Кандидати в депутати, котрі балотуються у 47 окрузі, до якого, до речі, входить Слов’янськ, презентували свої передвиборні програми. Про них детально і серйозно ми писали раніше. Але не могли ми залишити поза увагою і цікаві моменти їх обіцянок і пропозицій. Тому цей блог буде присвячений саме смішним перлам кандидатів в депутати. Цей матеріал не є відкритою чи прихованою рекламою жодного кандидата в депутати.
Почнемо з трьох людей з Києва, які працюють в одному й тому ж підприємстві (якась фабрика по виробництву фольги та упаковки, хз, що вони у Слов’янську забули). Всі вони з Києва, всі, я впевнена, дуже добре розбираються у проблемах Слов’янська. Всі самовисуванці. За два з половиною тижні, які наші журналісти намагалися з ними зв’язатися, жоден з них не зміг поспілкуватися (я мовчу про приїхати у Слов’янськ, щоб зустрітись з виборцями). Цікаво, що на їх роботі також не змогли з нами зв’язатися. Ну то вже таке.
У програмі Вікторії Бурківської (це директор компанії, двоє інших - менеджери) першочерговим завданням є відновлення пошкоджених під час бойових дій інфраструктури, житлових та комунальних споруд за державний кошт. Окей, у нас є приватні будинки, які цього потребують. Але, якщо чесно, мені здається, що жінка заблукала у 2014. Слов’янськ майже повністю відновлений, не враховуючи якісь окремі випадки з будинками чи приватною власністю. Тут да, допомога не завадила б. Але чомусь мені здається, що жінка не була у Слов’янську взагалі, раз думає, що головна проблема Слов’янська - розбомблені будинки.
А Наталія Кутова (котра теж з Києва і теж у компанії з виготовлення фольги працює) взагалі про релігію хоче піклуватись. Кандидатка в народні депутатки хоче сприяти процесу відродження релігійних традицій в Україні, зростанню ролі християнства в житті суспільства. У мене цілком споживче питання: що робити іншим релігіям? Я просто про всяк випадок питаю, бо у мене знайомі рідновіри є, так ось християни їх недолюблюють. Чи треба хвилюватись? А у програмі на це відповіді немає.
Посміхають також декілька кандидатів, які обіцяють бути "слугами народу", а ще обов’язково скласти свої обов’язки, якщо вони зроблять щось не так, порушать закон, або люди висловлюватимуть їм недовіру. Десь ми таке вже чули, да?
До речі, майже всі кандидати в депутати обіцяли працювати, щоб скасувати недоторканість депутатів та суддів. Трошки менше говорили про Закон про імпічмент президента. Про це говорили навіть частіше, ніж про відновлення водопостачання у Слов’янську. Ага.
Не обійшлося без кандидата, який війну на Донбасі офіційно у своїй програмі назвав "братовбивчою". Наведу цитату: "Забезпечити збереження миру, шляхом припинення «братовбивчого» кровопролиття в Нашому східному регіоні та Україні", - так говорить Ростислав Мащенко про війну на Сході України. З ним ми, до речі, також намагалися зв’язатися. Той взагалі не відповів. Ну бо важкі часи у людини - "братовбивче кровопролиття". Це взагалі нормально, що кандидат в депутати так говорить? Хоча я да, я знаю сім’ю в якій один брат на стороні України воює, а інший - на стороні Росії. Шкода, що не дотелефонувалися, так би можна було б запитати, чи вважає він Росію агресором. А так доводиться лише здогадуватися.
Були й дуже ефектні передвиборні програми. Я про те, що для того, щоб розшифрувати, чого саме людина хоче, довелося посидіти в обнімку з гуглом трошки. Ну наприклад: Ми рішуче виступаємо за комплексну кодифікацію національного законодавства, - каже В’ячеслав Попов. А потім додає, що державу необхідно повернути до "визначального принципу людиноцентризму". І здавалося б можна було б сказати: "Чого ти в програми кандидатів в депутати полізла, дівчинко, йди про погоду писати". Це все так, якби я не була виборцем і не обирала собі депутата. Бо нашо мені депутат, програму якого я не розумію. А вдруг він і розмовляє так само заумно. І якщо у мене знайшовся час, щоб загуглити це все, то у більшості людей цього часу немає, тому вони просто проігнорують все, що там написано, і підуть читати далі. Бажано про пониження цін на ЖКГ і відновлення водопостачання у Слов’янську.
Є ще одна цікава кандидатка в депутатки - Тетяна Ревуцька. Вона також у Києві живе. І ми також намагалися її розшукати. Спочатку за місцем роботи, але на роботі, яка зазначена в ЦВК, вона не працює (вже цікаво). А коли ми таки знайшли номер телефону, то жінка на тому кінці дроту відповіла, що "Я не баллотируюсь, спасибо за звоночек, до свидания". Цілком можливо, що так співпало, і просто така тезка попалася. За прізвищем, ім’ям, по-батькові, датою народження. Тому, стверджувати не можу і говорю просто про те, що таку кандидатку ми не знайшли.
Ось, наприклад, Солод говорить: "Ми повернемо країну нашим людям". У мене два питання: яку країну і яким людям? Бо там далі про подолання протиріч з Росією йдеться. Хоча, я думаю, виходи з Нелею Штепою на ринок зроблять своє, і частина продавчинь таки віддасть голос за кандидата. Навряд там хтось з них прям програми читатиме. Подивимось.
Ще одна кандидатка в депутатки, яка повеселила: "Народним депутатам та іншим державним службовцям заборонити використання імпортних автомобілів у робочий час та протягом усього періоду виконання ними службових повноважень", - пише у программі Ганна Тележенко. Тільки запорожець, тільки хардкор :)
Ну ладно, ладно, я знаю, що у нас збирають різні. КрАЗи, наприклад.
Є у нас і кандидат в депутати, Іван Штепа, який носить пізвище колишньої голови Слов’янська (яку зараз судять за сепаратизм, до речі). Цікаво, чи вони родичі? А ще цікаво, чи віддадуть прихильники Штепи голос йому. Бо нещодавно ми самі пересвідчилися, що про те, що Неля Штепа у нас не балотується, знають не всі. Ось трошки розмови:
- Ви всіх кандидатів знайшли?
- Нє, не знайшли Тура, Тележенко і Штепи номери телефонів.
- Штепи не знайшли? Це сильно. Чи ви не про Нелю?
- Не Нелі Штепи, Івана Штепи. Неля у нас не балотується.
- Так наче у списках є.
- Ні, по нашому округу вона не балотується.
Насправді, знайти цікавого можна багато. Був би час і натхнення. І хоча це може іноді видаватись смішним, але коли замислюєшся, що обираєш майбутнє своєї країни, то вже не дуже й смішно.
Матеріал є блогом, тому думка автора може не співпадати з думками читачів. Сприймайте це, будь ласка, з розумінням. Ми знаємо, що вам іноді дуже кортить написати якийсь поганий коментар під матеріалами, тож хай цей блог розв’яже вам руки і стане майданчиком для вираження вашого незадоволення.
Є умова - використовувати нецензурну лексику і переходити на особистості - заборонено адміністраторами сайту.
