Є така фраза: «Не знаю, як, тільки не так». Вона дуже гарно ілюструє наше мислення. Щоб не відбувалося – свято, ремонт моста чи дороги, відкриття нового магазину чи кафе, ремонт семенівської лікарні – люди завжди бачать якийсь підтекст, зраду та подвійне дно.
Так, звісно, хтось десь на ремонтах може «нагріти» руки, у місті багато не відремонтованих доріг та тротуарів, води немає часто, постійні пориви на водопроводі, світло з газом вимикають і все таке інше. Але…
Невже не можна радіти тому, що в місті відбувається щось позитивне? Це ж не заважає звертати увагу на проблеми, нагадувати про них владі, пропонувати рішення та знаходити їх самостійно (ага, так теж можна).
От влаштували свято на день міста. І понеслася: «фу, шо за атстой», «лучше б дароги здєлалі», «шум, не заснешь, о стариках-детях бі подумалі», «у нас што, праблєм в горадє больше нєт?» і все таке інше.
Читайте: Вечірній концерт і салют. Як Слов'янськ відзначав День міста (фото)
Салют не треба, розваги в центрі не цікаві, зірка не сподобалася (хоча в інстаграмі було багато позитивних вражень від Alekseev).
Окееей, свято – це погано. Але справа у тому, що не влаштовувати свято – це теж погано. Тут слід очікувати коментарі в дусі «фу, жлоби, навіть на свято грошей не знайшли, а от у Краматорську...».
Тоді запропонуйте свій сценарій Дня міста. Розробіть свою програму, щоб було не нудно, не дорого, культурно, цікаво. Усі ж ми маємо своє уявлення щодо ідеального міського свята чи фестивалю.
А як оминути прекрасну історію з новою кав’ярнею по Василівській? Люди засипали хейтом та агресією тих, хто відкрив кав’ярню та влаштував невеличкий двіж з цього приводу на локації. Мовляв, галасу наробили, жити заважають, дизайн зубожілий і далі за сценарієм.
Читайте: Захват від салюту та селфі з зіркою - День міста Слов'янська у соцмережах
Але тут теж штука така, що коли у місті відкривається нове кафе чи ресторан, це теж привід обуритися. І чим красивіший інтер’єр, чим цікавіше меню – тим вагоміший привід. Тобто тут механізм працює так, що нове красиве кафе зі смачною їжею – це погано, бо дорого. Відкривати простеньке кафе чи кав’ярню з доступними цінами – теж погано, бо тоді сипляться скарги іншого характеру: «а нєльзя біло что-то поприличнєє сделать, что за убожество?»
І так постійно. Погані вечірки, погано, що молодь гуляє на вулиці, погано, що молодь сидить вдома, погані елітні магазини, погані ресторани, кафе та аптеки, погані елітні будинки та автівки, погані безпритульні люди та тварини, погані заброшки. Все погано, все пропало, кругом зрада. Хоча можна просто взяти та запропонувати або придумати щось своє, замість того, щоб вічно жалітися. Бо кожна людина в змозі зробити місто трошки кращим.
Також вступайте у нашу Viber групу - там багато цікавого
