Йоль, Карачун чи День зимового сонцестояння

Сьогодні у світі День зимового сонцестояння. Саме з цього дня ночі стають коротшими, а день збільшується.

Сьогодні, 21 грудня, у світі відбувається День зимового сонцестояння.

У день зимового сонцестояння Сонце досягає своєї найпівденнішої точки і знаходиться мінімально низько над горизонтом. Саме цей день вважається початком астрономічної зими в Північній півкулі. У 2020 році зимове сонцестояння відбудеться 21 грудня о 12:02 за київським часом. Сонце зійде о 7:56, а зайде через 8 годин, о 15:56.

У різних культурах цей день був просякнутий особливою магією. Йоль, Карачун, зимовий сонцеворот, День народження сонця. Кожен називав це свято по-своєму.

З давніх-давен зимове сонцестояння разом із літнім, а також весняним і осіннім рівноденням займали важливе місце в календарно-обрядовому циклі та тісно пов'язувалися з різноманітними віруваннями і обрядами у багатьох народів світу.

У народі цей день називали народинами сонця, адже потому день повертає на літо, а зима на мороз. Колись існував звичай, за яким дзвонарю платили 24 срібні монети за те, що повідомляв передзвоном про народини сонця. Предки вірили, що літо і зима мають тільки дві зустрічі за цілий рік: на Стрітення та в день зимового сонцестояння.

Однак найбільше різних вірувань щодо дня зимового сонцестояння побутували за давніх язичних часів. Предки вірили, що така довга зимова ніч – це зла воля божества на ймення Карачун. Зимове сонцестояння мало назву "карачун" у низки слов'янських народів. 

Карачун (Корочун, Керечун) – в народній традиції термін, закріплений головним чином за різдвяним циклом обрядів і вірувань. В українців, поляків, словаків, моравців, болгар, сербів цим словом позначаються зимовий сонцеворот – Різдво і Святвечір, 24 і 25 грудня, період святок, а також різдвяний хліб і різдвяне деревце. У болгарських діалектах цим словом може називатися літній сонцеворот – день св. Феодора (8 червня). У давньоруській мові Карачун означав піст перед Різдвом, сонцеворот – Спиридонів день (12 грудня за старим стилем), передріздвяний піст, обряд колядування. 

Читайте: Уникальное место в Славянске - Гора Карачун (видео)

Стародавні кельти вважали, що тяжкий морок огортає землю і душі людей після того, як згаснуть вогні Самайна - стародавнього свята, що символізує прихід зими. Але цей морок розсіється, як тільки настануть ночі світлого Йоля - час зимового сонцестояння і добрих магічних обрядів.

Читайте: Геловін, Самайн чи День усіх святих. Історія містичного свята

Древній Йоль - одне з найтриваліших свят у світовій історії. Він триває 13 ночей. Це свято - своєрідний місток, що з'єднує темні дні року і минає зі світлою добою року прийдешнього. Стародавні кельти та германці вважали, що в ночі Йоля колесо року робить свій завершальний виток і починається новий цикл.

За переказами, в ніч зимового сонцестояння (з 21 на 22 грудня) Велика Мати, авторка всього сущого, породжує сонячного немовляти, бога, що буде правити світом в дні нового року. Щоб поглянути на це диво, всемогутні боги спускалися на землю, ельфи, феї, тролі і навіть вершники Дикого полювання (сонм богів, привидів, неупокоєних душ, злих духів, які віщували біди і смерть) покидали свої притулки. В цей час магія стає доступною навіть звичайним людям, і кожній людині в ночі Йоля під силу змінити своє життя на краще.

Вважають, що цей день дуже міцний енергетично. Тому важливо думати про хороше. Можна підбивати підсумки року, писати листи вдячності за попередній рік. Можна запланувати головні цілі на наступний рік, а також продумати, як їх втілити у життя.

Не можна у цей день сваритися, ображатися.

Гарного вам зимового сонцестояння!