Донецька область відзначає 85 років з дня її заснування

2 липня 1932 року Постановою ВУЦВК було утворено Донецьку область із центром у місті Артемівськ (Бахмут), у складі 12 міських рад та 23 районів.

Сьогодні ми відзначаємо 85 років з Дня її заснування.

13 районів були передані зі складу Харківської області і 5 районів— зі складу Дніпропетровської області . Центром області спочатку був визначений Артемівськ , але вже з 16 липня 1932 р. обласний центр перенесений до Сталіно ( Донецьк ). У червні 1938 року Донецька область була розділена на Сталінську ( Донецьку ) й Ворошиловградську ( Луганську ).

До цього дня ми підготували декілька цікавих фактів про Донеччину.

• Першими поселенцями на цих землях були запорозькі козаки, які засновували свої «зимники» у стратегічно важливих пунктах. Зокрема, на території сучасного Донецька сходяться вододіли Кальміуса, що впадає в Азовське море, приток Самари та Сіверського Донця. Козаки, коли їм перекривали пряму дорогу з Чорного моря на Січ, піднімалися на веслах та «мотузках» Кальміусом, далі кілька кілометрів перетягували волоком свої легкі чайки — і зрештою потрапляли в Дніпро в районінинішнього Дніпропетровська. Приблизно так само вони здійснювали подорож до південного кордону («кроми») Московського царства, що проходила по річці Тор — зараз про ті часи нагадує назва великого центру машинобудування Краматорська.
• Курортне місто Святогірськ знамените своїм унікальним печерним монастирем, висіченим у білосніжній крейдяній скелі, що височить над Сіверським Донцем. За легендою, скит заснували монахи Києво-Печерської лаври, які чудом урятувалися під час навали Батия. З легкої руки письменника Антона Чехова Святогір’я носить неофіційну назву «Донецька Швейцарія».
•  Заповідник «Хомутовський степ» на півдні Донеччини зберіг незайманий куточок Дикого Поля, який ніколи не бачив плуга. Тут знайшли притулок десятки видів реліктових рослин, зокрема оспіваний у козацьких думах «сивий» степовий ковил. Білосарайська та Крива коси, що на кілька кілометрів удаються в Азовське море, навесні та восени слугують «транзитним вокзалом» незчисленним зграям перелітних птахів. Минулого теплого сезону вчені, несподівано виявивши в місцевих очеретяних хащах кілька сімейств тропічних пеліканів, пов’язали цей феномен із глобальним потеплінням на планеті.
• Поруч із прізвищами відомих земляків Сергія Прокоф’єва, Володимира Сосюри, Василя Стуса літопис Донеччини береже ім’я скромного повітового вчителя Михайла Петренка, автора пісні «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю», що з часом перетворилася на справді народну.
• На Донеччині існують своя Ялта, Гурзуф (Урзуф) та ще низка населених пунктів із «кримськими» назвами. Це пам’ять про масове переселення православних греків у ці місця, що сталося понад два сторіччя тому. А от про безліч німецьких сільськогосподарських економій, що існували до Другої світової війни, зараз нагадує хіба що назва одного з районів — Тельманівського.
• У місті Артемівськ розташовується найбільший у Східній Європі завод шампанських вин, що виробляє «сонячний напій» за класичною технологією. Щороку по всіх континентах розходяться мільйони пляшок ігристого вина, дбайливо витриманого у місцевих підвалах загальною площею — 26 гектарів!