• Головна
  • Три держслужбовця зі Слов’янська, які змінюють місто на краще
17:04, 21 листопада 2019 р.

Три держслужбовця зі Слов’янська, які змінюють місто на краще

Три держслужбовця зі Слов’янська, які змінюють місто на краще

А ви вже відвели свою дитину в нову опорну школу у Слов’янську? Займалися на сучасному спортивному майданчику чи грали на полі зі штучним покриттям? Брали участь у загальноміських фестивалях? Сьогодні ми вам розкажемо про людей, які стоять за всіма цими досягненнями у Слов’янську. 

Ми не збрешемо, якщо скажемо, що за останні роки у Слов’янську відбулось багато якісних змін у різних галузях. "Після війни", як зазвичай кажуть мешканці міста, на Слов’янськ звернув увагу весь світ. Тут розпочалася велика робота, яка продовжується і надалі. Над покращенням життя міста працювали і працюють багато людей. Одними з найважливіших ланок у цьому ланцюжку є держслужбовці, які стоять за багатьма досягненнями. 

Сьогодні ми вам розкажемо про трьох держслужбовців Слов’янська, які зробили великий внесок у розвиток міста за часи незалежності України. Це начальники трьох відділів - культури, освіти, молоді та спорту. 

Олександр Міщенко

відділ молоді та спорту Слов’янської міської ради 

Олександр Міщенко навчався у звичайній школі смт Билбасівка, що у Слов’янському районі. Ще будучи школярем, наш герой відвідував секцію з баскетболу, навіть вступивши до інституту, продовжував ходити на спортивні тренування. Професійним спортом не займався, - каже Олександр, але на аматорському рівні - залюбки. Хоч у дитячі та юнацькі роки своє життя зі спортом Олександр Міщенко не зв’язав, у дорослому - став начальником відділу сім’ї, молоді та спорту Слов’янської міської ради.

Спочатку у 2005 році Олександра Міщенка призначили спеціалістом 1 категорії, згодом перевели на посаду головного спеціаліста. А у 2014 році, після закінчення бойових дій у місті, Олександр Міщенко був призначений начальником відділу сім’ї, молоді та спорту Слов’янської міської ради. 

Це було шалене навантаження - зізнається Олександр Міщенко. У ті роки вся увага світової спільноти була прикута до нашого міста та його відбудови. Першочергові задачі - відновлення пошкоджених об’єктів соціальної інфраструктури міста, куди входять і спортивні об’єкти. Потрібно було у найкоротший час відновити роботу всіх спортивних груп, чим Олександр Міщенко і займався. 

З 2014 року у Слов’янську розпочалось не тільки відновлення, а й вдосконалення спортивної галузі. Завдяки обласній програмі у місті було встановлено 11 тренажерних майданчиків, за один рік було побудовано три футбольних поля у віддалених районах Слов’янська - розповідає Олександр Міщенко.

Інфраструктура потроху почала не тільки відновлюватись, але й розширюватись. У басейні встановили нову систему дезинфекції та повністю відмовились від хлору, встановили ліфт для маломобільних груп населення. У Слов’янську відкрито відділення з боксу, відділення спортивної гімнастики для юнаків. Для тих спортсменів, які захищають честь міста, області і України на міжнародних змаганнях, передбачені стипендії. 

Крім того, Слов’янськ став ареною проведення не тільки обласних, але й загальноукраїнських змагань. 

Зараз у місті спортивною діяльністю на постійній основі займаються близько 3,5 тисяч осіб, ще 17-18 тисяч задіяні у спортивно-масових заходах, які періодично проходять у Слов’янську. 

Спортивними заходами потрібно підіймати імідж міста - каже Олександр Міщенко. Треба, щоб наше місто знали не тільки з подій 2014 року…

Зараз Олександр Міщенко здобуває другу освіту у Харківській академії при Президентові України (державне управління) і продовжує вести свою діяльність у відділі сім’ї, молоді і спорту. У планах на майбутнє - реконструкція стадіона ім. Скіданова (колишній Хімік), вже готова проектно-кошторисна документація. У рамках робіт планується реконструкція бігових доріжок, трибун, побудова тенісного корту, баскетбольного майданчика. Також у планах - побудова дитячо-юнацької спортивної школи на базі колишнього дитячого садка по вул. Шнурківській. 

Марина Олійник

відділ культури


Марина Олійник ще з часів студентства активно займалася громадською діяльністю. Тоді студенткою вона брала участь і організовувала роботу театру "7 поверх". Після закінчення інституту жінка продовжувала займатися театром. Вони активно співпрацювали з Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Було реалізовано багато проектів - соціальні вистави, залучення дітей з інвалідністю. Майже всі театрали були волонтерами соціального центру. Окрім того, звичайно,  театр співпрацював з відділом культури. Проводилися вистави та концерти на площі.

Марина Олійник почала працювати у ЗОШ№16. Там вона працювала вчителем і педагогом-організатором. Організовувати заходи і свята - це те, що жінці дійсно подобається. Через певний час їй зателефонували з Центру соціальних служб і запропонували працювати з ними. Тоді Марина стала держслужбовцем - провідним спеціалістом Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 

Працювала Марина Олійник у Центрі соціальних служб і під час війни у Слов’янську. Тоді жінка допомагала організовувати евакуацію людей зі Слов’янська на підконтрольні Україні території, займалася роздачею гуманітарної допомоги. 

І хоча робота була корисною, але важкою морально. 

Так склалося, що після бойових дій у Слов’янську з 2015 року відділ культури залишився без керівника. Тоді  Марині Олійник запропонували обійняти цю посаду. Звичайно, що жінка погодилася, адже культура - це те, без чого вона себе не могла уявити.

Спочатку працювати було важко. Адже робота у відділі культури - це не лише організація свят, але в першу чергу - робота з паперами, кошторисом, організація роботи відділів. Все це було новим для жінки. Довелося вивчити багато нового. І обсяг роботи був набагато більшим. 

“Треба приймати управлінські рішення, налагоджувати стосунки в колективі. Люди культури - це шоу бізнес. Це такі тонкі натури”.

Весь цей час жінка після роботи продовжувала працювати з театром “7 поверх”. 

Коли Марина Олійник тільки почала працювати у відділі культури, першочерговим завданням було відновлення закладів культури, які постраждали під час окупації Слов’янська. Тоді зверталися і до благодійних фондів, і до міжнародних організацій. Події, що відбулися у 2014 році у Слов’янську стали великим поштовхом для міста. Організації почали писати гранти та шукати можливості розвитку не лише у бюджеті міста. Так, бібліотека написала великий проект, який їм вдалося виграти. Тепер Слов’янська бібліотека - це цілий культурний простір, де постійно проходять різні заходи.

На питання про те, що змінилося за час перебування Марини Олійник на посаді начальника відділу культури, жінка відповіла, що разом з громадськістю їм вдалося значно збільшити кількість патріотичних заходів. Вже традиційними стали святкування Дня вишиванки, Фестивалю сім’ї. 

“Я не можу сказати, що це заслуги відділу. Так склалися обставини”.

У Центрі культури запрацював молодіжний центр. Марина Олійник зазначає, що надзвичайно важливою є співпраця громадських організацій з держслужбами. Підтримка ініціатив громадських організацій значно покращує життя міста. 

Якщо говорити про власний внесок у життя міста, Марина Олійник з гордістю говорить про театральний фестиваль, який проходить у Слов’янську вже 15 років. У Донецькій області на підконтрольній Україні території залишився лише один театральний фестиваль, який досі продовжують фінансувати.

У подальших планах Марини Олійник - відремонтувати всі будівлі відділу культури.

А ще Марина Олійник є однією з тих держслужбовців, які відкрито і часто спілкуються у соцмережах з мешканцями міста та відповідають на питання.

Ігор Рубльовський

начальник відділу освіти 


Усе життя Ігоря Миколайовича зі Слов’янська було постійно пов’язане з освітою. Після закінчення педагогічного інституту наш герой почав вчителювати у Святогірській школі, де викладав технічні науки та військову підготовку. У цей час отримав додаткову  економічну освіту. У 2003 році Ігор Миколайович переїхав у місто Слов’янськ, проте за покликанням було влаштуватися важко, адже місто має свій педагогічний інститут і браку кадрів у цій галузі ніколи не було. Довелося йти працювати у банківську систему, але на освітянську ниву все одно тягнуло - зізнається наш герой. 

У 2006 році Ігор Миколайович влаштовується у господарчу групу відділу освіти у Слов’янську. Тоді стала в нагоді і педагогічна, і економічна освіта. Спочатку Ігор Миколайович був начальником господарчої групи, потім перейшов в апарат відділу освіти, де став спеціалістом. У 2015 році після проходження конкурсу Ігор Рубльовський стає начальником відділу освіти. 

Оскільки Ігор Миколайович раніше працював у сфері освіти, тому знав головні проблеми навчальних закладів з середини і розібратися йому було не складно. Основна задача була - покращити матеріально-технічну базу, адже, щоб втілити в життя ті чи інші новації, потрібно “підтягнути” фінансову складову. За словами Ігоря Миколайовича, проблем більше саме у господарчій діяльності, вони накопичувалися десятками років. Це і встановлення огорожі в школах та дитячих садках, ремонт будівель, облаштування їдалень, санвузлів, ремонт опалювальної системи та водопостачання. З роками комунікації у навчальних закладах зіпсувалися і потребували капітального ремонту. 

Оскільки фінансування бюджетних організацій в останні роки значно покращилося, вдалося потроху реалізувати задумані плани. Коли у Слов’янську було таке, щоб повністю оснащували клас комп’ютерами? - каже Ігор Миколайович. А сьогодні це дійсність. Це ж стосується і ремонту харчоблоків, туалетних кімнат. У цьому напрямку була проведена велика робота з директорами шкіл і завідуючими. 

Школярі мають бачити і естетику, і умови - каже Ігор Миколайович. 

За останні роки у Слов’янську відкрилася опорна школа, дитячій садок, інклюзивно-ресурсний центр, підвищена загальна оснащеність шкіл, безпека дітей під час занять, відкриті нові спортивні майданчики -  все це Ігор Миколайович вважає не своїми особистими досягненнями, а спільною перемогою держави, міста, батьків і дітей. 

Плани на майбутнє великі - відкриття ще однієї опорної школи, оснащення шкіл швидкісним інтернетом, вдосконалення матеріально-технічної бази навчальних закладів, покращення дозвілля дітей та навіть перехід до електронних журналів, турнікетів.

Найприємніше - бачити результати своєї роботи, щасливих учнів, задоволених батьків на педагогів. 

Бажаємо нашему місто подальшого розвитку та процвітання! 

#Слов’янськ #новини #держслужбовці #місто
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...