Гармата на Вейсовому, скарб і скіфський меч: Які загадки зберігає у собі земля Слов’янщини 

Слов’янська громада та найближчі населені пункти зберігають у собі багато таємниць з давніх часів. Про це свідчать численні археологічні знахідки, які були виявлені у різні роки. 

Ми вирішили поцікавитись, які предмети були знайдені на території теперішнього Краматорського району і поспілкувались з науковим співробітником Слов’янського краєзнавчого музею Віталієм Киркачем. 

Одні з перших масових розкопок у Слов’янську відбувались на місці знаходження Торської фортеці (2005-2007 рр..) Експедицією тоді керував нині покійний краєзнавець, історик і науковий співробітник музею Анатолій Шамрай. 

Тоді археологам вдалось виявити багато цікавих предметів. Вони датуються XVII -поч. XVIII ст. Серед експонатів, які сьогодні представлені в музеї - посуд, елементи побуту, ґудзики, залишки зерна, обвуглені дерев’яні ложки. Тут же були знайдені елементи сільськогосподарського обладнання, яким обробляли землю. Це коси, наральники, ножі. Була знайдена велика кількість курильних люльок і кресал.

Велике городище Царино (VIII-X ст. до н.е.) знаходиться на території сучасного села Маяки. Тут представлена Салтово-Маяцька культура, яку прийнято визначати як “державну культуру Хозарського каганату”. Багато цінних експонатів знаходять на цій території і до сих пір. Це знаряддя для обробки землі: наральники, чересла, коси. Дані предмети свідчать про осілий, або напівкочовий спосіб життя. На території городища влаштовували, як ремеслені садиби, так і сталі двори. Окресну територію використовували для вирощування культур. Знаходили у цих землях і риболовні гачки (VIII-IX ст. н.е.), якими виловлювали рибу у Сіверському Донці. 

Цікаво, що на околиці городища Царино знайшли скарб арабських монет драхм, напівдрахм, дирхем VII-IX ст. н.е. Усього у шкіряній сумочці знайшли 174 монети. Є припущення, що скарб ніс ритуальну мету, адже його знайшли у підніжжя могильника. 

Сидорівське городище відносять до епохи середньовіччя. Ця територія поділяється на декілька частин. Дві з них знаходяться на території поля і діляться посадкою, третя частина знаходиться на території Маяцького лісу. Ці місця населяли також представники Cалтово-Маяцької та інших культур. Серед цікавих знахідок на цій території - глечик, який називається “піфос”. Його використовували для зберігання зерна. Ще одна унікальна знахідка на цій території – казан з чавуна, який датується XIII-XIV ст. Його приніс у музей краєзнавець-любитель. На казані навіть видно сліди ремонту, на тріщинах встановлені заклепки.

На території Сидорівського городища і городища Царино були знайдені елементи озброєння, що свідчить про наявність воїнів у цих поселеннях. Городища, ймовірно, зазнавали нападів і мали захищатись. Тут знаходили метальні дротики і списи. 

Велику кількість наконечників скіфського часу знаходять на території Маяцького лісу. Можливо, тут проходив важливий стратегічний шлях, який охороняли скіфи. Є припущення, що на цій території знаходився грунтовий могильник скіфського часу. 

На обох городищах були знайдені елементи прикрас. Це буси із каменю з пастовим орнаментом, пряжки, обереги.

Велику кількість цінних предметів у музей приносять краєзнавці-любителі, які випадково натрапляють на цікаві знахідки. На озері Вейсовому свого часу була знайдена гармата XVIII ст., яку пізніше передали до краєзнавчого музею. Можливо, вона встановлювалась на башту Торської фортеці.

В середині 80-х років при будівельних роботах на східній ділянці слов'янських соляних озер бульдозером був витягнутий на поверхню бронзовий скіфський казан V-IV ст. до н.е. бокалоподібної форми. Казан неодноразово ремонтувався, про що свідчать заклепки і латки на його корпусі. Цікаво, що на місці відірваного бульдозером піддону, тобто в щілинах колись робочого казана був наліт солі. Його призначення можна пов'язати з древнім солеварінням. 

Таким чином потрапив до музею і унікальний скіфський меч. Подібні мечі стародавні скіфи використовували для бою у V ст. до н.е. ще в Західній Азії. Ця археологічна знахідка збереглася тільки завдяки особливостям середовища на Сході України, де була знайдена.

На жаль, пам’ятки археології знаходяться на території сучасних полів. Через те, що землю постійно обробляють, частини унікальних експонатів “виходять” на поверхню. Їх фрагменти можна знайти при черговому сезоні.

Спеціально до Дня археолога у Слов’янському краєзнавчому музеї відкрилась виставка. Тут представлені предмети, які у різний час потрапили у музей. Є і такі, які були знайдені у 2020 році. Їх подарували любителі історії, які випадково потрапили на цінні експонати. Тут є елементи озброєння, кінської амуніції, сільського господарства різних часів, хрести часів середньовіччя (XI-XIII ст.) 

Після того, як знахідка потрапляє у музей, розпочинається її тотальне вивчення. Адже, не відразу можна сказати, з якою метою використовували той чи інший предмет. Обробляється велика кількість літератури, проводяться аналогії, консультації з колегами. Бувають і такі ситуації, коли неможливо визначити походження предметів. 

Це, наприклад, предмет гігієни на ланцюжку (VIII-X ст. н.е.), який складається з пінцету, предмету для чистки вух (копоушки). Ймовірно, на третьому ланцюжку знаходилось шильце. Його знайшли на території городища Царино. Цей комплекс носили на поясі. Поряд - лезо бритви (XIV ст.), як чоловічий предмет гігієни. Його знайшли у Маяцькому лісі. 

Третій елемент - дзеркало-фіала скіфського часу, яке датується VІ ст. до н.е., його знайшли неподалік від смт. Дробишеве Лиманського району Донецької області під час проведення земельних робіт.

Багато знахідок, які розповідають про життя і побут наших пращурів, знаходяться у фондах музею, проте ще більше залишаються лежати під товщею чорнозему... Ще багато секретів і скарбів зберігає у собі наша земля.