Свято Івана Купала традиції, обряди та прикмети

Свято Івана Купала традиції, обряди та прикмети, Лідія Хаустова

7 липня - Івана Купала (Іванів день) - одне з головних слов'янських свят, що збігається з Різдвом Івана Хрестителя. По доданню – в цей день цвіте папороть, але от тільки квітки ніхто ніколи не бачив.

Купальських обрядів маса - плетіння вінків, прикрашання зеленню будівель, перестрибування через багаття, обливання водою, ворожіння, нічні безчинства. Це свято прийшло з часів язичництва. Відзначають його і деякі європейські країни, але от тільки за старим стилем, в дні літнього сонцестояння.

Вчора ми писали про те, як проводиться купальська ніч. А сьогодні поговоримо про інші традиції та прикмети цього дня.

Читайте: Свято Івана Купала. Що робити в Купальську ніч

На Івана Купала суворо заборонено купатися - вас легко можуть «потягнути» русалки і водяні. В цей день нічого не займають, не дають в борг і не продають, інакше сім'ю буде чекати бідність. Категорично заборонено підіймати цінні предмети, знайдені на дорозі.

Історія Івана Купала

У цей день відзначають два свята. Церква згадує про народження Хрестителя Господнього Іоанна Предтечі, тому і християнське свято іменується його "різдвом".
Батьки Іоанна - священик Єрусалимського храму Захарія і його дружина Єлисавета - дожили до старості бездітними. Одного разу Захарію явився архангел Гавриїл і сповістив про швидке народження сина. Захарія в силу похилого віку засумнівався у словах ангела - і був покараний за маловір'я: він онімів. Знову говорити він почав тільки після народження сина, який передбачив пришестя у світ Ісуса Христа, а потім і хрестив Сина Божого у водах Йордану.
Свято Івана Купала традиції, обряди та прикмети, фото-1
Друге свято в день Івана Купала - язичницьке. Його відзначали слов'янські племена ще в дохристиянську епоху. Це свято приурочене слов'янському богу Ярилу, який вважався покровителем сонця і всього живого. Звідси і ще одна назва свята - Ярилин день. Наші предки вважали, що якщо в цей день скупатися у водоймі, можна позбутися від хвороб. Деякі дослідники вважають, що назва "Купала" пов'язане саме з цим обрядом.

Перші писемні згадки про свято Купала в Україні є у Волинському (1262 рік) і Густинському (приблизно 1620 рік) літописах, «Синопсисі» (1674 рік). У ХVIII столітті з’явився ряд документів, які свідчать про запеклу боротьбу церковної та світської влади з купальським обрядом. Наприклад, у 1719 році гетьман Війська Запорізького та голова козацької держави в Лівобережній Україні Іван Скоропадський видав указ «о вечерницах, кулачных боях, сборищах под Ивана Купала и проч.», який надавав право фізично карати (в’язати, бити киями) та відлучати від церкви усіх учасників купальських ігрищ. У 1723 році Перемишльський собор у Березові заборонив танці та розваги біля купальського вогню. У 1769-му Катерина II видала указ про заборону свята. Та попри всі заборони, язичницький характер народних обрядів виявився міцним. Не знищила свято й церква,  хоч і  намагалась  наповнити  його християнським змістом.

Саме язичницька сутність, містичність, шлюбно-еротичні мотиви купальського обряду привертали увагу багатьох дослідників, митців. 

Окрім води і вогню, які стали символами обрядів на Купала, у цей день велику уваги приділяли рослинам.

Це був особливий день для вшанування рослин. Головною купальською травою вважалась папороть, таємничий цвіт якої у ліс в ніч на Купала йшли шукати найсміливіші. Той, хто її знайде, буде здоровим і багатим. Існував також звичай на Купала збирати лікарські рослини; прикрашати оселі зіллям, папороттю, лопухами; виготовляти «купайло»/«гільце» – святкове деревце (найчастіше з верби). За значенням воно схоже до весільного «гільця»/«вільця», бо в давнину саме Купало знаменувало початок шлюбного сезону. Є легенда, що в цю ніч грали весілля Купала та Марени як символ поєднання двох стихій – води і вогню, чоловічого і жіночого начал. «Гільце-купайло» дівчата прикрашали букетиками польових і городніх квітів, ягодами, цукерками, бубликами, різнокольоровими стрічками, зверху кріпили вінок із барвінку, іноді – «квітку» з кропиви й будяків, щоб потім хлопцям було важко його ламати. Робили з верби також фігури «іванів» та «марен», які ввечері несли топити чи спалювати – так приносили жертву богу сонця та богу води, щоб був багатий урожай. І сьогодні гілки розламаного «купайла» господині розкладають по городу для гарного урожаю.

Прикмети на 7 липня 

Наші предки вірили, що на Івана Купала вся нечисть вилазить назовні. Тому потрібно бути особливо обережним.
  • Не можна далеко йти від людей і житлових будинків - може викрасти лісовик.
  • Не можна запливати далеко - русалки потягнуть.
  • Якщо чутно зозулю - бути холодній осені.
  • Доноситься спів цвіркуна - зима буде м'якою.
  • Якщо наткнувся на змію - чекай біди.
  • - у цю ніч зоряно - буде багато грибів;
  • - сильна роса - до врожаю огірків;
  • - вдень дощ - через п'ять днів буде сонячно;
  • - аромат польових квітів посилився – до дощу.
На Купала обов'язково милися росою або водою з криниці. Вважалося, що тільки в цей день вона володіє цілющою силою. Також вірили, що жінки, вмиваючись такою водою, стають красивішими, а чоловіки сильнішими.
А ви святкували Івана Купала?
Інформація взята з відкритих джерел
Слов’янськ Дружківка новини Івана Купала 7 липня українські традиції
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
(4 оцінки)
Високі оцінки користувачів за Повнота інформації
241 перегляд в січні
1 людина рекомендує
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі