Про "слова-свідки" в часи пандемії коронавірусу з Уханю

Трансформація української мови і розвиток коронавірусної лексики.

У процесі історичного розвитку кожній мові притаманні періоди й відносної стабільності, і відчутних структурно-семантичних зрушень. Наразі в українській мові відбуваються значні трансформації: 2020 рік і до сьогодні – період найактивнішого розвитку й функціювання т. зв. коронавірусної лексики та фразеології в мовах багатьох країн світу, зокрема й в українській. Виникнення нового фрагменту діяльності носія мови автоматично фіксують на лексичній мапі української коронавірусної лексики та фразеології.

Коронавірусні слова, на думку лінгвістів, можна вважати «словами- свідками», які є орієнтирами, ознаками часу, «реперними точками» конкретних явищ і подій. В окремих випадках ці слова виходять за межі національних кордонів і стають надбанням ширшої спільноти – різних країн і навіть континентів.

У лексико-семантичному полі «коронавірусної лексики» основними словами-свідками наразі є лексичні домінанти COVID, Covid-19, CoV, nCoV і коронавірус; так називають родину вірусів (загалом їх близько 40), які ззовні нагадують сонячну корону через відростки у вигляді шипів.  Covid – абревіатура від англ. COrona VIrus Disease коронавірусна хвороба (затверджена як офіційна скорочена назва); CoV – абревіатура від англ. COrona VIrus; nCoV – абревіатура від англ. novel COrona VIrus.

За підрахунками експертів, слово «коронавірус» в англійській мові в 2020 р. стали вживати в 35 тис. разів частіше, ніж роком раніше. У Німеччині словом 2020 р., за інформацією однойменної кампанії, стало «Corona- Pandemiе», що можна перекласти як «коронавірусна пандемія». Словник сучасної української мови та сленгу «Мислово» словом 2020 р. обрав «коронавірус».

Провідними словами-свідками 2020 р., які засвідчують глобальні світові зміни, можна вважати також такі слова: антиковід, вакцинація проти коронавірусу, дезінфектори, дезінфекція, дистанційна робота, дотримання санітарних норм, карантин, карантинні заходи, масове вакцинування, обсервація, пандемія, підозрілий на зараження, противоепідемічні заходи, респіратор, респіраторні захворювання, рецесія, спецперепустка, спецрейс, суперпоширювачі, тимчасове безробіття, фейки, фейкова інформація, економічний спад тощо.

На шпальтах українських інтернет-видань поширеними є «коронавірусні» слова й вирази, які є кальками з інших мов, як-от: короніали (ісп. coronials) – покоління, яке народжується під час карантину; балконнаці (ісп. balconazis) – люди, що ображають тих, хто ходить по вулиці; «коронер-біженець» (фін. Koronapakolainen) – людина, яка втекла до провінції, щоб уникнути зараження коронавірусом; «коронний борг» (фін. Koronavelka) – державна позика для покриття витрат, викликаних пандемією; коронапривітання (швед. Coronahälsning) – вітання на відстані без потиску руки; макароновірус, гречкохайп (рос.) – нездоровий ажіотаж, спричинений масовою закупівлею макаронів і гречки; коронапофігісти, ковігісти (рос.) – лексеми на позначення людей відповідно до їхнього ставлення до пандемії; «ефект Тегнелла» (швед. Tegnelleffekten) – ефект популярності Андерса Тегнелла, провідного епідеміолога Швеції, як результат його щоденних спокійних, рівних виступів на прес-конференціях тощо.

Отже, слова-свідки, а саме «коронавірусна» лексика й фразеологія, активно залучаються до мовлення користувачів. Сподіваймося, що, коли лихо-епідемія закінчиться, частина цих слів-свідків (а ще краще майже всі) надзвичайно швидко знову опиняться на периферії пасивного лексикону.

Будьте здорові!

Н. Маторіна, І. Рябініна