Співак, архітектор та військовий льотчик. Історії невідомих слов’янців

Історія міста - це не тільки історія будівель, природи чи подій. Це також історія людей, які народилися або жили у цьому місті.

Ми вирішили зібрати декілька не дуже відомих, але цікавих осіб, які народилися або жили у Слов’янську. Ті, про кого ми розповімо, не сильно популярні серед міста особистості, але, безумовно, варті уваги.

Семейко Микола Іларіонович

Постать Миколи Семейка неможна називати невідомою, адже на його честь навіть, названа школа у місті.

Микола Іларіонович Семейко (25 березня 1923 року — 20 квітня 1945 року) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни штурман ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурман того ж полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту, гвардії капітан.

Семейко Микола Іларіонович народився 25 березня 1923 року в місті Слов'янськ (нині Донецька область, Україна) у родині службовця. За національністтю — українець.

Закінчив неповну середню школу № 12, яка носить його ім'я.

В 1942 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів і в тому ж році — Курси вдосконалення командного складу.

На фронтах Німецько-радянської війни з березня 1943 року. Був командиром екіпажа, ланки, заступником командира, командиром і штурманом ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку, почавши бойову діяльність під Сталінградом, брав участь у боях на річці Міус, за звільнення Донбасу, Криму, України, Білорусі, у складі військ Південного, 4-го Українського і 3-го Білоруського фронтів.

До жовтня 1944 року був штурманом ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурманом того ж полку 1-й гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-й повітряної армії 3-го Білоруського фронту.

20 квітня 1945 року, на наступний день після присвоєння звання Героя Радянського Союзу, загинув у повітряному бою в Східній Пруссії.

До свого останнього вильоту М. І. Семейко зробив 227 бойових вильотів на штурм ворожих військ, в результаті яких він особисто знищив і пошкодив сім танків, 10 артилерійських гармат, п'ять літаків на ворожих аеродромах, 19 автомашин з військами й вантажами, паровоз, підірвав два склади з боєприпасами, придушив 17 вогневих точок зенітної артилерії, знищив багато іншої бойової техніки й живої сили супротивника.

Богатиков Юрій Йосипович

Юрій Йосипович Богатиков (29 лютого 1932, Карло-Марксове, Єнакієве — 8 грудня 2002, Сімферополь) — радянський і український співак, баритон.

Дитинство провів у місті Слов'янську. Під час Німецько-радянської війни Богатиков з батьками і сестрами був евакуйований до Бухари. Після війни сім'я Богатикових переїхала до Харкова. В 1946 поступив до Харківського ремісничого училища зв'язку. В 1947 після закінчення училища працював механіком по ремонту апаратури харківського телеграфу, співав у самодіяльності і був направлений на навчання до Харківського музичного училища, звідки його призвали на військову службу.

Від 1951 до 1955 служив моряком на Тихоокеанському флоті і співав у ансамблі пісні та танцю. Після закінчення служби на флоті Юрій Богатиков повернувся на харківський телеграф, де продовжив працювати механіком і одночасно вчитися в харківському музичному училищі. Після закінчення училища в 1959 працював у Театрі музичної комедії, потім солістом шахтарського ансамблю пісні та танцю «Донбас».

Від 1960 до 1974 був солістом Харківської та Луганської філармоній. Часто співав для шахтарів, був удостоєний звань «Заслужений шахтар» і «Почесний громадянин міста Слов'янська».

В 1967 Юрій Богатиков одержав диплом 1-го ступеня як переможець конкурсу вокалістів на фестивалі молоді України і став лауреатом премії імені «Молодої гвардії». В 1968 на фестивалі естрадної пісні в Берліні Богатиков став володарем головного призу, а в 1969 на фестивалі «Золотий Орфей» у Болгарії — срібної медалі. Протягом 16 років (1970—1986) Юрій Богатиков був членом художньої ради по естраді при міністерстві культури СРСР. Від 1974 до 1992 — соліст Кримської державної філармонії, а з 1992 займав посаду художнього керівника філармонії по проведенню фестивалів і спецзаходів.

Помер 8 грудня 2002 року у Сімферополі. Похований в Сімферополі на кладовищі «Абдал».

«Почесний громадянин Ялти» і «Почесний кримчанин». Заслужений артист України (1968), Народний артист України (1973), Народний артист СРСР (1985).

Повний кавалер 3-х орденів «За заслуги» України, нагороджений російським «Орденом Дружби».

Жаріков Микола Леонідович

Микола Леонідович Жаріков (нар. 7 листопада 1931) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, народний архітектор України, дійсний член Української академії архітектури.

Народився 7 листопада 1931 в Слов'янську. Пережив німецьку окупацію міста.

1954 року, під час навчання у Харківському інженерно-будівельному інституті, проходив будівельну практику у Києві, будуючи школу на вулиці Лютеранській, 10.

У 1956 закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Після закінчення інституту за розподілом поїхав працювати у Запоріжжя.

З 1964 працював в Запоріжжі директором Запорізької філії Інституту «Укрміськбудпроект».

Влітку 1978 року переїхав до Києва. У 1978—1987 — перший заступник голови Держбуду України, в 1987—1992 — головний архітектор Києва, в 1992—1993 — президент Міжнародного архітектурного центру «Золота брама», в 1993—1996 — заступник начальника Київголовархітектури, з 1996 — керівник персональної творчої майстерні «М. Жаріков».

Є автором книги «Мої майдани», численних публікацій з проблем забудови Києва та збереження історичного середовища, головний редактор чотиритомника «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (1983—1986, російською мовою), співголова Громадського комітету захисту архітектури Києва, член Громадської ради сприяння підготовці інфраструктури центру міста Києва до ЄВРО-2012.

Основні праці:

  • Перший мікрорайон «Космічний» у Запоріжжі (1959).
  • Проект створення та забудови Жовтневої площі у Запоріжжі (1960-і).
  • Пооекти забудови та реконструкції площ Вокзальної, Пушкіна, Чекістів у Запоріжжі (1960-і).
  • Проект детального планування центрів міст Запоріжжя та Путивля (1968—1982).
  • Пам'ятник Леніну у місті Бердянськ (1960-і).
  • Будівлі проектного інституту «Запоріжцивільпроект» (1975), Будбанку (1976) у Запоріжжі.
  • Проект Музейного комплексу оборони Севастополя у 1942—1943 (1981).
  • Проект лікарні на ст. Ургал (БАМ, 1976).
  • Проект музею «Кам'яна могила» під Мелітополем (1973),
  • База відпочинку в Бердянську (1977).

У Києві:

  • Ескізні проекти забудови центру житлового району Оболонь, проспекту Миколи Бажана, мікрорайону по вулиці Ломоносова,
  • Західна привокзальна площа біля станції Київ-Пасажирський,
  • Забудова вулиці Лайоша Гавро житловими комплексами серії АППС (1988).
  • Станція метро «Золоті ворота» (1989),
  • Посольство Російської Федерації (1993).
  • Готельно-офісний центр по вулиці Раїси Окіпної (1990),
  • Меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобиля у сквері біля Нагірної вулиці (1991—2006),
  • Пам'ятник і каплиця св. Андрія Первозванного (2003),
  • Офісний будинок та офісно-готельний комплекс по Госпітальній вулиці.
Слов’янськ новини історії людей невідомі слов’янці
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
213 переглядів у вересні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Суспільство
Голова Донецької ОДА повідомив про те, що низка міст Донецької області втратили статус "зеленої зони". Зокрема, до жовтої зони потрапили міста Бахмут, Краматорськ, Мирноград, Маріуполь та Слов’янськ, Великоновосілківський, Покровський та Слов’янський райони. Вугледар віднесено до помаранчевої зони. Що стосується змін, у жовтій зоні заборонено відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризо...
Пригоди
П’ять міст та три райони Донецької області потрапили до переліку населених пунктів з “жовтим”, ще одне місто - з “помаранчевим” рівнями епідемічної небезпеки COVID-19, який затвердила Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на позачерговому засіданні 24 вересня. Про це повідомляється сьогодні на офіційному сайті Донецької облдержадміністрації. З 00 годин 00 хвилин 28 вересня (це понеділок) почне діяти нове епідеміч...
Суспільство
Молодший сержант Ірина Водяницька – перша жінка, яка стала командиром відділення у строковиків 15 Слов’янського полку НГУ. Пліч-о-пліч разом з солдатами вона виконує службово-бойові завдання у зоні операції Об’єднаних сил. За короткий час сержантсько-старшинський корпус став ядром, яке підіймає показники військової дисципліни, підтримує позитивну морально-психологічну атмосферу, піклується про навченість та персональну готовність кожного з підлеглих до вик...
Суспільство
У жовтні розпочнеться черговий призов на строкову військову службу. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження чисельності громадян України, що підлягають призову на строкову військову службу, обсягу видатків для проведення призову в жовтні-грудні 2020 року» восени до Збройних Сил України та інших військових формувань для проходження строкової військової служби буде відправлено 13 570 осіб. Із них до Збройних Сил України — 7 5...
Суспільство
Кнопка "Термінового виклику поліції" є на автовокзалах Слов’янська та Лиману. Відмічені знаком "Терміновий виклик поліції", кнопки працюють цілодобово та є частиною реалізації регіональної програми "Безпечне місто".   Раніше такі кнопки було встановлено у центрі міста на Слов’янському курорті. Читайте: У центрі Слов'янська з'явилась кнопка екстреного виклику правоохоронців На Словкурорті встановили кнопку екстреного виклику поліції Днями на будівлі автовок...
Суспільство
Власники зруйнованого внаслідок бойових дій житла на Донеччині зможуть отримати до 300 тисяч гривень компенсації. Про це розповіли в ДонОДА. Робоча нарада щодо виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, відбулася у Краматорську 23 вересня. У нараді взяли участь голова Донецької облдержадміністрації Павло Ки...
Кримінал
Наразі проводиться досудове розслідування.  У рамках відкритого кримінального провадження правоохоронці провели у Слов’янську санкціоновані обшуки.  Обшуки відбулись у різних частинах міста. "Замасковані" гральні клуби були виявлені у центрі міста ("САТУ") та в районі залізничного вокзалу.  Правоохоронці вилучили 29 одиниць комп'ютерної техніки, флеш-носії, "бухгалтерію" закладів та гроші у готівці.  Зараз під процесуальним керівництвом прокуратури проводі...
Суспільство
Підбірка новин про ситуацію з коронавірусом у Донецькій області, Україні та світі протягом останньої доби. У Донецькій області новий антирекорд по кількості виявлених інфікованих за добу - 133 людини, зокрема у 13 дітей і 4 медпрацівників: 31 у Краматорську; 30 у Дружківці; 16 у Маріуполі; 12 у Костянтинівці; 11 у Покровську; дев'ять у Бахмуті; по п'ять у Авдіївці, Вугледарі та Великоновосілківському районі; чотири у Торецьку; три у Слов’янську (загалом 70...
Спорт
18-20 вересня в місті Ірпінь проходив Кубок України з комбат Дзю-Дзюцу серед дорослих, в якому взяли участь близько 200 спортсменів з 14 областей України. У складі збірної Донецької області виступали спортсмени зі Слов’янська, вихованці професійного бійцівського клубу "Тріад", тренером яких є Андрій Безуглий. За підсумком змаганьспортсмени здобули 5 золотих, 3 срібних та 2 бронзових нагороди. Золото: Денис Кутелія (18+, до 77 кг., клоуз і фулл-контакт),  В...