Кривава Трійця 2014. Цей день у Слов’янську

7-8 червня 2014 року для Слов’янська стали одними з найкровавіших дат окупації. Пізніше ці дні назвуть "Кривава Трійця". 

Хтось говорив, що у ці дні бойовики почали активно перестрілюватися не лише з українськими силами, але і між собою, ділячи владу. 

Вранці 7 червня 2014 року в результаті бойових дій у Слов'янську на територію розміщення диспетчерської та оперативно-виїзної бригади Слов'янського району електричних мереж (РЕМ) ДТЕК Донецькобленерго потрапили міни.

Від осколків постраждали спецтехніка, адміністративні та виробничі будівлі. Диспетчер і персонал оперативно-виїзної бригади евакуйовані.

Без електроенергії частково залишився Слов'янськ та 40 населених пунктів у Слов'янському районі.

Це був лише початок.

У цей день свідки повідомляли в соцмережах про потужні періодичні залпи, бойовики стріляли з мінометів і автоматів, було чути сильні вибухи. Увесь тиждень на Сході не припинялися бої. Терористи вели обстріл навіть з церкви.

"У Слов'янську вибухи чути на АІЗі та Керамі (райони міста), обстріляний район Сату, "снаряд впав у центрі, район Свободи", "бойовики з Лісового спустилися на Молодіжку (мкр-н Артема) і стріляли звідти", "з боку жд по великій траєкторії летять снаряди в напрямку Північного "​​, повідомляють місцеві жителі.

"З Карачуна почала ще сильніше працювати артилерія. Все місто трясе від вибухів", - зазначає у твіттері користувач Вікторія_Правди".

Вдень 8 червня снаряди потрапили у будівлю міськради, у заправку на автовокзалі, магазин Фуршет і Купецький Дім Андріївський.

8 червня 2014 року особливо важкою була робота у лікарнях. 

«Із самого ранку зі всіх кінців міста почали надходити поранені. У нас стояли ноші з пораненими від входу до відділення до ґанку. Це був перший і один із найважчих днів. Надалі такі дні повторювалися. Просто потім ми вже звикли до цього», – розповідає операційна медсестра Олена Вінтоняк.

У той день працювали дві операційні бригади. Спершу була тільки одна – у лікарні не вистачало медиків. 8 червня на два операційних столи було по одному оперуючому хірургу, асистентами були травматолог і в. о. головного лікаря Андріянов, який є лікарем терапевтичного профілю. Анестезіолог і медсестра надавали допомогу одразу на двох операційних столах.

Детально про той день у своїх спогодах розказав завідуючий першим хірургічним відділенням клінічної лікарні Аркадій Глущенко.

Також 8 червня 2014 року сталася одна із найгучніших подій захоплення. В одній з протестантських церков міста проходила служба з приводу свята Святої Трійці.

Захоплених після богослужіння заручників Володимира Величка (1973 р.н.), Віктора Брадарського (1974 р.н.), Рувіма Павенка (1984 р.н.), Альберта Павенка (1990 р.н.) спочатку відвезли до міліції, а через якийсь час до пожежної частини, де у бойовиків розміщувався один з їх підрозділів.

Пізніше стало відомо, що протестантів вбили.

Читайте: Чужая религия как оправдание убийства