"Земля - це явище сакральне для українця". Людмила Поух про історію Слов’янщини та краєзнавство

Є Люди, яких не можна уявити у чомусь іншому, ніж вони зараз займаються. Захоплені своєю справою, віддані принципам, зацікавлені відкриттями і досягненнями.

Людмила Поух займається історією і краєзнавством, досліджує рідний Донбас і залучає до цього молодь. Народилася у Слов’янську, навчалася у ЗОШ№5. 

При тому, що у школі був дуже специфічний, неординарний і цікавий вчитель історії, все ж таки любов до неї Людмила увібрала від батька. 

Йосип Харитонович, батько Людмили Поух, за фахом був водієм, при цьому освіченою, віруючою людиною, християнином. Ріс у сім’ї пахарів, які працювали на землі. 

“Вважали, що земля - це явище сакральне для українця”.

Все почалося з історії родини. Людмила з батьками багато читали, Йосип Харитонович зі всіх своїх поїздок привозив нові книги. Дух дослідництва історії супроводжував Людмилу з самого дитинства.

Після закінчення школи жінка вступила до історичного факультету Донецького державного університету. Для Людмили це стало дивовижною школою життя. Пощастило їй там і з викладачами. Один з них, керівник дипломної роботи Людмили Поух, професор, доктор історичних наук Василь Олексійович Пірко. Своє життя він присвятив вивченню історії рідного краю - Донеччини.

Після університету Людмила Поух влаштувалася до краєзнавчого музею Слов’янська і стала однією з тих, хто стояв у витоках його створення. Різноманітна команда створила музей від голих стін до чудових експозицій.

Першими серйозними заняттями історією рідного краю Людмила вважає безпосередньо створення краєзнавчого музею. Це була наукова робота. 

“Кожне слово, кожну фотографію, кожний експонат цієї експозиції треба було науково обґрунтувати”.

Працівники музею мали можливість працювати в архівах. Кожен рік наукові співробітники музею їздили на практику, де впродовж місяця працювали в архівах. Кожен міг сам обрати місто і музеї чи архіви, де вони хотіли працювати. Людмила Поух проходила стажування в історичному музеї Харкова. Тоді працівники музею навіть поділилися з Людмилою деякими експонатами, які досі знаходяться у Слов’янському краєзнавчому музеї.

Далі у житті Людмили будуть створюватись і інші музеї. Але свій головний досвід вона отримала у місцевому краєзнавчому музеї.

Коли жінка вийшла заміж, то чоловік перевів її на роботу до української заочної інженерно-педагогічної академії.

Вже 20 років Людмила Поух працює в СКНАУ викладачем історії та економічної географії.

Займаючись історією, Людмила бере інформацію з писемних джерел (архівів, документів, літописів, метричних книг).

“Історико-культурна спадщина Слов’янська надзвичайно багата і різноманітна. Якщо взяти всі надбання людської цивілізації на території Донецької області, то відсотків 90 припадає на нашу Слов’янщину”. 

Нагальною потребою Слов’янська є збереження цієї історії.

Говорячи про роботу Людмили Поух, не можна не згадати, що, перш за все, це робота з дітьми. Їх жінка вчить бути особистостями. Викладачка намагається дивувати студентів, зацікавити, спонукати досліджувати. Це і допомагає залучати дітей до навчання.

У 2010 році у СКНАУ з’явилося Торське наукове товариство, а очолила його Людмила Поух. З невеличкою кількістю студентів вона почала досліджувати Слов’янщину.

Їздили вони і до Ізюмського музею для дослідження “Слова о полку Ігоревім”. На цьому почався шлях великого дослідження, яке спричинило розмови. Відштовхуючись від досліджень інших істориків, аналізуючи документи і мапи, Людмила Поух зі студентами довели, що бій Ігоря відбувався у Слов’янську, біля соляних озер. Серед важливих історичних фактів Людмила Поух вивчала історію річки Колонтаївки, яка цілком можливо може стати відповідником річки Каяли. 

“Історія цієї битви, вона надає нам повний географічний опис території Слов’янщини”. 

Людмила Поух говорить, що такий твір, як “Слово о полку Ігоревім” дає нам право вважати себе європейцями, адже він стоїть на одній сходинці поруч із такими шедеврами літератури, як “Пісня про Сіда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Витязь у тигровій шкурі”.

Всіма своїми дослідженнями Людмила ділиться зі студентами. Можливість власноруч доторкнутися до історії заохочує і мотивує їх працювати. В рамках Торського наукового товариства студенти СКНАУ разом зі своїм керівником створили багато проєктів, історичних фільмів.

Одним із цікавих проєктів стало створення “Екологічної стежки”.

Один з таких виграв у Всеукраїнському конкурсі.

Читайте: Розстріляна молодість. Фільм зі Слов’янська переміг на Всеукраїнському конкурсі

Між іншим, окрім історії давнини, Людмила Поух з дітьми активно займається і дослідженням сучасної історії. Разом вони створили проєкт історичних подій “Протистояння Слов’янська 2014 року”.

Однією з ініціатив коледжу також стала робота з вшанування пам’яті загиблих за Слов’янськ. Студенти з викладачами прибирають на місцях, де розташовані пам’ятники та пам’ятні знаки захисників України.

Людмила Поух продовжує займатися тим, до чого прагне її серце: виховувати та навчати студентів, займатися краєзнавством, досліджувати історію. Окрім того, жінка готує свою книгу. 

Слов’янськ новини Людмила Поух історія Донеччини краєзнавство СКНАУ любов до рідного краю
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
237 переглядів у квітні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Здоров'я
Вчені Королівського коледжу Лондона назвали втрату смаку та нюху основними симптомами коронавируса COVID-19. Такий висновок медики зробили після проведення опитування заражених інфекцією. Так, 59% пацієнтів з COVID-19 повідомили про втрату нюху і смаку, також у 18% опитаних, які скаржилися на схожі симптоми, захворювання не було виявлено. Вчені отримали ці дані через додаток COVID Symptom Tracker, в якому з 24 по 29 березня було опитано 1702 пацієнта. У 57...
"Із Закарпаття до Слов’янська"
Слов'янськ, як і Донбас, не особливий і особливий водночас. Співчувати його мешканцям, як свідкам війни, не варто. Навпаки - більшість з них варті прикладу.  Боротись із стереотипами щодо мови чи людей виявилось набагато складніше, ніж відкрити для себе, що Слов'янськ курортне місто з багатою віковою історією, яскравим сьогоденням і, сподіваюся, українським майбутнім.  Те саме стосується і стереотипу про відношення слов’янців, як мешканців сходу, до західн...
Суспільство
Два міські ринки — Центральний та “Тіара” (мікрорайон Лісний) — готуються до відкриття місць торгівлі продуктами харчування. Нагадаємо, через карантин в Україні, усі ринки зупинили свою роботу. Раніше ми повідомляли про те, що у Міністерстві охорони здоров'я України дозволили продуктовим ринкам працювати на період карантину через коронавирус, проте з деякими умовами. Читайте: В Україні дозволили працювати продуктовим ринкам За попередньою інформацією, підг...
Суспільство
Сьогодні, 2 квітня, у Слов'янську була зареєстрована ще одна підозра на коронавірусну інфекцію. Хвора жінка, зважаючи на симптоматику, залишена у домашній самоізоляції та лікується амбулаторно. Біоматеріал направлений на лабораторне дослідження. До того, вчора, ще одна жінка у Слов’янську була госпіталізована з підозрою на COVID-19. Не легковажте карантинними заходами. Дотримуйтесь правил та бережіть себе.
Суспільство
Слов’янськ і вся Україна продовжують знаходитися на карантині. Що відбувається на вулицях міста. Наразі Слов’янськ на карантині. Вчора в Уряді заговорили про запровадження більш жорстких заходів безпеки на період карантину. Зокрема, під час карантину, який триватиме до 24 квітня, на всій території України, серед внесених нових змін діятиме заборона на: перебування в громадських місцях без вдягнутої маски чи респіратора; переміщення групою більш ніж дві осо...
Екологія
З 6 квітня у Слов'янську розпочнеться акарицидна обробка зелених зон від кліщів. На початку березня на сесії міськради виділили 100 тис. грн. на боротьбу з кліщами. Безпосередньо обробка зелених зон в місцях масового скупчення людей розпочнеться 6 квітня. Незважаючи на те, що зараз люди не повинні відвідувати місця відпочинку, міськрада все ж попереджає, що оброблені зелені зони будуть огороджені сигнальними стрічками. Територію забороняється відвідувати п...
Суспільство
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 10:00 2 квітня в Україні зафіксовано 804 лабораторно підтверджених випадків COVID-19. Всього в Україні від коронавірусу померли 20 людей. 13 пацієнтів одужало. За добу було зафіксовано 135 нових випадків. Серед них 1 - у Донецькій області. 67-річна мешканка Білозерська контактувала з родичем, який повернувся із закордону. Жінку госпіталізували до інфекційної лікарні Мирнограду. Стан хворої на вечір 1 квітня...
Суспільство
Незважаючи на карантин в Україні та світі, життя продовжується, тому для декількох областей оголошено конкурс малих бізнес-грантів. Оголошено конкурс малих бізнес-грантів на започаткування, розширення та відновлення підприємства. Конкурс розповсюджується на окремі міста та райони підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей, а також на Запорізьку область. Конкурс відбувається в рамках Програми ООН з відновлення та розбудови миру за під...
Пригоди
З настанням весни набуває актуальності проблема стихійного спалювання сухої трави. Тепла і ясна погода призводить до підвищення класу пожежонебезпеки. У зв'язку з цим збільшується небезпека виникнення пожеж в екосистемах, на присадибних ділянках та в лісі. Найпоширеніші пожежі в екосистемах - це трав'яні підпали. У більшості випадків причиною загорянь є людський фактор. Громадяни спалюють сміття і торішню траву на своїх городах і присадибних ділянках, а д...