«Коли у церков приїхали люди у балаклавах та з автоматами, я все зрозумів без слів» - Історія капелана зі Слов’янського полку НГУ

У військовій частині 3035 Національної гвардії України з’явився власний капелан трохи більше року тому. Отець Діонісій родом з Полтави. Доля пов’язала його з буремним Донбасом перед початком збройної агресії Російської Федерації. Ми дізналися, як і чому священник-волонтер обрав непростий шлях капелана у прифронтової зоні.

Отець Діонісій, свого часу, навіть не уявляв, що колись стане причетним до захисту суверенітету України. Семінарія, монастир, приход у невеличкому місті – стандартна доля типового панотця Української православної церкви Київського патріархату. Здавалося, що жодних несподіванок не буде і все розписане на десятиліття вперед. Та «російська весна» принесла випробовування, які кардинально змінили життя священника.

«Коли у церков приїхали люди з балаклавами та автоматами, я все зрозумів без слів, – згадує капелан військової частини 3035 отець Діонісій. – Мене забрали, як кажуть «на подвал» у Дружківці. Там мене били і вимагали, щоб я признався, що приїхав бунтувати народ проти «російської ідеї». Там знущалися над різними людьми – разом тримали асоціальних елементів та патріотів. Мене мали вивезти до Слов’янського відділу СБУ, погрожували розстріляти у посадці, як і інших людей».

Усвідомивши реальність небезпеки для прихожан, більшість яких були українськими патріотами, отець Діонісій закриває храм. За два тижні терористи відступили до Донецька. Чернець та священник починає боротися з ворогом, чим може – молитвою, словом та доброю справою. Подробиці – у відео.

Сергій Молотков