Сьогодні слов'янці святкують останній день Масляної

В останній тиждень перед Великим постом влаштовували народні гуляння, на яких пекли млинці, тому свято називають Масляною.

Дехто з народознавців стверджує, що це не наше справжнє свято, а запозичене у росіян і білорусів. Інші посилаються на давньослов'янські коріння Масляної, відзначаючи, що вона зародилася за часів Київської Русі, а значить, є й нашою культурною спадщиною.

В Україні цього тижня відзначали свято Колодія, а головною стравою були вареники із сиром і сметаною.

По всій Україні є поширеним звичай "колодки" або "колодій", відомий у кількох локальних варіантах. В одному з них розігрували "народження" і "поховання" дерев'яної ляльки - "колодки". Дослідники трактують це як трансформацію стародавнього обряду виготовлення і знищення уособлення зими.

Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке "Колодчине життя": у понеділок Колодка "народжувалась", у вівторок - "хрестилася", у середу були "похрестини", у четвер вона "помирала", у п'ятницю Колодку "ховали", а в суботу "оплакували". У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.

Кожен день Масляної (Колодія) має певне значення, назву та цікаві звичаї. Понеділок "сирного тижня" називається "зустріч", і в цей день всі ходили на гостину. У вівторок влаштовували веселі забави, які тривали майже весь день. У цей день хлопці виглядали наречених, а дівчата - суджених. У середу тещі приймали своїх зятів у гостях і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, збирали всіх рідних і знайомих. У четвер не можна було шити і прясти. Всіма родинами люди виходили на різні змагання, "бої", кінські перегони, різні катання вулицями і спорудження снігових фортець. У п'ятницю зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста. Субота називалася "зовиціними" посиденьками. Невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і вручали якийсь подарунок.

А сьогодні найбільш пишний день масляного тижня. Спеціально до цього дня готували вареники із сиром, проводили масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання зі смачним, веселим тижнем, і водночас люди просили у близьких вибачення за завдані образи.

На Масляну готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок. На кісточках дівчата ворожили наступного понеділка. Кісточки виносили на вулицю й кидали від порога до воріт. Якщо кісточка долетіла - дівчина буде здоровою протягом року, а якщо перелетіла через ворота - дівка неодмінно вийде заміж.

Також готували млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та іншу обрядову їжу. Млинці на Масляну можуть бути різні: прісні, солодкі, і з начинкою, дріжджові тощо. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.

Також за першим спеченим млинцем судили про те, що очікує протягом року, до наступної Масляної:

• якщо млинець легко перекинувся - цьогоріч слід чекати заміжжя;
• якщо млинець прилип до сковороді - ще 3 роки в батьківській хаті сидіти;
• рівні краї млинця - заміжжя щасливим буде;
• краї нерівні, рвані - подумати треба, чи за того заміж збираєтеся;
• якщо в середині вийшов пригрів, то чоловік буде вірним, а якщо збоку - на інших задивлятися буде;
• скільки дірочок у млинці - стільки дітей по лавках;
• гарний, рум'яний млинець - до здоров'я, а блідий - до хвороб.

За матеріалами інтернет-видань