А що там у Слов'янську? Війна у спогадах (блог)

До салону тролейбуса увійшов чоловік у військовій формі. Його зморшкувате обличчя не виказувало жодної емоції, холодний і пустий погляд був спрямований кудись у нічне місто. Рукою він міцно тримався за поручень, хоч поруч і було вільне місце, та він не сідав. На одній з зупинок увійшла літня жінка і чоловік чемно посунувся аби та змогла присісти. Важко було вгадати про що він зараз думає, можливо про сім’ю, чи якісь робочі плани, чи про відпочинок з друзями в барі, а можливо й взагалі не думає ні про що, просто їде. Здавалось би ніщо і ніколи його не турбувало, настільки беземоційним був його вираз обличчя. Раптом за вікном щось спалахнуло і тролейбус різко смикнуло. Чоловік інстинктивно прикрив руками голову, ліву руку поклав  поверх правої, як роблять військові, щоб не поранило робочу руку. Очі його швидко забігали, почали шукати джерело звуку. На долю секунди видалось на обличчі з’явилась якась емоція. Не знаю що це було, але точно не страх, швидше якась суміш злості і розчарування. Все це тривало менше, ніж декілька секунд. Потім чоловік у формі знову випростався і решту дороги провів з тим самим кам’яним виразом обличчя. Схоже відреагували ще декілька пасажирів. І хоч сліду війни у місті майже непомітно, та пам’ять про 2014 рік триматиме спогади про бойові дії ще довго.

Їдучи в місто, в якому велись бойові дії, чесно кажучи, трохи відчував страх. Кадри бойових дій у Слов’янську, які передивлявся перед від’їздом зі Львова, були доволі моторошними. І хоч друзі в 2016 році приїжджали сюди, і запевняли, що все впорядку, безпечно, але ж поки не побачиш на власні очі - повірити важко.

“Остановка Слав’янск, выходите, - провідниця оголосила зупинку”

На вокзалі мене зустріло звичайне місто, трохи сіре, не надто людне, але зараз життя тут ззовні не відрізняється від будь-якого іншого міста, хіба що української менше чути. Відчути і зрозуміти, як воно тут було, можна тільки, коли заводиш розмову з кимось з місцевих.

“Я працюю недалеко від центру, бачив це все, бачив як вони прийшли. Перше захоплення відділку міліції було он тут, буквально за декілька метрів звідси. - голос чоловіка затремтів. -  Все ж відбувалось довкола, від того не було куди втекти.”

12 квітня 2014 року до будівлі Слов’янського міського відділу МВС під’їхали 2 автобуси з озброєними людьми, які і захопили установу, щоб отримати доступ до зброї. Під будівлею з підручних матеріалів бойовики побудували барикади. 3 місяці місто було під контролем бойовиків та, незважаючи на це, тут залишалось багато жителів.

“Тут було все, як в фільмі, сні, та що завгодно, але на реальность це точно не було схоже.”

Мені важко уявити, як воно жити в місті, де ведуться бойові дії, та коли говорив з очевидцями цих подій, то пробігали мурашки по шкірі. Передати емоції, що відчував, можу тільки цитатами з розмов.

“Он тут он був блокпост. Я вийшов на перекур, а воно до мене підходить. В спортивних штанах і з автоматом, і з претензіями. Ти уявляєш? Посеред білого дня в такому прикиді, де ж воно зброю дістало?”

“Наш будинок в приватному секторі, коли тут все почалось, ми довго звідти не виїжджали. Дружина не піддавалась на мої пропозиції забрати дітей і поїхати з міста. Якось вночі під нашим будинком ходили сєпари з автоматами, так зранку вона мало не сама речі зібрала і було готова виїжджати хоч зараз”.

“Так ти ж зрозумій, що деякі мої друзі, навіть однокласники пішли в “ополченіє”. Потім, бувало, декілька раз збирались посидіти в барі, але розмову за політику ніяк не заводили”

“Мені подзвонив тато і сказав, щоб негайно йшла додому. Казав, що в нашому районі, терористи поставили “Нону”. І сєпари і ми розуміли, що у відповідь битимуть туди звідки вони ведуть вогонь, тому й боялись, що по нашому району може й прилетіти.”

“Коли тут почалось саме пекло, багато місцевих виїхало. Але ж багато і залишилось, хтось не хотів виїжджати, бо боявся мародерства, а майно вивезти не міг, хтось просто не міг виїхати. Кожного разу дзвінок від них був чимось нереальним. Усвідомлював, що ще один день вони протримались”

В ніч на 5 липня терористи залишили Слов’янськ, а згодом українська армія почала встановлювати контроль над містом.

“Мені тоді подзвонив однокласник, він був тоді на блокпості. Сказав що “сєпарів” вже нема, за одну ніч втекли, просто як під землю провалилися. Я тоді був в Харкові, закривав деякі “борги” на навчанні. Ледве досидів до ранку, щоб на першому ж поїзді приїхати, вночі сюди транспорту не знайдеш - сміється. - Я не повірив спочатку, але зразу ж кинувся їхати в місто, не вірилось що нарешті все минуло, але надія таки була.”

Я був тоді з сім’єю, як мені посеред ночі подзвонив кум. Каже “все, вони поїхали, нема нікого, втекли”. Я не повірив спочатку, подумав, що розігрує, але ж і в інтернеті почали писати про те, що “орки звалили”. Я машиною з самого ранку прилетів в місто. Спочатку заскочив на роботу - це ж мій хліб. Моя сім’я в безпеці, а щоб там не було з домом, але якщо ті “орки” не вдерлись в офіс, то зможу відновити його роботу, а потім і решту всього відновлю, - з усмішкою згадує він події того ранку. - Заходжу сюди, а тут все на місці: колодка, додаткові фанери на вікнах, щоб уламки не посипались сюди. Довкола все розбито, розкрадено, а тут ніби закрив приміщення і виїхав на вихідні, інакше як чудом це не назвеш. Раптом з вулиці почувся звук двигуна від великої техніки, я ж не знав хто це може бути. Виявилось, що це наші військові в’їжджали в місто на БТР. Українські прапори, герби,  мене так вразило. От пам’ятаю, як отут стою, і мене тоді такі емоції взяли. “Слава Україні” кричу я їм, а вони мені у відповідь “Героям Слава!”, і так ще декілька разів. От тоді стало спокійніше на душі, прийшло розуміння того, що все налагодиться і тут буде безпечно - він стояв біля дверей і згадував як зустрів українських військових, що тільки в’їжджали в місто. Від його емоцій в мене пробігли мурашки по шкірі”

Майже всі фізичні сліди війни тут вже заметено, лиш зрідка на будівлях можна побачити сліди від куль. На даху автозаправки, недалеко від моєї квартири, ще залишились сліди від дрібних уламків боєприпасів, деякі будинки на околицях і зараз носять сліди від артобстрілів. Війна руйнувала тут цілі комплекси. Дахи і вікна замінять, стіни відновлять, будівлі відбудують - всі фізичні сліди війни з часом можна прибрати. Залишаться тільки спогади про це, які передаватимуться один одному.

Нехай ця розповідь закінчиться фразою, яку я тут почув, не пам’ятаю вже від кого.

“Це не потрібно нікому переживати, не варто, але про це треба пам’ятати.”  

автор Назар Салабан

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Слов'янськ спогади війна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальность
(0 оцінок)
Изложение
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
В Славянске проходит конкурс на лучшего медицинского работника города. Об этом во время празднования Дня медика ранее заявил городской голова Славянска Вадим Лях.   Голосование проходит в трех номинациях - лучший врач; - лучшая медицинская сестра; - лучшая младшая медицинская сестра.  Кандидатов могли предложить сами жители города, отправив на сайт горздрава, по их мнению, фамилию и имя достойного медицинского работника. Таким образом, сформировался список...
Пригоди
В редакцию сайта города Славянска 6262 поступило обращение от жительницы микрорайона Химик, которая рассказала, что 15 июля в микрорайоне из-за перепадов напряжения у многих людей сгорела бытовая техника. Женщина рассказала, что проблемы с напряжением были зафиксированы в промежутку между 18.00 и 20.00, в этот же период у многих людей сгорела бытовая техника. Пострадали от этого, по её словам около 9-10 панельных девятиэтажек. Аналогичное сообщение написал...
Екологія
В разных микрорайонах Славянска жители часто замечают стаи бездомных собак. Одна из таких стай недавно была замечена на перекрестке улиц Банковской и Королева. Городской голова Вадим Лях сегодня прокомментировал, что в этом году из городского бюджета уже дважды выделялись деньги на стерилизацию бродячих собак - по 100 тыс. грн. Дополнительно выделили деньги на вольеры, которые будут располагаться на базе Славгорводоканала по ул. Коккинаки - там планируется...
Суспільство
Слов’янський міський центр зайнятості інформує про наявність вільних робочих місць. Список актуальних вакансій станом на 15 липня.  ✅ поліцейський✅ секретар✅ лаборант електромеханічних випробувань та вимірювань✅ інженер з високовольтних випробувань та вимірювань енергоустаткування✅ інженер-конструктор✅ бухгалтер✅ виробник м’ясних напівфабрикатів✅ оператор поштового зв’язку✅ фахівець відділу територіальної підтримки✅ начальник юридичного відділу✅ начальник...
Суспільство
Набір триватиме з 15 липня до 9 серпня. Кандидати, які мають вищу освіту, можуть реєструватись на посади дільничного офіцера поліції або оперуповноваженого. Особи з вищою юридичною освітою можуть проходити конкурс на посади слідчих.  Особи, які здобули повну загальну середню освіту, можуть проходити відбір на посади помічників слідчих, помічників оперуповноваженого, помічників дільничного офіцера поліції та поліцейських батальйону конвойної служби. Основні...
Політика
Сьогодні, 16 липня, сайт міста Слов'янська 6262 спільно з партнерами Media Development Foundation проводить незалежну публічну дискусію кандидатів в депутати по 47 округу. У першій частині заходу проходитиме комунікація між виборцями і кандидатами через модератора (питання від виборців і відповіді від кандидатів). Далі відбуватиметься комунікація між кандидатами через модератора.  Какдидати дебатуватимуть на актуальні теми та відповідатимуть на питання опо...
Суспільство
Сьогодні, 16 липня, в Україні набув чинності Закон про українську мову.  Два місяці тому в офіційному парламентському виданні "Голос України" був опублікований текст Закону. Читайте: Закон про Українську мову опубліковано в офіційному парламентському виданні Закон, що має назву «Про забезпечення функціонування української мови як державної», гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. Він також передбачає відпов...
Кримінал
В течение двух дней 34-летний житель Славянска ходил в супермаркет в микрорайоне Артема и каждый раз возвращался домой с продуктами и неизрасходованными деньгами. Секрет был прост - человек умело проносил свои «покупки» мимо кассы. Между тем, в торговом заведении заподозрили неладное, после чего с помощью записи видеокамер установили приметы правонарушителя. Подсчитав, что потеряли товара на сумму около тысячи гривен, работники магазина с нетерпением ждали...
Пригоди
13 липня невідомий чоловік стрибнув під поїзд поблизу селища Лозове Лиманського району. Наразі поліцейські встановлюють особу загиблого. На вигляд чоловікові було близько 40-50 років, зріст - 175 см, середньої статури, волосся темного кольору. На момент трагедії був одягнений у сірі брюки, чорну футболку, сіру олімпійку з бірюзовою стрічкою, чорні черевики. При собі мав чорну сумку через плече (месенджер) та клітчату сумку. Працівники поліції звертаються д...
Спец проекти