«Я, Кольченко Валентин Іванович народився 2 жовтня 1924 року у місті Слов’янську Донецької області в сім’ї службовця. Виховувався в релігійно-православному дусі, бо мама і батьки мами, і батьки батька були дуже релігійні, церковні люди і мене завжди водили до церкви.
Я любив церкву. В нашому місті було добре і богословське освічене духівництво і особливо протоієрей о. Костянтин Руницький (магістр богослів’я). Потім він був керуючим справами при Киівському Екзархаті, а потім ректором Московської академії, який добре знав моїх батьків і потім мені допомагав.
Деякий час я був послушником Глинської Пустині. Після розгону монастиря 1962 року більша частина монахів поїхала на Кавказ, мене постригли в монахи і я п’ять років жив у місті Щиграх Курської області та доглядав і поховав бувшого настоятеля Гл. Пустині Архимандрида Модеста Гамова.
Працював я по реставрації церков і цим заробляв я кошти. Шість років жив я у місті Тамбові у ректора семінарії Архимандрида Поліхронія Педанова, а потім переїхав до свого рідного міста Слов’янська, бо осліпла мама і дуже тяжко захворіла сестра.
На Україні почалося духовне і національне відродження, я в цьому відродженні брав активну участь і мене м. Антоній Мадсевич рукоположив в ієромонаха».