У серпні 2025 року дипломатичний інцидент, пов’язаний з американським спецпосланцем Стівом Віткоффом, викликав міжнародний резонанс. Під час переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним він нібито неправильно інтерпретував умови припинення вогню на сході України та в південних регіонах, що призвело до серйозних непорозумінь між США, Україною та європейськими союзниками.
Журналісти видання “6262” розбиралися ситуації.
Хто такий Стів Віткофф і його роль у переговорах
Стів Віткофф — американський мільярдер і бізнесмен, без тривалого дипломатичного досвіду, був призначений спецпосланцем США з Близького Сходу при адміністрації Дональда Трампа. Він уже брав участь у переговорах щодо обміну полоненими США та Росії у лютому 2025 року. Після цього Віткофф став ключовою фігурою у переговорах про припинення війни в Україні та можливі економічні угоди з Кремлем.
На початку серпня 2025 року Віткофф зустрівся з Путіним у Кремлі. Основною темою розмови були припинення вогню, територіальні питання та економічні домовленості між США та Росією.
За даними джерел, Путін пропонував лише часткове припинення вогню — відмову від атак на об’єкти енергетики та великі міста у тилу, не запроваджуючи повного припинення бойових дій. Віткофф подумав, що Путін запропонував вивід російських військ з Херсону та Запоріжжя в заміну на вивід військ з Донецької області (включно зі Слов’янськом та Краматорськом), але він неправильно трактував умови Путіна, бо Росія під час зустрічі зберегла вимогу контролювати повністю Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, а також Крим.
Насправді ж Кремль вимагав від України залишити контрольовані території. Це хибне тлумачення створило у Вашингтоні та європейських столицях враження, що Росія нібито готова на поступки, тоді як насправді Путін прагнув зберегти повний контроль над зазначеними регіонами. Українські та німецькі урядовці охарактеризували ситуацію як «грубу дипломатичну непрофесійність».
Після зустрічі Віткоффа відбулася телефонна конференція між віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, держсекретарем Марко Рубіо та європейськими партнерами. Європейці відзначали плутанину у заявах Віткоффа та його обмежену компетентність у питаннях територіальної політики. Держсекретар Рубіо підкреслював, що Європу слід залучати до переговорів, тоді як Віткофф і Венс вважали, що її достатньо лише інформувати про результати.
Європейські урядовці, а також українські джерела, підкреслюють, що хибне тлумачення Віткоффом вимог Путіна створило серйозну загрозу для позиції України у майбутніх переговорах.
Реакція України та Трампа
Президент України Володимир Зеленський категорично відкинув ідею поступок територіями. Він заявив:
Своєю чергою, Дональд Трамп у п’ятницю, 8 серпня, висловив думку, що мирна угода між Україною та Росією може включати «обмін територіями» — частина регіонів передається одній стороні, частина — іншій, «на благо обох сторін».
Аналітики відзначають, що пропозиція Трампа викликала занепокоєння, оскільки відмова від Луганської та Донецької областей, включно зі Слов’янськом, позбавляє Україну укріпленої оборонної лінії та створює ризик відновлення воєнних дій із цих територій.
15 серпня відбулася зустріч Трампа та Путіна на Алясці. Основною метою стало обговорення можливого припинення вогню та перспектив мирної угоди, включно з «обміном територіями». Однак відсутність прямої участі України в цих переговорах викликає занепокоєння серед українських та європейських лідерів.
Українська сторона наполягала, що будь-які домовленості без Києва є неприпустимими й не можуть гарантувати справжній мир.
Скриншот карти бойових дій в Україні. Дизайн: 6262
Результати зустрічі на Алясці
Президент США Дональд Трамп особисто зустрів російського лідера Володимира Путіна після його прибуття на Аляску. Переговори між ними тривали майже три години. Літаки обох делегацій приземлилися на військовій базі Ельмендорф-Річардсон. Трамп вийшов на червону доріжку та зупинився посередині, очікуючи Путіна. Коли російський президент наближався, він кілька разів плеснув у долоні.
Зустріч Путіна і Трампа на Алясці. Фото: Getty Images/Andrew Harnik. Дизайн: 6262
Глави двох держав потиснули руки, але на запитання журналістів не реагували. Зокрема, коли у Путіна поцікавилися, чи зупинить він убивства мирних жителів в Україні, той лише знизав плечима, зробивши вигляд, що не почув.
Після короткої фотосесії Трамп і Путін сіли в один лімузин і вирушили на місце зустрічі. Там вони також утрималися від будь-яких коментарів та одразу розпочали перемовини у форматі «три на три».
Зустріч тривала близько трьох годин, після чого обидва лідери з’явилися на спільній пресконференції.
Напередодні саміту речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що президент США вирішив змінити формат перемовин із Путіним: замість особистої розмови вони відбудуться у складі трьох представників з кожного боку. До Трампа приєдналися держсекретар Марко Рубіо та спеціальний представник Стів Віткофф.
З російської сторони Путіна супроводжували його помічник Юрій Ушаков і міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Затим Дональд Трамп повідомив, що під час зустрічі з Володимиром Путіним вони досягли домовленостей, які передбачають «обмін територіями» між Росією та Україною. Водночас, за його словами, існує висока ймовірність того, що Київ відхилить цю пропозицію.
Сам Трамп відмовився розкривати деталі, які можуть викликати найбільші заперечення з боку України. Ведучий Шон Генніті уточнив, що, за його інформацією, йдеться про територіальний обмін: Росія отримає більше земель, ніж мала раніше, а Україні запропонують певні гарантії безпеки, не пов’язані з вступом до НАТО. Почувши це, Трамп підтвердив правильність озвученого сценарію.
Колишній господар Білого дому оцінив шанси укладення мирної угоди як «приблизно п’ятдесят на п’ятдесят».
Своєю чергою президент Володимир Зеленський розповів, що мав змістовну бесіду з Дональдом Трампом: спершу у форматі тет-а-тет, а потім разом з європейськими лідерами. Україна підтвердила готовність працювати задля миру й підтримала ідею тристоронніх переговорів із США та Росією. Зеленський повідомив, що у понеділок у Вашингтоні планує обговорити з Трампом завершення війни та гарантії безпеки для України. Він наголосив на важливості залучення європейських партнерів до цього процесу та відзначив позитивні сигнали від американської сторони щодо участі в гарантуванні безпеки.