Рік після трагедії: справа загиблої журналістки Анастасії Волкової досі в суді

30 травня 2024 року у Слов’янську внаслідок аварії загинула журналістка, воєнна кореспондентка телеканалу "Дім", Анастасія Волкова, їй був 31 рік.

ДТП сталась у центральній частині міста - на перехресті вулиць Банківська та Шевченка зіткнулись мікроавтобус під керуванням військовослужбовця та легковий автомобіль. Аварія забрала життя одразу двох людей. 

"Внаслідок аварії стався механічний розворот транспортних засобів, через що отримала тілесні ушкодження жінка, яка йшла вулицею по тротуару. Водій легковика загинув на місці, а жінка пішохід, яка працювала журналісткою в одному із державних ЗМІ, померла у лікарні" - повідомляло ДБР. 

Справу по смертельній дорожньо-транспортній пригоді розглядають у Слов’янському міськрайонному суді у закритому форматі, оскільки обвинувачений є військовим. 

Адвокатка обох потерпілих у суді Віра Ястребова заперечувала проти проведення закритого судового розгляду - пише Суспільне Донбас. За її словами, через відсутність гласності існує ризик маніпуляцій.

Ми поспілкувались з близькою подругою загиблої журналістки Анастасії Волкової Мариною Терещенко. За її словами, цей рік для неї та для близьких Анастасії пройшов під знаменом "Справедливість Насті". 

Настя для всіх завжди прагнула справедливості, і я зараз дуже прагну справедливості для неї 

"Настя була мені дуже близькою. Її загибель стала непомірною втратою. До звернення до психотерапевта кілька місяців тому, я, чесно, жила від суду до суду" - відверто ділиться подруга Анастасії Марина Терещенко. 

За словами Марини, вона і близькі Насті постійно на зв’язку з адвокаткою, яка виступає на стороні потерпілої у суді. Закритий режим засідань, на її думку, є необґрунтованим, адже він не дає можливості слідкувати за ходом розгляду справи і дізнаватися деталі. Це може вплинути і на підсумкове рішення суду. 

"Я думаю, що закритий режим засідань був введений військовою прокуратурою саме для того, щоб ми, напевно, їм не заважали, як це було до введення закритого режиму, бо було багато резонансу і розголосу у справі Насті. Дякую усім колегам-медійникам, представникам громадських організацій Луганщини й Донеччини, які доєдналися до висвітлення і які робили все, що в їхніх силах"

Для того, аби щось дізнаватися і збирати інформацію по справі Анастасії Волкової, доводиться надсилати запити до суду, військової прокуратури, ДБР та інших органів - каже Марина.

Її втрата для мене і для тих, кого я знаю, стала шоком 

Більшість колег згадує Анастасію Волкову, як дуже професійну і допитливу журналістку. Вона була емпатичною людиною, дуже доброю, щирою і людяною. 

"Стільки тепла і підтримки, скільки давала вона тим, хто її оточував в житті, не міг дати хтось інший"

Марина поділилася з нами, що до загибелі, попри високу зайнятість у роботі “в полях”, вони постійно записували одна одній голосові чи текстові повідомлення. Сьогодні цього дуже не вистачає. Фото Насті стоїть у кімнаті Марини і вона кожного дня бажає їй "Доброго ранку". 

"Навіть якщо ми могли не говорити днями, тижнями, ми все одно бажали одна одній доброго ранку, берегти себе і дивитись під ноги (після того, як ми з нею ледь не пішли по замінованому полю у Святогірську). Це було нашою маленькою традицією."  

Рік після трагедії 

За словами Марини, через рік після трагедії, на жаль, немає такого резонансу у справі загибелі журналістки Анастасії Волкової, який би міг допомогти. 

Анастасія зробила дуже великий внесок у сучасну журналістику та висвітлення війни. Вона ризикувала собою та бувала там, куди не їхали інші журналісти. Її сюжети дивилися у всьому світі. Вони були про рідний дім, про Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, про землю, яку ми втратили і про особисті втрати, адже журналістка була родом з міста Щастя Луганської області.

Марина ділиться, що Анастасія відгукувалась на прохання провідати людей, занести їжу чи допомогти з гуманітаркою. Це вона робила не публічно і не для сюжетів. 

На жаль, зараз немає тієї підтримки, яка була під час висвітлення її сюжетів. Коли вона загинула, люди почали забувати. 

"Вона настільки віддавала себе, що це позначалося на її здоров’ї та ментальному стані" - розповіла подруга Анастасії. 

На думку Марини, роботодавці Анастасії Волкової, з якими вона співпрацювала перед загибеллю, також могли б зробити більше для висвітлення справи. 

За останніми повідомленнями адвокатки Віри Ястребової, яка представляє інтереси потерпілих у цій справі, на черговому засіданні у кримінальному провадженні щодо ДТП, внаслідок якої загинула Анастасія Волкова, було допитано свідка сторони обвинувачення, за клопотанням прокурора частково долучено письмові докази.

Підтримайте нашу редакцію, долучайтесь до спільноти Сайту міста Слов’янська 6262.com.ua.