День Європи. Наскільки Україна наблизилася до вступу в ЄС за три місяці війни

Заявка на членство в ЄС

Буквально напередодні російського вторгнення, 23 лютого президент Польщі Анджей Дуда і президент Литви Гітанас Науседа після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві заявили, що Україна заслуговує на статус кандидата на членство в ЄС, а Литва і Польща будуть підтримувати її в цьому.

А на п’ятий день війни, 28 лютого, Зеленський підписав історичний документ — заявку на вступ до Євросоюзу, яку того ж дня було відправлено до Брюсселя.

Тоді ж президенти восьми країн Європи — Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та Словенії - у відкритому листі закликали надати Україні статусу країни-кандидата на вступ до Євросоюзу.

Президенти країн ЄС також висловили солідарність з Україною та її народом.

Обговорення заявки України

1 березня заявка на вступ України до ЄС була зареєстрована. Представник України при Європейському Союзі(ЄС) та Європейському співтоваристві з атомної енергії Всеволод Ченцов повідомив, що вручив її постійному представнику ЄС головній у раді ЄС Франції Філіпу Леглізу-Кості. За словами Ченцова, це означає, що процедура розгляду заявки розпочалася.

Про те, що заявку України про вступ до ЄС за прискореною процедурою зареєстровано цього дня, повідомив також голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Президент України Володимир Зеленський виступив 1 березня по відеозв'язку у Європарламенті. Під час цього виступу він наголосив, що Україна об'єднала країни ЄС ціною тисяч загиблих.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив 1 березня, що Україна домагається негайного та повноцінного вступу до складу ЄС.

« Найкраще рішення, яке зараз може ухвалити Європейський Союз, — це негайно прийняти Україну до свого складу. Просто зараз зробити Україну повноправним членом ЄС. Історичні часи вимагають великих та історичних рішень, здатних докорінно змінити динаміку подій. Це рішення саме таке», — написав Кулеба на своїй сторінці у Twitter.

7 березня президент Євроради Шарль Мішель після переговорів із Зеленським заявив, що заявка України на членство в ЄС обговорюватиметься найближчими днями. 

«Солідарність, дружба та безпрецедентна допомога ЄС Україні непохитні. Ми обговоримо заявку України на членство найближчими днями», — написав Мішель на своїй сторінці у Twitter.

Хто в ЄС проти прискореного вступу України

Того ж дня, 7 березня, агентство Bloomberg із посиланням на дипломатів повідомило, що кілька країн Європейського Союзу відмовляються від закликів блоку надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС вже цього тижня.

Зокрема, йшлося про Німеччину та Нідерланди, які хочуть, щоб спочатку виконавчий орган ЄС висловив свою думку про готовність України до процесу набуття членства, перш ніж ухвалювати політичне рішення.

За словами одного з дипломатів, деякі країни хочуть зосередитися на практичній підтримці України та припиненні війни, розпочатої Росією, «а не на процесі, який може тривати щонайменше десятиліття».

10 березня президент Франції Еммануель Макрон перед самітом лідерів ЄС заявив, що не вважає можливим вступ України у стані війни до Євросоюзу.

Коментуючи журналістам прохання України про прискорений вступ до ЄС, Макрон сказав: «Країна у стані війни? Я так не думаю… Чи повинні ми зачинити двері та сказати „ніколи“? Це було б несправедливо».

Коментуючи дискусії щодо членства України в ЄС у відеозверненні 10 березня, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна, її народ та армія вже зробили все, щоб їх хотіли бачити у Євросоюзі.

«Я вважаю, що наш народ, держава, армія вже зробили все, щоб нас хотіли бачити там, серед рівних, щоб нас туди запросили. Це фінальний іспит для Європи. Серед лідерів країн є ті, хто нас підтримує, а є ті, хто підтримує лише себе», — сказав він.

Зеленський нагадав, що народи Європи підтримують Україну на тлі повномасштабного вторгнення Росії. На його думку, «якби саме люди вирішували [питання] про наше членство в ЄС, вони точно вибрали б народ України». 

«Сьогодні, коли я бачу підтримку народів кожної країни на площах столиць Європи, я знаю: український народ уже в Євросоюзі. Ну а політики — я певен, що вони підлаштуються. Бажано швидше», — додав президент.

23 березня, під час звернення до парламенту Франції, Зеленський заявив, що очікує на вступ України до Євросоюзу під час головування в ньому цієї країни. Франція стала головою Ради ЄС 1 січня 2022 року та збереже цю роль до 30 червня 2022 року.

У зверненні до Євроради 25 березня президент України закликав її«не запізнитися» прийняти Україну до ЄС.

Цього ж дня прем'єр Нідерландів Марк Рютте заявив, що швидке прийняття України до ЄС викличе розчарування у країнах Західних Балкан, зокрема у Північній Македонії та Албанії.

Рютте додав, що немає прискореної процедури вступу до ЄС.

«Якби ми це зробили, ми перетворили б процес вступу до ЄС на політичний процес, а цього не має бути», — резюмував він. 

Результати саміту ЄС

Лідери Європейського союзу за підсумками саміту у Версалі 10 березня заявили про намір і надалі зміцнювати зв’язки та партнерство з Україною, а також зазначили, що" Україна належить до нашої європейської родини". Про надання країні статусу кандидата на членство у ЄС в документі не згадується.

Коментуючи цю заяву, ексміністр закордонних справ Павло Клімкін наголосив, що Єврокомісія працює над заявкою України на вступ до ЄС за прискореною процедурою.

«Не розганяйте „зраду“ про саміт ЄС вчора. Нашу заявку Єврокомісія опрацює за прискореною процедурою. Процес пішов. Після перемоги у нас дуже багато роботи», — написав він у Twitter.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що після неформального саміту лідерів Євросоюзу на 100% стало відомо, що Україна стане членом ЄС.

«Тепер це питання часу. Якщо до початку війни ми гіпотетично мріяли, що колись станемо членом Євросоюзу, то тепер ми однозначно ним станемо. Ми будемо працювати над тим, щоб це сталося якнайшвидше. Авторитет президента Зеленського в Європі настільки високий, що це дозволяє нам серйозно прискорювати всі ці процеси… Але це не станеться за день чи тиждень», — заявив він під час всеукраїнського марафону.

Водночас, за словами Кулеби, Україна чекала на більше і розраховувала на те, що Брюссель розгляне заявку на вступ нашої країни за прискореною процедурою.

Євроінтеграція у воєнних умовах

16 березня Енергетична система України офіційно завершила об'єднання з європейською і стала частиною ENTSO-E.

ENTSO-E — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, яка без урахування України об'єднує 43 операторів у 36 країнах європейського континенту. Організацію було створено у липні 2009 року. Інтеграція об'єднаної енергетичної системи(ОЕС) України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E передбачена Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС.

«Україна стала членом „енергетичного Євросоюзу“. Завершилося об'єднання української та європейської енергосистем», — написав на своїй сторінці у Twitter президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю подію.

21 березня єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Олівер Варгеї заявив, що Єврокомісія розпочала роботу над висновком щодо членства України в Євросоюзі.

Єврокомісар додав, що політики працюватимуть так швидко, як тільки зможуть. Точних термінів він не назвав.

21 березня, згідно із заявою українського мовного омбудсмена Тараса Креміня, Україна приєдналася до Європейської федерації національних мовних інституцій(European Federation of National Institutions for Language, EFNIL).

Серед завдань цієї організації - контроль за дотриманням мовного законодавства, захист державних мов, збір матеріалів про мовну політику в ЄС та залучення до вивчення офіційних європейських мов.

Статус кандидата на вступ до ЄС

1 квітня президент Європарламенту Роберта Мецола запевнила, що Україну швидко визнають кандидатом на членство в ЄС, а Євросоюз допоможе їй із відновленням після завершення війни.

8 квітня Єврокомісія передала Україні опитувальник для набуття статусу кандидата в ЄС, який є основою для дискусії, що має привести до висновку ЄК щодо готовності України набути статусу кандидата в ЄС.

«Тут починається ваш шлях до Євросоюзу. Ми будемо у вашому розпорядженні 24 години на добу, сім днів на тиждень… Україна — наш друг, ми це чудово знаємо. Україна поділяє наші цінності. А завдяки нашій угоді про асоціацію Україна вже тісно пов’язана із нашим Союзом. Тому ми максимально прискоримо процес, забезпечивши дотримання всіх умов», — запевнила вона.

Президентка Єврокомісії Урсула Фон дер Ляйєн сказала, що заповнення опитувальника займе не роки, як завжди, а тижні, оскільки Україна та ЄС «давно одне одного знають». Глава держави на це відповів, що Україна впорається ще швидше і відповіді будуть готові за тиждень.

Фон дер Ляйєн також заявила, що українську заявку на вступ до Євросоюзу хочуть надати Раді ЄС вже влітку.

«Зазвичай минають роки, перш ніж Рада ЄС прийме заявку на членство, але Україна зробила це за тиждень чи два, і я закликаю рухатися вперед якнайшвидше… Наша мета — представити заявку України Раді цього літа», — сказала вона журналістам під час поїздки в Київ.

9 квітня віце-прем'єрка України Ольга Стефанішина заявила, що рішення щодо надання Україні статусу кандидата в ЄС можуть ухвалити під час саміту у червні 2022 року.

Стефанішина нагадала, що 8 квітня Україна отримала офіційний документ, який символізує перший етап приєднання до Євросоюзу.

«До цього навіть країни, які швидко вступили до ЄС, йшли роками… Ми до війни виконали велику роботу, тому підготовка документа Єврокомісії тривала лише кілька тижнів. І вже у червні, коли відбудеться саміт лідерів, на підставі роботи, яку ми проведемо, прийматиметься рішення про надання Україні статусу кандидата у члени Євросоюзу», — зазначила вона.

Про те, що Україна розраховує отримати статус кандидата на вступ до ЄС не пізніше червня, 12 квітня заявив також прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

18 квітня Україна відправила Єврокомісії першу частину опитувальника щодо вступу до ЄС, повідомила Стефанішина.

Заступник голови Офісу президента Андрій Сибіга в ефірі всеукраїнського марафону розповів, що українська сторона в понеділок передала два томи відповідей послу ЄС у Києві.

«Тепер починається новий конкретний відлік з чітким розумінням часових рамок… Найближчим часом очікуються інтенсивні розмови як з нашими європейськими партнерами, так і з інституціями ЄС… Після отримання формальної відповіді на опитувальник також очікуємо на відповідь європейської сторони. Мені здається, тут можна бути досить оптимістичним.

Після отримання заповненого опитувальника Єврокомісія готуватиме рекомендацію щодо виконання Україною Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС.

Заповнену анкету-опитувальник передав голові представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу президент Володимир Зеленський.

«Інший шлях»

24 квітня міністр закордонних справ Австрії Олександр Шалленберг у виступі на 14-му саміті європейських медіа у Лех-ам-Арльберзі заявив, що Україні не слід ставати членом ЄС, а треба натомість піти "іншим шляхом" зближення з Євросоюзом. За його словами, Україна могла б приєднатися до Єдиної економічної зони ЄС або зберегти чинний рівень Угоди про асоціацію. Шалленберг закликав до більшої гнучкості пошуку механізмів зближення України та ЄС.

Він також висловив думку, що Україна не має отримати статус кандидата у червні, як розраховує президент Володимир Зеленський. Він пояснив це тим, що є держави Західних Балкан, які проходили набагато довшу дорогу до кандидатства.

В МЗС України висловили розчарування цими висловлюваннями.

«Вважаємо їх стратегічно недалекоглядними і такими, що не відповідають інтересам об'єднаної Європи. Такі висловлювання також ігнорують той факт, що переважна більшість населення країн-засновників ЄС підтримує членство України, — заявив речник українського МЗС Олег Ніколенко у коментарі НВ.

Ніколенко нагадав, що голова МЗС України Дмитро Кулеба вже зазначав, що український народ платить надто високу ціну за помилки багатьох європейських урядів.

У відомстві наголосили, що Україна має всі підстави вимагати об'єктивного визнання її заслуг та стратегічної ролі для ЄС.

5 травня голова Євроради Мішель заявив, що внесе на розгляд лідерів заявку України, коли«настане найкращий момент».

«У Єврораді я буду зобов’язаний оцінити, коли ми будемо готові включити цю тему до порядку денного Європейської Ради. Я проконсультуюсь з усіма дійовими особами, щоб оцінити, коли настане найкращий момент, і ми будемо готові провести ці дебати на рівні Ради Європи. Чи це буде в червні, чи пізніше — я не можу сказати сьогодні», — сказав він в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.

Мішель нагадав, що заявка України вже проходить усі необхідні процедури у прискореному темпі. 

«По суті, за кілька днів після того, як ми отримали заявку, ми швидко ухвалили рішення, доручивши Єврокомісії надати свої висновки. Зазвичай це триває 8−9 місяців. Де-факто рішення було ухвалене за кілька днів», — сказав голова Євроради.

У той самий день під час виступу на донорській конференції у Варшаві Зеленський закликав негайно надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.

«Потрібен швидкий крок України до Євросоюзу. Україні потрібно швидко рухатися до Європейського Союзу, набуваючи статусу кандидата, який потрібно надати прямо зараз, в умовах війни та в рамках спеціальної скороченої процедури», — заявив президент України.

Він наголосив, що членство України в ЄС має стати реальністю, а не обіцянками.

«Я знаю, що ми готові до цих кроків, і ви це знаєте. Я впевнений, що більшість із вас це чудово розуміють», — зазначив Зеленський.

9 травня під час виступу в Європарламенті президент Франції Еммануель Макрон заявив, що вступ України до Євросоюзу займе«кілька років, можливо, кілька десятиліть».

Він запропонував створити«паралельну організацію» для країн, які хочуть приєднатися до блоку(Україна, Грузія та Молдова) або покинули його, імовірно, маючи на увазі Велику Британію. За словами Макрона, таке«європейська політична спільнота» відкриє для демократичних європейських країн простір для політичного співробітництва, безпеки, співпраці у сфері енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури тощо.

Коментуючи пропозицію Макрона, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що«окремі західні політики» намагаються«підмінити членство України в ЄС символічними форматами».

«Хороша міна за поганої гри… Десятки тисяч українців заплатили своїм життям за європейський вибір не заради нової серії гри в наперстки. Україна має отримати статус країни-кандидата», — наголосив Подоляк.

А голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що ідея президента Франції Еммануеля Макрона про нову європейську політичну спільноту не є альтернативою Євросоюзу для України.

Під час спілкування з журналістами після зустрічі з колегами країн Великої сімки Кулеба сказав, що обговорив пропозиції Макрона із головою МЗС Франції Жан-Івом ле Дріаном. Той запевнив, що ідея не спрямована на пошуки альтернативного рішення для європейських амбіцій України.

За словами Кулеби, Україна не бачить суперечності між наданням їй статусу кандидата на членство в ЄС та початком реформування ЄС — вони можуть доповнювати одне одного.

«Європа переживає часи змін. І ті, хто буде готовий приймати рішення, отримають найбільші дивіденди», — додав міністр.

9 травня Зеленський знову заявив, що розраховує на надання Україні статусу кандидата у члени Євросоюзу у червні. У новому зверненні глава держави наголосив, що 9 травня Україна передала ЄС другу частину заповненого опитувальника, необхідного для набуття статусу кандидата на членство.

Водночас, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що Україна однозначно показала, що є частиною Європи, тож заявка на членство у Євросоюзі виглядає логічною.

«Ми наполягаємо на повному членстві України у Європейському союзі. Ми хочемо провести поглиблену реформу в ЄС, це також буде наукою після цієї агресивної війни», — зауважила Бербок 10 травня.

Вона додала, що Європейський Союз у контексті надання статусу кандидата знайде шлях для того, щоб Україна вступила до ЄС.

Євроінтеграція України у попередні роки

14 березня 1994 року — підписано Угоду про партнерство та співпрацю між Україною та ЄС.

1 березня 1998 року — Угода про партнерство та співпрацю між Україною та ЄС набула чинності.

2005 рік — прийнято План дій Україна — ЄС.

2007 рік — розпочато переговори щодо укладення всеосяжної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

2007, 2008 та 2009 роки — ЄС мобілізує свій механізм цивільного захисту для першої оцінки екологічної шкоди та боротьби проти забруднення в Керченській затоці, для оцінки рівня повені у Дністрі та Пруті, для допомоги Україні у боротьбі проти пандемії грипу, а також у запобіганні потенційного руйнування дамби в Калуші.

2008 рік — набувають чинності угоди про спрощене оформлення віз та про реадмісію, розпочато візовий діалог, мета якого у довгостроковій перспективі — запровадження безвізу.

2007−2010 роки — ЄС надає Україні пакет допомоги в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства у розмірі €494 млн, ще €28.6 млн надаються у рамках інструменту підтримки управління.

2008−2009 роки — в рамках інвестиційного інструменту сусідства ЄС виділив понад €20 млн на п’ять проєктів в Україні, переважно у сфері енергетики.

16 червня 2009 року під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС було політично схвалено Порядок денний Асоціації Україна — ЄС(остаточна назва нового практичного інструменту замість Плану дій Україна-ЄС), який був інструментом підготовки сторін до підготовки до реалізації Угоди про асоціацію до набуття нею чинності.

2011−2013 роки — оголошений Єврокомісією індикативний пакет допомоги Україні в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства становив €470,1 млн.

21 листопада 2013 року — за кілька днів до зустрічі у Вільнюсі, уряд«регіоналів», несподівано вирішив призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Протистояння у цьому питанні влади та народу призвело до Революції Гідності.

21 березня 2014 року — було підписано політичну частину Угоди про Євроінтеграцію, 27 червня того ж року — економічну.

16 вересня 2014 року — Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували цю угоду, закон про її ратифікацію президент Петро Порошенко підписав відразу. Країни ЄС ратифікували Угоду про асоціацію протягом наступних трьох років.

13 липня 2017 року — на саміті Україна — ЄС у Києві було завершено процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і набуття чинності безвізовим режимом з Євросоюзом для громадян України.

12 жовтня 2021 року — на саміті Україна — ЄС у Києві підписано угоду про Спільний авіаційний простір.