"Після нашого приїзду почалися активні дії в Слов’янську" - історія медика, який рятував життя на Донбасі

Лікар-хірург, підполковник медичної служби, учасник АТО 2014–2015 років Дмитро Лось розповів журналістам "24 каналу", як допомагали пораненим українським військовим в Луганському аеропорті та чим заміняли анестезію під час складних операцій.

– В останні дні травня ми їхали поїздом до Харкова, звідки гелікоптером доправляли на місце дислокації лікарів. Тоді ще такого чіткого відмежування і гучних бойових дій не було, проте після нашого приїзду почалися активні дії у Слов’янську. Червоні хрести намагалися ховати, адже їх видно здалеку. Можна було наразити на небезпеку і себе, і поранених, і військових.

Ми їхали в супроводі колони бойової тактичної групи терміном на п’ять днів. Тоді ще не знали, що їдемо в Луганський аеропорт. Ми туди заїхали 14 липня, а з першого на друге серпня нас поміняла інша бригада.

Луганськ

– Лікарі й медики, які були до мене в аеропорті, обладнали імпровізований медичний пункт. Вони використали медичне обладнання, яке було в медпункті аеропорту. Там були лежаки, медикаменти із літаків та інструменти, які вони взяли з собою для користування. Операційним столом в нас була кушетка, принесена із медичного пункту нового терміналу.

Не всі з нашого колективу могли працювати за своїм фахом. Наприклад, у нас був анестезіолог, який не мав анестезійного обладнання, відповідно він не міг давати наркозу. Тому всі оперативні втручання, які ми там робили, здійснювали під місцевим знеболенням.

Пораненим не завжди давали наркотичні знеболюючі, які були в нас у невеликій кількості. Ми використовували їх для операцій, бо місцеве знеболювальне для таких втручань не давало адекватної анестезії. Але всі ці хлопці, вони мужні військові й все витримали. Якщо й були неприємні моменти протягом лікування, то всі перенесли це.