Як шахтарі Донеччини допомогли Україні здобути Незалежність

Є думка, що схід України завжди був осторонь революційних історичних подій в Україні. Але є люди, які готові довести, що це не так, і віддати свої спогади для сторінок історії.

24 серпня 2021 року Україна відзначатиме 30-річчя здобуття Незалежності. Наша країна стала незалежною завдяки зусиллям людей в усіх регіонах країни.

На сході України протести та вимоги шахтарів зробили значний внесок у проголошення Україною незалежності від Радянського Союзу. Політичні вимоги шахтарів дали потужний поштовх політичним акторам, які реалізували прагнення українців.

Як розгорталися події на Донеччині, які допомогли Україні здобути Незалежність? Про це 19 серпня говорили в осередку громадянського суспільства “Друкарня” з Миколою Філатовим, шахтарем з Добропілля та свідком тих подій. Також відновити картину 1989-1991 років допоміг Кирило Ткаченко, історик Києво-Могилянської академії та експерт руху шахтарів.

Микола Філатов згадує, що перші мітинги шахтарів відбулися влітку 1989 році. Спочатку ніякого політичного підтексту не було - люди вимагали достойні зарплати, перегляд пенсій, нормальні умови праці і, навіть, достатню кількість продуктів на полицях магазинів. Шахтарів спонукала інфляція та зарплата, яка не відповідала умовам праці.

Усі починали розуміти, що компартія “тріщить по швах”, профспілки та керівництво шахт втрачали авторитет.

Колишній шахтар зізнається, що ще з 1989 року люди активно здавали партійні квитки, а партком шахти вже не мав ніякого авторитету серед шахтарів.

На думку Кирила Ткаченка, це була безпрецедентна подія для Радянського союзу, адже вперше за 70 років відбувся масовий несанкціонований мітинг-протест робітників. Від заходу України до Сахаліну застрайкували усі вугільні басейни. Понад мільйон шахтарів вийшло на страйки зі своїми вимогами. І хоч вимоги тоді були не політичними, сам протест був значним політичним жестом.

“Часто в історії України цей момент забувають, але значення його було величезне. Всі інші рухи, скажімо прибалтійські або на Кавказі, не були такі страшні, адже були на периферії. Владі було важче з ідеологічних мотивів боротися з шахтарями. Бо хто такі шахтарі? Їх же десятиліттями оспівували як “передовой отряд рабочего класса, авангард”, - розповідає історик.

Попри те, що вже десятки років розвивалася нафтова, атомна та газова галузі, до кінця 80-х років вугілля залишалося найбільшим енергетичним ресурсом в Союзі.

Безумовно, реакція влади на перший масовий протест була, - пригадує шахтар з Добропілля. Частину зарплат виплатили. Партія розуміла, що людей треба вгамувати, адже був ризик, що мітинги перекинуться і на інші галузі промисловості. Кирило Ткаченко додав, що у Донецькій області шахтарі домоглися відставки Анатолія Вінника, який тоді був першим секретарем Донецького обласного комітету КПУ. Опція репресій для влади була ризикованою, тому компартія йшла на поступки.

Друга велика хвиля протестів була навесні 1991 року. Між ними тривали активні організаційні процеси антирадянського руху. Все частіше лунали антикомуністичні гасла.

Коли відбувся з’їзд шахтарів 11 липня 1990 року, учасники почали висловлюватися за підтримку суверенітету України. Під суверенітетом мали на увазі верховенство республіканських законів над всесоюзними. Саме влітку того року у Києві був піднятий синьо-жовтий прапор - мітингувальники, серед яких була делегація шахтарів, відтиснули ОМОН від флагштока.

Найважливіший шахтарський страйк до проголошення Незалежності відбувся у березні 1991 року в Донецьку, хоча починався він теж з економічних вимог.

За словами Кирила Ткаченка, найбільшою мотивацією людей голосувати за незалежність на референдумі були саме економічні очікування. Загальна думка звучала приблизно так:

“Союз нас експлуатує, Москва грабує, тому нам краще стати незалежними”

Але потім настало розчарування.

Останній потужний протест аж до 2004 року відбувся у 1993 році. Тоді мітингували не тільки шахтарі, а працівники різних галузей. Однією з вимог була відставка першого Президента України Леоніда Кравчука. Результатом мітингу були перевибори Верховної Ради та Президента.

“Серед акторів, які продавили Незалежність, можна назвати національно-демократичний рух, націонал-комуністів та шахтарський рух”, - підбив підсумок Кирило Ткаченко.

Приєднуйтесь до нас у Viber та підписуйтесь в Instagram