Надзвичайна історія родини слов'янських військовослужбовців частини 3035

«Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину…»

Військовослужбовець – це не тільки патріот своєї країни, котрий дотримується вірності складеній ним присязі, але і взірцевий сім'янин, що дбає про майбутнє прийдешніх поколінь . Така сімейна пара проходить службу у військовій частині 3035 міста Слов’янська.

Я пам'ятаю часи, коли мене маленьким батьки влітку привозили до бабусі в село. Я з великим нетерпінням чекав цих теплих, сонячних і радісних днів. Саме тут я навчився любити природу, ліси, гаї і прекрасний український степ. Нічого кращого для мене не існувало за запах скошеної стерні, п'янкого полину, м'яти, липи, села… Я пам'ятаю ті ранки, коли мене своєю чарівною мелодією будив соловей, а бабусині лагідні руки подавали в постіль склянку теплого парного молока. Тільки тут у селі, а не в бурхливому гомінкому місті, де всі поспішають на роботу, по справах і щоденних клопотах, я навчився любити Батьківщину і її цілющий неповторний запах, якого не має мабуть в жодній іншій країні.

Мої батьки були робітниками. Хліб давався досить нелегко, тому і був напевно таким смачним. Отримавши середню освіту, я вирішив стати військовим – захисником Батьківщини, яку так з дитинства люблю. Саме підчас проходження військової служби я зустрів своє кохання, жінку, яка тепер надихае мене життям та силою. Вона подарувала мені чудов у доньку, яка постійно радує тата, що любить та пишається нею.

Військова служба - нелегка справа , котра потребує багато часу, фізичних і моральних сил. Захищати свій рідний край, його кордони і суверенітет – це велика відповідальність для мене. Та все ж , користуючись кожною хвилиною вільного часу я намагаюся приділити увагу своїй сім'ї, дружині, донці, а отже і своєму особистому майбутньому. Часто з родиною виїзджаю на природу, подихати свіжим повітрям соснового лісу, до водойми, а інколи просто в поле позбирати польові квіти.

Я хочу аби моя донька так само, як і ми з дружиною, полюбила красу, аромат і захоплюючі краєвиди нашої Батьківщини. Прививаючи любов до неповторної української природи , її просторих духмяних степів, заворожених лісів і водойм, що так ніжно вітають нас своєю прохолодою влітку, хочу аби моя донька запам'ятала своє дитинство і цей час, проведений в родинному колі так, як я пам'ятаю своє дитинство, де немає війни і пострілів гармат.

капітан Володимир Павлов