"Історія - це не дати, а розуміння процесів і проблем, які були в Україні". Віктор Мицько про роботу та громадянську позицію

Під час святкових українських концертів, на мітингах біля пам’ятника Шевченку, у бібліотеці, школі мистецтв, школах. Віктор Мицько - нетиповий вчитель історії та правознавства ЗОШ№11 у Слов’янську.

Віктор Мицько приїхав до Слов’янська з Тернопільщини. Там закінчував Тернопільський педагогічний університет. До Слов’янська Віктора привело кохання. Сюди він приїхав за своєю дружиною.

Історією Віктор Мицько почав захоплюватися з 6 класу. У 10-11 класах юнак вирішив пов’язати з історією свою професію. 

"Мені дійсно подобалося вивчати історію, читати історичні книжки, дізнаватися, що відбувалося. Це мене цікавило. Плюс мотивація вчителя".

Наукові роботи з історії Віктор почав писати ще з другого курсу університету. На четвертому курсі студент Мицько видав свою монографію про депутата Австрійського парламенту. Тоді юнакові довелося співпрацювати з Віденською бібліотекою та парламентським архівом. Для молодого студента то було надзвичайним досвідом. 

До Слов’янська Віктор Мицько приїхав у 2004 році. Один рік чоловік працював в університеті. З 2005 по 2009 роки - у ЗОШ №16. З 2009 і до тепер працює у школі №11.

Слід зазначити, що приїхавши до Слов’янська, чоловік продовжував спілкуватися українською мовою, і жодних утисків у свій бік не помічав. 

У школі Віктор Мицько викладає історію та правознавство. Окрім звичайних уроків, в межах школи він разом з учнями бере участь у житті міста. Неодноразово вони влаштовували заходи присвячені державним святам або подіям. Вже багато років Віктор Мицько разом зі школярами займається організацією "КРОКС" (культурні, розумні, організовані, кмітливі, сильні). Його учні ставали призерами у Всеукраїнських змаганнях, в обласних і регіональних. 

Беруть участь вони і в наукових роботах, конференціях з історії та правознавства. 

"На жаль, чи на щастя, діти починають розуміти, що треба вчити історію лише у 10-11 класах, коли бачать на сайтах ВУЗів, що їм потрібно здавати історію. Але у мене принцип навчання історії - навчання через особистість".

Як зазначає Віктор, історію треба вчити через формування критичного мислення. Діти повинні навчатися формулювати свої думки і, що головне, не боятися їх висловлювати.

Часто заняття історією проходять неформально. Наприклад, до Дня українського козацтва і Дня захисників України школярі разом з паном Віктором завітали на історичну гру в бібліотеку. Там же, в бібліотеці, неодноразово проходили лекції, виступи і презентації Віктора Мицька сумісно з працівниками бібліотеки не тільки перед своїми учнями, але і перед іншими школярами, студентами. 

"Історія - це не дати, а розуміння процесів і проблем, які були в Україні і світі. А дати...То можна у Вікіпедію спокійно зайти і подивитись. Життя то не змінить".

Поділився Віктор Мицько і враженнями від історичного проекту 6262.com.ua "Славянск. Легенды". Як нам стало відомо, своїм учням він додатковим завданням дав подивитися одну з серій проекту. Ми поцікавилися, що саме тоді вивчали школярі і чим цікаві були фільми для них.

Як виявилося, в кожному класі в рамках курсу історії України є вивчення рідного краю, в нашому випадку - Донеччини. Підручників до нього немає. А історію краю зазвичай вивчають в межах Донецької області. Але, як зазначав Віктор, історію цікавіше вчити через персони. А тим паче, Донецьку область мешканцям Слов’янська цікавіше вчити через історію рідного міста. 

Віктор Мицько також прославив Слов’янськ своєю участю у конкурсі "Вчитель року". У міському та обласному турах вчитель історії посів перше місце. У фіналі Всеукраїнського конкурсу Віктор посів 7 місце. Тоді говорили про те, що серед вчителів історії це була рекордна перемога. Чи правда це, Віктор не знає, але згадує з посмішкою.

Як зазначив слов’янський вчитель року, найбільшим досягненням цього конкурсу для нього стало знайомство з новими друзями, колегами. Зараз вони часто спілкуються, обмінюються планами-конспектами, ідеями навчання. 

Як зазначає Віктор, для того, щоб вчителі брали участь у подібних конкурсах, їх треба мотивувати. Як варіант - преміювання від міста. В інших містах існує доплата і преміювання вчителів, які досягли чогось, зазначає Віктор Мицько. Подібне можна було б влаштувати й у Слов’янську. 

У школі зараз працює не так багато чоловіків. Віктор пояснює це тим, що зарплата молодого спеціаліста не достатньо висока, щоб була можливість нормально утримувати сім’ю. Але вчителі, які вже напрацювали собі стаж роботи, отримують нормальну зарплатню.

Віктора Мицька можна часто побачити на різних місцевих заходах. Як розказав вчитель, це його особисте бажання, так би мовити, громадянська позиція, яка проявилася ще у студентські роки. Як просвітянин, вчитель, українець, Віктор Мицько продовжує навчати дітей історії своєї країни і всього світу. 

Незважаючи на всі досягнення на роботі та у громадській діяльності, своїм головним досягненням пан Віктор називає щасливу і дружню сім’ю.