«Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину…»
Військовослужбовець – це не тільки патріот своєї країни, котрий дотримується вірності складеній ним присязі, але і взірцевий сім'янин, що дбає про майбутнє прийдешніх поколінь . Така сімейна пара проходить службу у військовій частині 3035 міста Слов’янська.
Я пам'ятаю часи, коли мене маленьким батьки влітку привозили до бабусі в село. Я з великим нетерпінням чекав цих теплих, сонячних і радісних днів. Саме тут я навчився любити природу, ліси, гаї і прекрасний український степ. Нічого кращого для мене не існувало за запах скошеної стерні, п'янкого полину, м'яти, липи, села… Я пам'ятаю ті ранки, коли мене своєю чарівною мелодією будив соловей, а бабусині лагідні руки подавали в постіль склянку теплого парного молока. Тільки тут у селі, а не в бурхливому гомінкому місті, де всі поспішають на роботу, по справах і щоденних клопотах, я навчився любити Батьківщину і її цілющий неповторний запах, якого не має мабуть в жодній іншій країні.
Мої батьки були робітниками. Хліб давався досить нелегко, тому і був напевно таким смачним. Отримавши середню освіту, я вирішив стати військовим – захисником Батьківщини, яку так з дитинства люблю. Саме підчас проходження військової служби я зустрів своє кохання, жінку, яка тепер надихае мене життям та силою. Вона подарувала мені чудов у доньку, яка постійно радує тата, що любить та пишається нею.