Психологія – це наукове вчення, яке займається закономірностями функціонування та процесів розвитку нашої психіки. Її роль у сучасності неоціненна. Тому що її використовують у різноманітних сферах нашої життєдіяльності, наприклад в той час, коли ви приходите на нову роботу або навчаєтесь тощо

Розвиток психологічної науки пройшов чотири етапи свого розвитку.

Починаючи з античних часів її здебільшого вважали наукою про душу. А вже у сімнадцятому сторіччі цей термін перейшов до свідомості людей, тому що вчених дуже цікавили різноманітні процеси пізнання світу та й самих себе. Саме через це активно використовувався спостережуваний метод.

З початком двадцятого століття все частіше починають проводити експериментальну роботу та процеси спостереження. В цей час досліджували реакційні вчинки та поведінкові норми людей. Активно впроваджуються методи об'єктивного спрямування для того, щоб отримати та проаналізувати результати. Ця часова періодика називається поведінковою психологією.

Безпосереднім сучасним етапом вважалася власне сама психологія. Основу її вчення становлять психічні процеси людей і тварин, різні об'єктивні закономірні та процеси, прояви та функціональні механізми. В них враховувалися усі особливості суб'єктивного спрямування безпосереднього конкретного об'єкту, як от: процеси психіки, такі як пам'ять, мислення, емоційно- вольові прояви тощо. Постійні стани (ейфорія, депресивна поведінка тощо) та характерні властивості (здібності, темперамент, мотиваційні процеси, характер тощо).

Психологія сучасності скерована на те, щоб розуміти сутність різноманітних явищ та закономірностей існування психічного спрямування. Головна мета – використовувати результати досліджень у психології для того, щоб підвищувати ефективність зайнятості особистості, підтримувати та коригувати психічне здоров’я, враховуючи при цьому індивідуальні особливості.

Предмет психології в закладах шкільної освіти має також дуже важливу роль. Принципові закономірності нової освітньої реформи та її концепції на своїй меті мають створення програм викладання, при цьому вони спираються на індивідуальні можливості дітей, а ще на вікову психічну характеристику. Незважаючи на стандартні знання, в цей період використовуються різноманітні методики нейропсихологічні діагностики, які вивчають психологію дітей, процеси діяльності мозку, у різноманітних їх станах від нормального до патологічного.

Велика кількість дітей не є успішними в школі і не повністю встигають шкільному навчанні. Допомогою тут стане психологія та її галузеве розгалуження. Вони за своєю природою займаються визначенням відставань. В майбутньому будуть створювати методичне забезпечення для того, щоб сприяти корекційно-розвивальному навчанню, допомагати відновити нормальний психологічний стан дитини та процесу її функціонування. А це все вплине на покращення успішності.І це тільки один-єдиний з цих напрямків її використання.

Педагогічні працівники повинні володіти основами психології для того, щоб їм було легше знайти підхід до різних учнів, визначати їх потребність та у правильній відповідності визначати методику для викладання того чи іншого матеріалу в залежності від різних ситуацій також. Вони мають займатися мотивацію дітей підтримувати їх старанність та бажання вчитися тощо.

Джерело https://vseosvita.ua