Які язичницькі традиції святкування Нового року дійшли до наших днів

Вже з курсу історії середньої школи ми могли дізнатись, що християнство не завжди було панівною релігією на території України (тоді - Київської русі). До цього було язичництво. Які ж традиції язичників дійшли до наших днів у зимових святах?

Київську Русь хрестили у 988 році, за правління князя Володимира Великого. До цього часу люди тут були язичниками. І ще деякий час після того, як Русь прийняла християнство, язичники намагалися чинити спротив примусовому нав’язуванню чужої їм віри.

Поступово, з часом, традиції християнства та язичництва перепліталися та змішувалися. Так що зараз більшість українців, які не надто цікавляться цією темою, не відрізнять, якій традиції який обряд належить, і звідки походять ті чи інші звичні нам ритуали.

Так, ще з давніх часів зберігається віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. І це попри те, що в різні часи Новий рік святкували і взимку, і навесні, і восени.

Традиційним святковим символом на Новий рік була не ялинка, а Дідух. Не можна сказати, що ця традиція зараз зникла. Виготовляють його з кулів або з першого зажинкового снопа. Пучки, окремо обплетені соломинками, ув'язують в пишний вінок. Знизу роблять розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадує конусоподібний сніп з колоссям. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізує спільного предка.

У язичницьку давнину наші предки святкували Новий рік у час зимового сонцестояння – найкоротший день і найдовшу ніч року – після якого день починає прибувати. Люди відзначали "народження нового сонця" та співали колядки про народження світу. Цього року зимове сонцестояння припало на 21 грудня. Тільки колядують зараз не в цей день, а на Святвечір напередодні Різдва Христового.

Вечір 31 грудня (за новим стилем – 13 січня) в народі називався Щедрим вечором. Традиційні новорічні святкування відбувалися звечора.  

У новорічний вечір 31 грудня дівчата та жінки щедрували. Сюжети традиційних українських щедрівок подібні до колядок. Їх присвячували багатому врожаю в новому році, щасливій долі, добробуту для господарів. Дівчатам бажали гарно вийти заміж, описували їхню красу, бажали, щоб виростила "свій сад-виноград" (тобто продовжила рід). Хлопцям також бажали добре одружитися.

Зараз, щоправда, колядують та щедрують значно рідше, ніж раніше.