“Гроші” з неба, листівки та боти: як Росія намагається впливати на настрої мешканців Слов'янська

Поки російська армія продовжує обстрілювати українські міста ракетами, КАБами та дронами, паралельно триває менш помітна, але не менш важлива війна — інформаційна. Її мета полягає не лише у поширенні пропаганди, а й у створенні атмосфери страху, недовіри та хаосу серед цивільного населення.Останніми роками мешканці Слов'янська неодноразово стикалися з підозрілими листівками, анонімними повідомленнями, дивними інформаційними вкидами та хвилями активності ботів у соціальних мережах. Частина таких випадків може здаватися дрібницями, однак саме з таких елементів часто складаються інформаційно-психологічні операції (ІПСО).Подібні випадки фіксують не лише у Слов'янську. Аналогічні історії останнім часом відбувалися у Сумській, Харківській, Херсонській, Запорізькій областях та інших прифронтових регіонах України.

Листівки про "диверсантів": історія, яка не знайшла підтвердження

10 березня у редакцію 6262 надіслали інформацію, що начебто у Слов'янську невідомі розклеїли листівки з фотографіями двох чоловіків та закликом повідомляти про них до силових структур.На оголошенні були розміщені два фото чоловіків та текст із закликом до жителів Слов'янська. У листівці йшлося про заходи із затримання осіб, нібито причетних до підготовки диверсій і терористичних дій.
Ми звернулися за коментарем до правоохоронців, аби підтвердити чи спростувати інформацію про розшук.Проте у поліції журналістам повідомили: інформації про розшук цих осіб немає, а на офіційних ресурсах такі дані не публікувалися. Правоохоронці наголосили, що у випадку реального розшуку громадян інформують виключно через офіційні канали комунікації.Окрім цього, журналісти виявили низку невідповідностей. Зокрема, серед контактів були вказані телефони ДСНС, хоча рятувальники не займаються розшуком осіб. Також не вдалося встановити, яка саме "адміністрація" нібито поширила листівки. Редакція зв'язалася з авторкою повідомлення та попросила уточнити місце розповсюдження листівок, однак відповіді так і не отримала.Ця історія стала черговим прикладом того, як неперевірена інформація може швидко поширюватися містом.

"Гроші" на вулицях Слов'янська

Іншим прикладом стали листівки, які зовні нагадували справжні гривневі купюри. Про них редакцію 6262 повідомляли читачі, а також про подібні випадки писали колеги з інших українських медіа.Один із читачів повідомив редакції:

"Росіяни знову свою нісенітницю з фейковими грошима роблять по Слов'янську. Нехай люди будуть обережні".

На перший погляд такі папірці можуть здатися випадково загубленими купюрами. Однак після підняття людина бачить QR-код та пропагандистські повідомлення. Фахівці з кібербезпеки неодноразово попереджали, що подібні QR-коди можуть вести на ворожі ресурси або містити посилання на шкідливе програмне забезпечення.Тому сканувати такі коди категорично не рекомендується.

Листівки з дронів: це відбувається не лише на Донеччині

Подібні листівки виявляли не лише у Слов'янську та Краматорську.Навесні російські військові почали масово використовувати безпілотники для розповсюдження пропагандистських матеріалів у різних регіонах України.

На Сумщині росіяни скидали листівки із БпЛА напередодні 9 травня. Також у Сумах знаходили листівки у вигляді купюр із QR-кодами та пропагандистськими повідомленнями.Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко тоді зазначив:

"Пропагандистські російські листівки, які з БПЛА скинули в Сумах — це чистий відмив грошей підрозділами іпсо рф. Жодного впливу не мають, сприймаються радше як тупий жарт, але ж на поліграфії хтось з росіян таки заробив".

На початку квітня у Чернігівській області також фіксували скидання фальшивих "грошових" листівок із дронів. У деяких випадках через QR-коди людей намагалися заманити на російські ресурси.

У Запоріжжі мешканці повідомляли про пропагандистські листівки після атак безпілотників. На них були розміщені заклики до співпраці з державою-агресоркою, російська символіка та QR-коди.

У Херсоні російські військові використовували дрони типу "Гербера" для розповсюдження листівок, що імітували 200-гривневі купюри. На них містилися заклики до зміни влади в Україні, маніпулятивні твердження та посилання на російські ресурси. Подібні випадки фіксувалися і раніше.

Боти та анонімні акаунти: ще один напрямок інформаційної війни

Окремою проблемою залишаються боти та анонімні акаунти у соцмережах. У редакції 6262 також неодноразово помічали хвилі активності підозрілих профілів.

Найчастіше такі випадки фіксуються у Telegram. Рідше — в Instagram та Facebook.Схема зазвичай виглядає однаково:

• масова поява схожих коментарів;
• поширення однакових повідомлень у місцевих чатах;
• спроби розганяти чутки;
• надсилання редакціям "сенсаційної інформації" без доказів;
• використання емоційних маніпуляцій.

Цікавим є те, що частина акаунтів, які надіслали редакції фото чи повідомлення про нібито надзвичайні події, через певний час зникали або були видалені.Це може свідчити про використання одноразових профілів для проведення інформаційних вкидів.

Чому такі операції працюють

Мета подібних кампаній полягає не в тому, щоб переконати абсолютно всіх. Достатньо досягти кількох результатів:

• посіяти недовіру до офіційних джерел;
• викликати паніку;
• створити відчуття небезпеки;
• змусити людей самостійно поширювати сумнівну інформацію;
• перевантажити інформаційний простір фейками.

Фактично кожен користувач, який без перевірки пересилає підозріле повідомлення десятьом знайомим, стає безкоштовним розповсюджувачем чужої інформаційної операції. Саме тому ворожі кампанії часто будуються на емоціях — страху, обуренні, тривозі або цікавості.

Чому журналісти перевіряють такі повідомлення

Редакція 6262 неодноразово зверталася до поліції та інших правоохоронних органів щодо інформації про підозрілі повідомлення, листівки чи чутки. І це принципово важливо. Адже без перевірки медіа можуть мимоволі стати інструментом поширення ІПСО.Саме тому професійна журналістика працює за простим алгоритмом:

• Отримали повідомлення.
• Перевірили джерело.
• Звернулися до офіційних органів.
• Отримали підтвердження або спростування.
• Лише після цього опублікували матеріал.

Цей підхід дозволяє не перетворюватися на ретранслятора чуток.

Як діяти мешканцям у таких випадках

Якщо ви знайшли підозрілу листівку або отримали сумнівне повідомлення:

Варто робити

• перевіряти інформацію через офіційні джерела;
• повідомляти правоохоронців про підозрілі знахідки;
• звертатися до редакцій місцевих медіа для перевірки фактів;
• перевіряти дату, автора та джерело повідомлення;
• повідомляти адміністраторам соцмереж про фейкові акаунти.

Не варто робити

• сканувати невідомі QR-коди;
• переходити за підозрілими посиланнями;
• пересилати неперевірені повідомлення друзям та родичам;
• публікувати інформацію без підтвердження;
• довіряти анонімним джерелам.

Інформаційна війна триває

Історії з листівками про "диверсантів", фальшивими купюрами, QR-кодами та ботами показують, що інформаційний тиск на прифронтові громади залишається системним.Слов'янськ не є винятком. Подібні випадки фіксують у Краматорську, Сумах, Херсоні, Запоріжжі, Чернігівській області та інших регіонах України. Головна мета таких кампаній — не переконати всіх у російських наративах, а створити хаос, недовіру та інформаційний шум.Саме тому критичне мислення, перевірка фактів та довіра до офіційних джерел залишаються одним із найефективніших способів протидії інформаційним атакам.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.