то один з головних принципів, за якими Капіталіна радить їх обирати – близькість їх походження до вашого міста чи регіону. Якщо ви купляєте огірки, то краще, щоб вони були не зі Львівської області, а з Донецької. Бо транспортування на далекі відстані залишає вуглецевий слід.

Примітка: вуглецевий слід – це сукупність усіх шкідливих для природивикидів від діяльності організацій чи підприємств. Він утворюється у процесі виробництва, використання та утилізації продуктів, а саме: виробництво молочних та м’ясних продуктів, розкладання залишків харчових продуктів, вихлопні гази транспорту, опалення, часта заміна техніки.

До походів по магазинах за продуктами дівчина готується заздалегідь: бере із собою еко-сумки, еко-мішечки, пластикові багаторазові контейнери. Судячи зі свого досвіду, Капіталіна запевняє, що у більшості випадків у слов’янських магазинах адекватно ставляться до прохання покласти млинці чи курку у власний контейнер.

«Я роблю мішечки з обрізків штор, але їх можна замовити в інтернеті. В таких мішечках купляти навіть крупи, а для цукру є мішечки з більш щільного матеріалу»

«Почала замислюватись, куди дівається відро сміття», - як жителька Слов’янська стала еко-активісткою, фото-2

Окрім продуктів, значна частина нашого гаманця витрачається на побутову хімію. Капіталіна ж замість магазинного миючого засобу для посуду використовує соду та гірчицю. 

Ще один момент – це одноразовий посуд. Проблема актуальна не тільки у період поїздок на природу, але й у холодну пору року, коли усі п’ють гарячу каву. Пластикові стаканчики активістка замінила еко-чашкою. Є чашки з кераміки, а є з бамбукового волокна. Перевага останньої в тому, що вона не б’ється, тобто найкращий варіант, щоб взяти в дорогу. Дівчина стверджує, що місцеві кав’ярні зазвичай залюбки наливають каву у такі чашки, а деякі ще й роблять за це знижку.

«Почала замислюватись, куди дівається відро сміття», - як жителька Слов’янська стала еко-активісткою, фото-3

Сміття: сортувати можна, але вивозити нікуди

Третій аспект – це сортування сміття. У Слов’янську немає спеціальних умов для того, щоб сортування було загальнообов’язковим та без зайвих проблем. Але Капіталіна здає відсортоване сміття в пункти прийому вторсировини. Є другий варіант – просто скласти в окрему коробку відсортований пластик, скло або папір і поставити коробку біля контейнера для ТПВ. Дівчина каже, що вже протягом 20 хвилин цю коробку забере хтось, хто постійно збирає по смітниках пляшки або якісь речі.

«Ми сміємося, а люди полюють за цією вторсировиною, щоб заробити собі копійку»

Взагалі-то, розпочати жити екологічно свідомо у Слов’янську виявилося не так просто. Одна справа – коли ти дивишся ролики про різні «еко-двіжухі» у Харкові чи Києві, інша – коли спробуєш щось із цього втілити у нашому місті. Якщо у великих містах пропонують встановити безкоштовно контейнери для сортування, то тут навіть незрозуміло, куди дівати відсортоване сміття.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов'янськ #новини #екологія #активізм #сортування #пластик
Високі оцінки користувачів за Стиль викладу
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...