Династія рятувальників: як син пожежного у Слов'янську рятує життя під обстрілами (ФОТО)

Начальник караулу 38-ї пожежно-рятувальної частини розповів, чому обрав професію та що найбільше запам'яталося за роки служби.

Володимир Опанасенко з 2006 року служить у ДСНС. Він очолює караул 38-ї державної пожежно-рятувальної частини 6-го державного пожежно-рятувального загону у Слов'янську. Народився у Краматорську. Держава нагородила його знаком "За відвагу в надзвичайній ситуації". Про це повідомили у ДСНС Донеччини. 

Як батько-пожежний вплинув на вибір професії

Батько Володимира працював командиром відділення у пожежно-рятувальній службі. Хлопчик з дитинства бачив роботу караулу зсередини.

"Я часто приходив до батька у підрозділ, дивився, як працюють рятувальники, виїжджав на пожежі. Мене захоплювала атмосфера частини, взаємна підтримка та відповідальність за людські життя", — каже Володимир.

Facebook, Instagram, Telegram, Viber - це ваші швидкі доступи до найважливіших новин

Він почав займатися пожежно-прикладним спортом. Після строкової служби у Збройних силах України прийняв рішення вступити до Служби порятунку.

П'ять діб розбирали завали у Часовому Яру

Від початку повномасштабного вторгнення Володимир залишився у Краматорську. Він ліквідовує наслідки ворожих обстрілів, рятує людей, гасить пожежі.

У липні 2022 року ворог вдарив по житловій забудові у Часовому Яру. Дві п'ятиповерхівки майже повністю зруйнувалися. Під завалами опинилася велика кількість людей.

"На другий день ми почули слабкий голос чоловіка з-під завалів. Він був у шоковому стані. Ми працювали без зупинки, копали, але умови були надзвичайно важкі. Нас змінив другий караул, і наступна зміна дістала того хлопця — він вижив, з ним усе було добре", — розповідає рятувальник.

Розбір завалів тривав п'ять діб. Під час цього обстрілу загинули 48 людей, серед них — одна дитина. Рятувальники дістали з-під завалів дев'ятьох постраждалих живими.

Приїхав на виклик у вихідний день

27 червня 2023 року ворог завдав ракетного удару по Краматорську. Ракета влучила у піцерію "Ria Pizza". Того дня у Володимира був вихідний перед черговою зміною.

"Одразу після удару я з колегою поїхав на місце, щоб допомогти нашим рятувальникам. У перші години ми намагалися дістатися до людей, які були ближче до поверхні завалів. Ситуацію ускладнювало масивне перекриття між першим і другим поверхами — товсті бетонні конструкції зруйнувалися та притиснули людей", — каже начальник караулу.

Володимир працював до пізньої ночі. Вранці він заступив на добове чергування і одразу у складі караулу поїхав на місце, щоб продовжити роботи.

Для рятувальника найстрашніше — усвідомлювати, що не встиг урятувати людину, навіть коли зробив усе можливе. Він згадує випадок, коли під час рятувальної операції почали розкопувати чоловіка, з яким був контакт, але врятувати його не вдалося.

Дружину та доньку Володимира евакуювали до Києва. Рідні переживають за нього та пишаються його мужністю. Щоденні повідомлення від доньки додають йому сил.

У вільний час Володимир спілкується з рідними та близькими. Він любить проводити час з друзями, ходити в лазню та на рибалку.

"Я мрію, щоб моя сім'я знову була разом — щоб дружина, донька та батьки повернулися додому", — каже Володимир Опанасенко.

Читайте також: Четверо загиблих на Донеччині: Росія атакувала дев'ять міст. Хроніка великої війни 11 січня