Децентралізація в дії: досвід Черкаської ОТГ - ВІДЕО

Реформа децентралізації в Україні стартувала у 2015 році. А саме, 16 липня 2015 року Верховна Рада підтримала постанову №2217 / АП про направлення до Конституційного суду закону про внесення змін до Конституції, що стосуються децентралізації. За постанову проголосували 288 народних депутатів.

Цей законопроект передбачав внесення змін до Конституції України, які закріплюють відхід від централізованої моделі управління, забезпечують повноваження місцевого самоврядування і вводять нову систему територіальної організації влади в Україні.

Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації влади таким, що відповідає Основному закону.

Що таке децентралізація, в чому сенс та перевага

Децентралізація - об'єднання громад навколо адміністративних центрів. Сенс її в тому, що найближчою владою до звичайних українців є органи місцевого самоврядування (міські, селищні, сільські ради). Тож саме вони повинні мати повноваження та кошти на вирішення питань місцевого рівня.

Територіальні громади сіл (селищ, міст) можуть об'єднуватися і здатні самостійно або через органи місцевого самоврядування забезпечити послуги в сфері освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури.

Головна перевага об'єднання - наявність бюджету, яким громада може розпоряджатися самостійно. Тим територіальним громадам, які об'єдналися першими, держава надавала субвенцію на розвиток інфраструктури. Об'єднані громади отримали можливість самостійно контролювати витрати і шукати джерела доходів.

Однак процес створення ОТГ для населених пунктів не був однаковим, оскільки кожен населений пункт має різний бюджет і свій список проблем.

Крім бюджету, ОТГ під час об'єднання отримує додаткові землі. До об'єднання села і селища розпоряджаються тільки тією землею, на якій розташовані. Після об'єднання вони отримують прикордонні території, які знаходяться між населеними пунктами і не входять ні в чию власність.

Коли селище або село об'єднується з населеним пунктом, у якого бюджет більше, то отримує «шанс на порятунок» і можливість поліпшити своє становище. Але міста, які мають достатній бюджет, не завжди готові ділитися з такими селищами і селами.

На початку впровадження реформи головним питанням було, чи не поглине місто слабші території. Для міста процес поглинання (урбанізації) стане плюсом, що сприятиме подальшій децентралізації.

Децентралізація виступає реформою, яка з одного боку надає можливість збільшити бюджет, а з іншого боку змушує постійно думати про те, як правильно розпорядитися грошима і де взяти те, чого не вистачає.

Що чекати в наступному етапі впровадження

Перший етап децентралізації тривав з 2014 по 2018 рік. Другий етап триватиме з 2019 по 2021 рік. До кінця цього року мають об’єднатися більшість малочисельних рад. 23 січня 2019 року Кабінет Міністрів України ініціював перехід до нового етапу реформи децентралізації, який передбачає зміну територіального устрою на рівні районів та громад, розмежування повноважень та функцій контролю різних рівнів управління, розвиток форм місцевої демократії.

Наступним кроком має бути внесення зміни до Конституції щодо децентралізації. Необхідно прийняти ряд законів:

- Про засади адміністративно-територіального устрою України. Визначає засади, на яких має ґрунтуватися адміністративно-територіальний устрій України; види населених пунктів; систему адміністративно-територіальних одиниць; повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань адміністративно-територіального устрою; порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж населених пунктів.

- Про внесення змін до закону «Про регулювання містобудівної діяльності». 

- Про службу в органах місцевого самоврядування. Забезпечить рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування, підвищить престижність служби в ОМС.

- Щодо державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування.

- Про місцевий референдум.

Як створити ОТГ

Ініціаторами об’єднання громад можуть бути сільські, селищні та міські голови; депутати сільських, селищних та міських рад; органи самоорганізації населення, які представляють не менш ніж третину членів громади.

Ініціатори складають пропозицію, що містить перелік громад, які пропонуються до об’єднання, відповідні населені пункти, адміністративний центр ОТГ та її найменування.

Далі ради приймають рішення «Про затвердження Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад». Рада громади-ініціатора приймає рішення «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи». Головам розсилаються пропозиції про надання згоди на об’єднання та делегування представника у склад робочої групи. Створюється робоча група щодо розробки проекту рішення про об’єднання.

Ради схвалюють проект та приймають рішення про його ухвалу за результатами обговорення. І протягом 5 робочих днів здійснюється подання до облдержадміністрації для отримання висновку. Далі рада ініціатор приймає рішення про ОТГ. Голова звертається в ОДА, щоб ЦВК призначив перші вибори ради та голови об’єднаної громади.

Громади в Донецькій області

Згідно інформації офіційного сайту децентралізації в Україні, в Донецькій області на даний момент існує 10 ОТГ, в яких пройшли вибори:

Андріївськая сільска ОТГ (Слов’янский район) створена 29.10.2017,

Званівська сільська ОТГ (Бахмутський район) створена 29.10.2017,

Іллінівська сільська ОТГ (Костантинівський район) створена 18.12.2016,

Лиманська міська ОТГ (Лиманський район) створена 25.10.2015,

Миколаївська міська ОТГ (Слов’янський район) створена 18.12.2016,

Олександрівська селищна ОТГ (Олександрівський район) створена 29.04.2018,

Сіверська міська ОТГ (Бахмутський район) створена 30.04.2017,

Соледарська міська ОТГ (Бахмутський район) створена 18.12.2016,

Черкаська селищна ОТГ (Слов’янський район) створена 25.10.2015,

Шахівська сільська ОТГ (Добропільський район) створена 25.10.2015.

Ще в декількох громадах не відбулися вибори:

Білозерська міська ОТГ (Добропільский район),

Волноваська міська ОТГ (Волноваський район),

Добропільська міська ОТГ (Добропільский район),

Новодонецька селищна ОТГ (Олександрівський район),

Ольгинська селищна ОТГ (Волноваський район),

Хлібодарівська сільська ОТГ (Волноваський район).

Про перспективи створення ОТГ у Слов’янському районі

За словами радниці з питань комунікації Донецького центру розвитку місцевого самоврядування Ольги Нікуліної, у Слов’янському районі мають утворитися п’ять громад, зараз об’єдналися три. Святогірська громада створена юридично, але фактичне завершення створення громади – це проведення місцевих виборів. Але вибори не можуть бути проведені, поки Святогірськ залишається у підпорядкуванні Слов’янська. Вивести Святогірськ з підпорядкування може тільки Верховна Рада.

У Слов’янському районі населені пункти готові до приєднання та створення ОТГ. Але села та селища турбують питання про подальшу долю їх інфраструктури після приєднання: розвиток, функціонування дитячих садків, будинків культури та інше. Їм пропонують зібратися за круглим столом, де представники Слов’янська могли б відповісти на запитання від представників сіл та селищ.

Залишається також питання, яку роль відіграватиме Билбасівська селищна рада в складі Слов’янської ОТГ, бо існує думка, нібито Билбасівка – депресивне селище.

Найуспішніший досвід утворення громади в Донецькій області

Прикладом успішної децентралізації в Донецькій області є Черкаська селищна об’єднана територіальна громада. Основним джерером наповнення бюджету громади є сільське господарство.

Черкаська громада відома музеєм народного побуту та архітектури в селі Прелесне, садибою Бантишеве, тож розвиває напрямок зеленого туризму.

Ця ОТГ - єдина в Україні, яка отримала грант на проведення європейського тижня мобільності-2018. Конкурс проводився в рамках проекту «Зелене світло для велоруху в громадах» Асоціації велосипедистів Києва за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Метою Європейського тижня мобільності в селищній громаді було спростування кліше та стереотипу «лайба для селян».

Після об’єднання громада створила власне  комунальне підприємство; здійснює ремонти об’єктів бюджетної сфери, капітальні ремонти доріг, водогону.

За рахунок субвенції на розвиток інфраструктури закуплена техніка та обладнання для новоствореного комунального підприємства, відремонтована покрівля Черкаського дому культури, виготовлена проектна документація на будівництво очисних споруд та каналізації.

На території Черкаської селищної ради збудовані Центр безпеки громадян, модульна котельня Черкаської школи № 2.

Як прокоментувала Ольга Нікуліна, Черкаська громада - сільськогосподарська територія. А це означає, що основним доходом місцевого бюджету є плата за землю. За минулий рік власні доходи місцевого бюджету склали 21,6 млн. грн. З цієї суми на першому місці - ПДФО (10,3 млн. грн.).

На другому місці (5,3 млн. грн.) - плата за землю. Власна податкова база в громаді невелика, за обсягом бюджету Черкаська ОТГ посідає третє місце знизу серед дев'яти громад Донецької області, але вони демонструють стабільність.

Є невеликий поступовий приріст. Фермери повірили в розвиток об'єднаної громади та зрозуміли "правила гри".

Команда сайту міста Слов’янська 6262 завітала до Черкаської ОТГ, щоб на власні очі побачити, як розвивається громада. Детальніше про ОТГ дивіться у відеосюжеті.