• Головна
  • Про карантинні пошуки новорічної атмосфери. Блог
БЛОГ
16:12, 10 січня

Про карантинні пошуки новорічної атмосфери. Блог

БЛОГ
Про карантинні пошуки новорічної атмосфери. Блог

Що б там не відбувалося в країні, у світі та природі, це ніколи не заважало людям святкувати Новий рік. Здається, що навіть кінець світу не стане на заваді.

Слов'янськ у плані святкування Нового року не став зраджувати своїм традиціям. Навіть у попередні роки, коли не було пандемії, у нас усе обмежувалося масовим гулянням на День Святого Миколая і невеличким різдвяним ярмарком. У 2020 році було тільки тихе свято на 19 грудня. 

Радувало вже те, що у нас не відмовилися від традиції ставити на площі головну новорічну ялинку, як це було у Вінниці. Хоча виникало дивне відчуття від пустої безсніжної та безлюдяної площі, на якій стояла ялинка в оточенні новорічних фігур, а на фоні якась тематична музика грала. Виглядало (та й виглядає - ялинка ж ще стоїть) все так, ніби новорічна інсталяція щосили намагається вписатись у жовтневий депресивний ландшафт, в якому подекуди з'являються манекени із суворими обличчями.

Окрім вудсутності масових заходів та розважальних програм у кафе, не додавало людям новорічного настрою і те, що вони бачили на цінниках у магазинах та у квитанціях. Останнє, мабуть, було для усіх головним новорічним "подаруночком". Навіть можливість захворіти на свято не так пригнічувала.

Я все думала, невже у будь-якому місті, де б ти не опинився, відчуття та атмосфера будуть такі самі? І мені випала нагода перевірити, бо запропонували святкувати Новий рік у Києві. Ну я і поїхала, тому що востаннє там була у день перед самим початком карантину, тобто 11 березня 2020 року. 

Запаслася цілою упаковкою масок, бо їхати ж 6 годин, а ще потім метро, а ще автобус, та і людей у Києві значно більше. Дивлюся вже на платформі вокзалу Слов'янська - стоїть великий натовп, вже у потязі - усі місця зайняті, у масці сидить одна людина з п'яти. Сама себе питаю: "Ну а що ти ще хотіла побачити". Саму подорож у спекотному вагоні опустимо.

Коли приїхали вночі до столиці, табло демонструвало +11 градусів тепла, а зал залізничного вокзалу зустрів великою гарною ялинкою. Ще один сюреалізм для нашої місцевості.

Про карантинні пошуки новорічної атмосфери. Блог, фото-3

Оскільки погода дозволяла, 31 грудя та 1 січня можна було хоч цілодобово гуляти містом не боючись змерзнути - що я і робила. Там теж не було ніяких ярмарків, вистав, концертів та інших масових свят чи веселощів. Так, можна було посидіти в кафе або кав'ярні, пограти у більярд чи боулінг, і на тому все. Але відчуття свята було значно сильнішим. 

Тут можна сказати: "Ну це ж столиця, звісно, там атмосфера святкова". Мабуть так, бо там дійсно далеко не одна новорічна ялинка, прикрашені фасади в центрі, арки з вогників на вулицях та ще багато іншого. Проте свято не обмежується тільки самісіньким центром міста. Майже кожен магазин, готель чи кафе тобі натякають новорічними прикрасами, що у них теж хоч трошки казково всередині та навколо.

Мабуть, саме велика кількість новорічних прикрас компенсувала відсутість веселощів. Тому люди у прямому сенсі ходили натовпами по вулицях без будь-якої мети. Просто пересувалися рандомними маршрутами, повільно, без метушні та колотнечі. З одними й тими ж незнайомими людьми можна зустрітися у різних частинах міста, а потім і зав'язати розмову. Гадаю, що ще одна причина такого святкування у тому, що людям просто більше нема було чого робити. 

Що б там не було, а коли ти знаходишся, так би мовити, разом з усіма просто на вулицях, відчуття свята якось з'являється саме по собі. Хоча комусь, можливо, краще наодинці у чотирьох стінах. 

#Славянск #новости #Донецкая область #блог #новий рік #свято #зимові свята
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...