Молитва у римах: мешканка Слов’янська написала вірш про рідне місто

Соціальна працівниця Інна Чечун через щемливий вірш передала біль і надію тисяч земляків. Це історія про любов до рідного міста, яка долає кілометри й обстріли.

Кажуть, коли говорять гармати, музи мовчать. Але Слов’янськ спростовує це правило. Поки місто тримає оборону, його голос звучить у віршах тих, хто змушений був поїхати, але серцем залишився вдома.

Цей вірш до редакції 6262 надіслала його авторка вірша - Інна Чечун. Інні 39 років, вона — соціальний працівник, людина, чия професія — допомагати іншим. Зараз вона має статус ВПО і мешкає в іншому місті, але кожне слово її вірша поряд з рідним Слов’янськом.

***

Я молю тебе Боже 

Вбережи моє місто!

Від непроханих гостей,

Від ракет та вогню.

Збережи усе цілим,

Всі дома, як намисто,

І озер синю гладь -

Усе те що люблю!

Нехай квітнуть троянди 

У нас серед міста,

Наповнюють повітря 

Ароматом духмяним.

Зеленіють каштани

І на вулицях чистих

Усміхаючись щиро

Гуляють слов'яни.

Поверни всіх додому,

Бо розбіглись по світу.

Відчуваємо втому

І безмежність жалю...

Сяють бані церков

В променистому світлі...

Вбережи моє місто,

Тебе, Боже, молю.

Якщо війна відкрила у вас хист до слова, і ви теж лікуєте тугу за домом через вірші, есеї чи роздуми — не тримайте їх у шухляді. Поділіться своїми почуттями з містом!

Надсилайте свою творчість нам на редакційну пошту: [email protected], або діліться з нами у соцмережах Facebook, Instagram, Telegram, Viber

Читайте також: До Дня вишиванки у Слов’янську створюють особливу сорочку з льону