Особливий донецький дивосвіт, або про колоритні домішки в українській мові Донеччини

Етнографічний регіон Донеччина – це досить велика територія на південному сході України в межах Донецького кряжа, Приазовської височини й частково Придніпровської низовини.

Діалектизми – це ті особливі мовні родзинки, якими вирізняється кожна місцевість. Своєрідний діалектний колорит притаманний і Донецькому регіону.

Діалектологи запевняють, що за мовою навіть освічену людину можна ідентифікувати, з якої території вона походить. Візитною карткою діалектичної мапи Донеччини можна вважати власне шахтарське слово тормозок. Сьогодні словом тормозок називають будь-яку їжу, яку беруть на роботу, у школу або на пікнік на природу. Проте ця лексема виникла саме на Донбасі, а вже пізніше поширилася на території колишнього СРСР. Мотивована так: «пригальмувати і поїсти». Тормозок у жодному разі не є синонімом фастфуду! Тормозок завжди смачний, корисний і поживний. У шахтарів зазвичай це хліб, сало або ковбаса, варені яйця й картопля, а також цибуля та сіль. «Правильні» тормозки акуратно й щільно загортали в газету, щоб на їжу не потрапляв вугільний пил…

Якщо ви є мешканцем Донеччини, то ви, напевно, знаєте, що означає на місцевій говірці слово лайба. Так, правильно, це велосипед! Сьогодні слово стало багатозначним (у царині сленгової лексики): це і яхта, і автомобіль, і літак, тобто взагалі дорогий і якісний засіб пересування. Між іншим, як буде велосипед по-закарпатськи? Ні за що не вгадаєте! Біціглі!

А ще на Донеччині відро називають циберкою, весілля – свайбою, чортополох – будяком, теплу кофту – пайтою, карниз – багетом, прив’язатися (проявляти любов до чого-небудь одного) – ушпинитися тощо.

А лексема бакай відмічена як діалектна навіть у Словнику української мови: це глибока яма в річці, ставку. Найчастіше це слово можна почути на півдні Донеччини, у Маріуполі (на Луганщині бакай – це вибій з водою, калюжа на дорозі; баюра).

Ще один популярний донбаський діалектизм – «порожняк», у побуті переважно вживають у значенні «дурниця». Популярності набув завдяки В. Януковичу, який свого часу заявив: «Донбас порожняк не гонить!». 

На Слобожанщині (Харківщина, Сумщина й північна частина Донбасу) обізнані, що тремпель – це вішалка для одягу; марка – це маршрут транспорту (тому, якщо на вулиці вам потрібно дізнатися який номер автобуса їде, наприклад, до центру, то радимо питати: «Яка марка автобуса їде до центральної площі?»); кіндейка – це маленька кімнатка або тісне службове приміщення. 

Як бачимо, колорит мови та інтерес до співрозмовника залежать не лише від досконалого володіння літературними канонами, а й від діалектів, які вияскравлюють різними барвами, чим, без сумніву, збагачують мовлення українців. Послуговуватися діалектизмами у власному мовленні й спілкуватися місцевою говіркою з її носіями – така установка, на нашу думку, доречно поступово перетворюється на правило гарного тону і стає нормою для вихованої людини. 

А як ви розмовляєте вдома, у побуті?

Н. Маторіна, Б. Маторін, І. Рябініна