Сьогодні Україна святкує День Державного Прапора

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів на прапорах України-Русі простежується ще до прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992 р. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького вироблялися з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносився хрест, зорі, зброя, постаті святих.

За поширеними легендами, прапором УНР ніби був жовто-блакитний стяг (жовта смуга зверху). Однак в кінці 1917 та на початку 1918 року було затверджено низку морських і службових прапорів, на яких верхня смуга була блакитною.

За часів гетьманату Павла Скоропадського 1918 року порядок кольорів не зазнав змін. Іноді помилково Скоропадському приписується «перевертання кольорів». Аналогічний порядок прийняла й ЗУНР, проголошена в листопаді 1918 року, але верхня смуга визначалася як «синя», а не «блакитна».

Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР залишив прапор без змін, таким чином остаточно закріпивши теперішній порядок смуг. У 1920 верхню смугу, з огляду на низьку світлостійкість блакитного кольору, також почали вживати синьою. Після поразки українських держав виникли непорозуміння між прихильниками синьо-жовтого і жовто-синього порядку поєднання кольорів, які закінчилися постановою Української Національної Ради від 27 червня 1949 року, яка відзначала, що до остаточного виготовлення державних емблем незалежної влади в Україні національний прапор буде синьо-жовтий.

Карпатська Україна в березні 1939 року прийняла такий же порядок смуг — синя над жовтою. Той самий порядок смуг був і на прапорі, який підняли у Львові 1941 року з ініціативи ОУН(б). Натомість протилежний порядок смуг використовували структури, ініційовані ОУН(м), у тому числі й дивізія «Галичина», а також Українське Визвольне Військо (УВВ).

Так, упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

Святкування Дня Державного Прапора України було запроваджене указом президента Леоніда Кучми 23 серпня 2004 року. У 2009-му зміни до указу вніс наступний президент Віктор Ющенко. Синьо-жовте полотнище було стихійно внесено до сесійної зали Верховної Ради начебто 23 серпня 1991 року, напередодні проголошення Акта про незалежність. Хоча стенограми засідання свідчать, що група депутатів на чолі з В’ячеславом Чорноволом вносить прапор до зали саме 24 серпня о 21:04 - буквально за кілька хвилин до проголошення Акту про незалежність.

Процес повернення українцям їхнього стягу розпочався 26 квітня 1989 року із першого публічного підняття синьо-жовтого полотнища над Львовом на площі Ринок. Ініціативу перехопив Стрий, і там 14 березня 1990 року вперше в УРСР прапор був піднятий над будинком міської ради. Далі Тернопільська міськрада першою 23 березня того ж року офіційно визнала синьо-жовте знамено одним з елементів національної символіки. Далі український стяг почав підкорювати місто за містом: Івано-Франківськ – 15 квітня, Житомир – 13 червня, Київ – 24 липня, а в першу річницю Декларації про державний суверенітет України, 16 липня 1991 року, ще до краху радянської влади, прапор замайорів на Святих Горах на Донбасі. Підняття прапору над Києвом вийшли підтримати близько 200 000 громадян. Тоді синьо-жовтий прапор освячений трьома українськими єпископами Української Греко-католицької і Православної церков під спів гімну "Ще не вмерла України" замайорив над Київрадою. Саме тому Український інститут національної пам'яті пропонує відзначати День державного прапора 24 липня.

Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі. В буквальному сенсі обпалений війною та скроплений кров’ю стяг вже давно став чимось більшим, ніж «просто прапор».

За матеріалами Українського інституту національної пам'яті