• Головна
  • Ратифікація Стамбульської конвенції - що це означає та які основні міфи
18:12, 20 червня

Ратифікація Стамбульської конвенції - що це означає та які основні міфи

Ратифікація Стамбульської конвенції - що це означає та які основні міфи

20 червня 2022 року в Україні сталася історична подія - Верховна Рада проголосувала за Законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції. Але що це означає для пересічних українців? Це сайт 6262.com.ua спробує пояснити.

19 червня президент України Володимир Зеленський подав на затвердження Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції. За проєкт закону № 0157 20 червня проголосували 259 народних обранців і лише 8 проголосували проти.

Далі Зеленський має підписати схвалений законопроєкт. Він набирає чинності через 10 днів з дня його публікації.

Що це означає для України?

В Україні повинні будуть криміналізувати: психологічне, фізичне і сексуальне насильство, переслідування, а також примусові аборти, стерилізацію та шлюб. Окрім України Стамбульську конвенцію раніше підписали 46 країн та Євросоюз.

Як пояснює Європейська Правда, ратифікація Стамбульської конвенції вважається гарним сигналом напередодні саміту ЄС щодо готовності України впроваджувати необхідні реформи, оскільки для держав-членів ЄС це є своєрідним "маркером цивілізованості". 

Це рішення, що відкладалося багато років - зокрема, через позицію Всеукраїнської ради церков - було особливо важливими для Нідерландів та Швеції, двох країн-скептиків, які зрештою погодилися підтримати статус кандидата для України. 

Це перший подібний документ, який юридично зобов'язує створити правову базу для боротьби з насильством щодо жінок. Країни, що приєдналися до конвенції, повинні криміналізувати психологічне насильство, переслідування, фізичне і сексуальне насильство, примусовий шлюб, примусові аборти і стерилізацію.

Що таке Стамбульська конвенція?

Це міжнародна угода Ради Європи, розроблена у 2011 році. України також брала участь в її розробці, у тому ж році її підписала, але не ратифікувала. Документ юридично зобов'язує уряди країн створити правову базу для боротьби з насильством щодо жінок.

Що таке ратифікація?

Ратифіка́ція - затвердження вищим органом державної влади (монархом, президентом, парламентом; в Україні - Верховною Радою) міжнародного договору та згода на його обов'язковість для держави.

Ратифікація - процес надання юридичної сили документа (наприклад, договору) шляхом затвердження його відповідним органом кожної зі сторін. До ратифікації такий документ, як правило, не має юридичної сили й не є обов'язковим для сторони, що його не ратифікувала. 

Про що Стамбульська конвекція, і чому вона важлива?

Головна її мета - боротьба з насильством стосовно жінок та домашнім насильством, його запобігання та протидія, захист постраждалих, покарання винних.

Конвенція визнана найвищим стандартом у попередженні та боротьбі з насильством щодо жінок та домашнім насильством.

Що буде з українським законодавством у зв'язку з цим?

ГО "Марш жінок" роз'яснює, що національне законодавство буде доопрацьоване. Так, наприклад, з'явиться поняття переслідування (сталкінгу) та покарання за це, зміниться покарання за перші два випадки домашнього насильства, можна буде притягнути до відповідальності за сексуальні домагання.

Які існують основні міфи про Стамбульську конвенцію?

Це докладно роз'яснив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Міф № 1. В Україні вже є своє законодавство, спрямоване на запобігання насильству стосовно жінок та домашнього насильства, тому Стамбульська конвенція вже не потрібна.

Факт. Україні вдалось зробити протидію домашньому насильству частиною державної політики. Зокрема, був ухвалений Закон України «Про попередження насильства в сім’ї», а у 2017 році Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». У 2019 році відповідні були внесені до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. У 2020 році Президент України підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства».

Конвенція є важливою тому, що, перш за все, охоплює ті сфери українського законодавства та практики, які потребують вдосконалення. Як-от надання притулку потерпілим, процедура звернення для отримання відшкодування та криміналізація каліцтва жіночих геніталій.

По-друге, після ратифікації Стамбульської конвенції Україна приєднається до дедалі більшої кількості держав-учасниць, які регулярно обмінюються інформацією про практику та підходи, використовувані для кращого впровадження її норм.

Ще одним аргументом для ратифікації Конвенції є відсутність в України юрисдикції над іноземними громадянами, що вчинили  злочини, пов’язані із домашнім насильством та більшістю проявів насильства за межами України проти українських громадян. Ратифікація Конвенції надасть ширші можливості для встановлення юрисдикції України над правопорушеннями, встановленими відповідно до Конвенції, там де раніше така юрисдикція не здійснювалась.



Міф №2. Формулювання Стамбульської конвенції та ідеологеми, які там закладені, не мають нічого спільного з проблемою насильства проти жінок.

Факт. Мета Стамбульської конвенції, як викладено в Преамбулі, – «створити Європу, вільну від насильства стосовно жінок і домашнього насильства». Тому держави-члени зобов’язані впровадити національну законодавчу базу для подолання, запобігання та переслідування всіх форм насильства стосовно жінок. Крім того, Конвенція наголошує на взаємозв’язку між розширенням прав і можливостей жінок, тобто гендерною рівністю, і викоріненням всіх форм насильства стосовно жінок.

Насильство стосовно жінок не лише походить від біологічних відмінностей між чоловіками та жінками, тобто статі, але головним чином від «соціально закріплених ролей, поведінки, діяльності та характерних ознак, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків», – йдеться у Статті 3.  «Такі стереотипні гендерні ролі сприяють підпорядкованому статусу жінок у суспільстві й можуть призвести до того, що шкідлива практика та насильство стосовно жінок стануть прийнятними в приватній і публічній сферах».

Серед цілей Конвенції – захист жінок від усіх форм насильства, зокрема й домашнього. Крім того, стаття 2 також закликає застосовувати Конвенцію до всіх жертв домашнього насильства.

Рада Європи зазначає, що, попри чітко заявлені цілі документу та серйозність проблеми насильства, деякі релігійні та ультраконсервативні групи розповсюджують дезінформацію про наявне в Конвенції поняття гендеру.

«Гендер» – це лише одне з понять, яким оперує Конвенція, а в цілях документа воно жодного разу не згадується. Стамбульська конвенція не замінює стать на гендер. Ці терміни існують паралельно один з одним і поза контекстом конвенції: стать зумовлена природою, гендер диктує соціум.

Цей термін залишається найстійкішим аргументом для противників ратифікації Стамбульської конвенції. У червні цього року Президент ПАРЄ заявив, що Україна може ратифікувати Стамбульську конвенцію з «поясненнями про гендер». Рада Європи, попри свої заяви про непорушність цієї конвенції та про неможливість відхилення від неї, насправді готова сприйняти ратифікацію у вигляді, що виключатиме «загрозу гендеру».



Міф №3. Стамбульська Конвенція дискримінує чоловіків і робить їх однобічно відповідальними за вчинення домашнього насильства.

Факт. Гендерно нейтральне визначення домашнього насильства підтверджує, що жертвами домашнього насильства можуть бути чоловіки, діти та літні люди. Утім зазвичай визнають, що більшість жертв домашнього насильства – жінки.

За даними Мінсоцполітики,  у 2020 році звернень про домашнє насильство найбільше надійшло  від жінок – аж 86%. Від чоловіків – 12% і від дітей 2%. За неофіційною статистикою, домашнє насильство коли-небудь відчувала на собі кожна третя українка. Характерно також, що більшість жертв в основному приховують факти побоїв, зґвалтувань і принижень: за допомогою звертається лише одна з п’яти постраждалих.

Стамбульська конвенція своєю чергою заохочує держави-сторони застосовувати її положення до всіх жертв домашнього насильства, зокрема до чоловіків, дітей і літніх людей.

Міф №4. Стамбульську Конвенцію Україні нав’язує Захід.

Існує також міф про те, що Стамбульська конвенція – це іноземний документ, який Україні нав’язує Європа.

Україна є серед авторів Конвенції. Вона підписала її без жодного зовнішнього тиску і таким чином дала згоду на ратифікацію. Варто зазначити, що Україна є членом Ради Європи з 1995 року. І ратифікація Стамбульської конвенції, яка є останнім кроком після підписання, також відбудеться за рішенням української влади.

«Представники Уряду України (Міністерства юстиції, Постійного представництва України в Раді Європи) були членами тимчасового комітету, що працював над нею. Брали участь в більш ніж 10 спільних зустрічах та обговореннях. Після досягнення консенсусу комітет передав текст Конвенції до Комітету міністрів Ради Європи, якій складається з міністрів закордонних справ країн – членів організації».

Разом із тим, якась окрема країна не може змінити текст Конвенції за власним бажанням і на свій розсуд. Якщо кілька країн за певний час роботи Конвенції мають зауваження і бачать, що якісь її положення не працюють, починається спільна та тривала процедура внесення змін.



Міф №5. Стамбульська Конвенція веде до руйнування традиційної української родини.

Факт. Регулювання сімейного життя чи структури сім’ї не є метою конвенції. Конвенція вимагає від урядів забезпечити безпеку потерпілим, які вважають, що вдома вони перебувають у небезпеці або ж їм загрожують члени сім’ї або партнери. Так само документ не може жодним чином впливати на сімейне життя та/або склад сім’ї оскільки апріорі не містить визначення поняття «сім’я» та не пропагує певного типу чи складу сім’ї.

Також конвенція не містить і не може призвести до загрози концепції родини – вона взагалі ніяк не стосується цього питання і не регулює його, а відтак через ратифікацію конвенції не може виникнути вимога визнавати одностатеві шлюби. Запобігання насильству, робота з кривдниками, як це відстоює Конвенція, сприятимуть саме збереженню, а не руйнуванню сімей.

Існує також хибне переконання, що ратифікація Стамбульської конвенції буде впливати на освіту: шкодити моральним засадам українського суспільства, викривляти у дітей і молоді розуміння повноцінної сім’ї — союзу чоловіка та жінки. У цьому випадку Рада Європи наголошує, що Стамбульська конвенція не впливає на право батьків навчати своїх дітей, а лише спонукає держави вводити навчальні матеріали щодо освіти та боротьби з насильством у сім’ї до шкільних програм. Як це робити – держава вільна обирати сама.

Міф № 6. Стамбульська Конвенція вимагає легалізації одностатевих шлюбів і встановлює нові підходи до визначення ґендерної ідентичності.

Конвенція не вимагає змін до національного законодавства про шлюб, сім’ю та усиновлення, а також не пропагує ЛГБТ, що легко побачити, ознайомившись з текстом Конвенції.

Поняття «ґендеру» та «ґендерної рівності» не є чимось новим або несумісним з українським законодавством. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який було ухвалено в Україні у 2005 році і який залишається чинним, визначає поняття «ґендерної рівності» як рівний правовий статус жінок і чоловіків і передбачає рівні можливості для жінок і чоловіків брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Як зазначають експерти Ради Європи, «Стамбульська конвенція не встановлює нові стандарти щодо ґендерної ідентичності й сексуальної орієнтації, в тому числі щодо юридичного визнання одностатевих пар. Принцип недискримінації за ознакою ґендерної ідентичності або сексуальної орієнтації ґрунтується на юридичних зобов’язаннях, що випливають з інших правових документів, в першу чергу Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод».

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Слідкуйте за нами в Instagram

Та телеграм: https://t.me/news6262

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Славянск #новости #Донецкая область #Слов'янськ #новини #Верховна рада #домашнє насильство #права жінок #Стамбульська конвенція
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...