14:33, 8 січня 2021 р.

Мова не йде на карантин

Мова не йде на карантин

Мова розвивається, живе й реагує на всі суспільні зміни!

Пандемія коронавірусної інфекції охопила практично всі країни світу, і, як наслідок, найпоширенішою тенденцією розвитку мови, зокрема української, яка функціонує в соціумі, можна на сьогодні назвати розширення сфери вживання медичної термінології, що з царини обмеженої лексики переходить у царину лексики загальновживаної: колись незрозумілі терміни швидко – буквально на наших очах – перетворюються на побутові. І перш за все така тенденція реалізується через виникнення нових слів, розмовних форм, фразеологізмів, які пов’язані з пандемією COVID-19, карантином тощо.

Наведемо список слів та їх похідних, терміносполучень, які раніше мало використовувалися за межами медичного контексту, але протягом 2020 року із блискавичною швидкістю перебралися до активного словникового запасу чи щойно «народилися»: антиген, антисептик, вірусна пневмонія, зараження, ізоляція, самоізоляція, самоізолюватися, інкубаційний період, карантин, карантинний, карантинні канікули, карантинні челенджі, карантинка → повідомлення, яке надіслане під час карантину, карантинити, закарантинити, перекарантинити, ковід, ковідний, ковідка, ковідниця, ковідувати, контактні (особи), «корона», коронавірус, коронавірусний, коронавірусна інфекція, коронавірусна криза, коронакриза, коронавірусне захворювання, коронавірусна хвороба, локдаун, маска, захисна маска, обсервація, пандемія, пандемія коронавірусу, тест на антитіла, ПЛР-тест → полімеразна ланцюгова реакція, ПЛР-ний, респіраторні захворювання, санітайзер, сатурація, тепловізор, тест на коронавірус, негативний / позитивний тест на коронавірус, уханська недуга, штучна вентиляція легень (ШВЛ), експрес-тест, епідемія, епідемія коронавірусу тощо.

І як наслідок нових умов суспільного життя під час пандемії у мовленні поширилося вживання таких слів і словосполучень, зокрема й новоутворень, як-от: соціальне дистанціювання, соціальна дистанція, розумний карантин, сувора ізоляція, короновий рік, дистанційне навчання, дистанційка, домосида (stay-at-home), ковідіот (covidiot) → той, хто ігнорує застереження щодо здоров’я громадян чи безпеки, твіндемія (twindemic) → збіг двох епідемій, інфодемія (infodemic) → вибух інформації, пов’язаної з пандемією, що викликає занепокоєння, коронапаніка, карантиногриль, кавоізоляція… Майже всі ці слова стали звичайними!

А от зразки трансформацій фразеологічного фонду української мови: «Людина людині – коронавірус», «Моя хата з краю, карантин перечекаю», «На городі бузина, а в Київ нічим не доїдеш», «На карантин надійся, а сам не гуляй», «Не такий страшний звір, коли є туалетний папір», «Хто людей чіпає, той ковідку хапає», «Хто носить масочку, той буде їсти пасочку» тощо.

З’явилися навіть сучасні «ковідні» колядки:

Я ковідку заспіваю, Антитіл вам побажаю,

Хай локдаун той проклятий Оминає вашу хату!

Отже, «мова не йде на карантин!» Мова розвивається, живе й реагує на всі суспільні зміни! Сподіваймося, що, коли карантин закінчиться, окреслені слова й вирази (або більшість із них) з такою ж блискавичною швидкістю повернуться до пасивного словникового запасу.

Будьте здорові!

І. Рябініна, Н. Маторіна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов’янськ #новини #карантин #мова #словник
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...