"Нормандська зустріч". Що про неї говорять у Слов’янську (оновлюється)

Що це за Нормандська зустріч, за яку так активно говорять останні дні? Хто зустрічається і що будуть обговорювати?

Ми спробували не лише пояснити, чого очікувати від зустрічі, але й зібрати думки місцевих жителів щодо події.

Лідери України, Німеччини, Франції та Росії вперше за останні три роки зустрінуться за столом переговорів з метою зрушити з місця виконання Мінських домовленостей. Крім того, в Парижі запланована перша двостороння зустріч президента України Зеленського з президентом РФ Володимиром Путіним, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

Напередодні зустрічі у Києві на акцію "Червоні лінії для ЗЕ" зібралися люди, які говорять про неприпустимість поступатися інтересами держави у зустрічі з президентом РФ. Україна застигла в очікуванні результатів перемовин.

Пєсков Сергій з Лимана також брав участь в акції, їздив до Києва. Ось його думки та сподівання стосовно Нормандської зустрічі:

"Мої очікування з приводу Норманською зустрічі не як не назвеш позитивними. Тому, що пан Зеленський вважає, що все можна вирішити зустрівшись особисто з Путіним. Та як ми пам’ятаємо, вже відбулося чотири зустрічі і на жодній не було досягнуто будь яких значних домовленостей.

Перша і головна вимога Мінського формату - це виведення всіх іноземних військових угрупувань та встановлення контролю над державним кордоном ВСУ. Але це завжди ігнорувалося російською стороною. А натомість вона наполягала на проведенні виборів на непідконтрольній території спочатку, а потім відведенні чи роззброєнні силових структур так званої ОРДЛО, що є неприйнятним . Друге - керуючі органи так званих республік зажадали аби їхні «державні утворення ЛНР ДНР» були в адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей . Тобто ми маємо бажання російських кураторів продовжити повзучу окупацію України. І цьому є показовий приклад, після побудови мосту у станиці Луганській наші війська відведенні, але терористи зайняли весь міст знявши українську символіку. Тобто ми бачимо, що бажання інтегруватися в Україну у тієї сторони нема. Третє - це газові переговори які проводять за закритими дверима, і планують підписати на Норманській зустрічі. Цього категорично не можна допустити бо газова залежність дорівнюється знищенню державності України.  Аби запобігти цьому я і вирішив приймати участь у протестних акціях «Ні капітуляції», яку підтримали політичні партії Свобода, Голос, ЕС та Батьківщина. На ній були озвучені головні вимоги від ОП,якими не можна нехтувати , аби не втратити державу Україна. Перше - це ніяких виборів, доки не буд встановлений повний контроль над держаним кордоном та територією окупованою Росією. Друге - ніяких домовленостей стосовно Криму , Крим це Україна крапка. Трете - ніяких домовленостей про прямий експорт газу з Росії, бо це знищення газового ринку що в свою чергу приведе до повної енергетичної залежності від країни агресора."

У Слов’янську також обговорювали можливі наслідки зустрічі. 

Так, наприклад, активіст, координатор "Сильні Громади" у Слов’янську Денис Бігунов ділиться своїми думками:

"На даний момент виходячи з нині чинної редакції Мінських угод, ситуація виглядає наступні чином (і, до речі, це теж підкреслював президент Зеленський). Так, згідно Мінську в нині чинній редакції, Україна повинна знайти спосіб як забезпечити фінансування ОРДЛО, провести в умовах окупації вибори і визнати їх демократичними і вільними, укласти з новообраною місцевою владою кожного з ОРДЛО договори на фінансування, внести зміни до Конституції з урахуванням "особливого статусу" ОРДЛО, легалізувати народну міліцію ДНР і ЛНР як міліції органів місцевого самоврядування ОРДЛО. І тільки після цього: перше - Росія повинна віддати Україні контроль над кордоном і друге - виведення незаконних збройних формувань. Але ось наприклад, після виконання Україною всіх цих умов уявіть таку ситуацію - ось уже майже мир, пенсії є, зарплати є, вибори пройшли і Україна їх власноруч визнала, договори на фінансування з органами влади ОРДЛО укладені. І тут прямо перед відновленням Україною контролю над кордоном і виведенням збройних формувань - "фашисти" здійснюють обстріл до прикладу центру Донецька з загибеллю людей. Тоді РФ піднімає питання про те, як же ж можна щось виводити, якщо триває "геноцид народу Донбасу"? І тоді РФ говорить, давайте домовлятися далі - наприклад, раз така справа погоджуйтеся на бази російських миротворців в Донецьку як гарантію для мирного населення і примусу до миру "протиборчих сторін". Тоді Україна в сльозах і соплях каже - "ми скасовуємо всі попередні пункти - фінансування, зміни до Конституції". А РФ говорить, хлопці, так що ж це значить? Значить це не ваші люди і не ваші території? Значить самі відмовляєтеся? Але вибори то вже місцеві Україна особисто провела і власноруч визнала їх чесними і демократичними. І все, пастка захлопнулася і ми опинимося в новій переговірній реальності. Я думаю, так поетапно Росія і доводитиме Україну "до кондиції" саме кров'ю і шантажем. А потім, коли все це закінчиться санкції знімуть "у зв'язку зі смертю пацієнта".

Слов’янський активіст Олександр Беліменко так прокоментував ситуацію:

"Проблема загальнонаціонального масштабу не може бути розв’язана без узгодження шляху її вирішення з усім суспільством чи хоча б з тією частиною суспільства, яка має бажання брати участь в обговоренні. Спроба ж просування попередньо неузгодженого варіанту ризикує натрапити на стіну несприйняття навіть у випадку, якщо цей варіант не позбавлений здорового глузду. З іншого боку, відносно легке розв’язання спірних питань без попереднього публічного обговорення може свідчити про спробу протягування «таємних договорняків», які з тих чи інших причин було приховано від суспільства. Отже, показником відсутності «зради» в теперішній нормандській зустрічі буде відсутність підписаних «політично-вагомих» документів. В противному разі слід ретельно вивчити розклад літаків до Мінська, бо до Ростова прямих рейсів наразі не існує."

У осередку "Друкарня" також збиралися місцеві жителі, які обговорювали можливі причини та наслідки Нормандської зустрічі. Думки кардинально різняться одна від одної. Ось деякі з них:

"Нічого не очікується. Якщо Зеленський побачить, що домовленості не працюють, то швидше за все буде «план Б» ніяких КПВВ - буде стіна. Однак може бути 2-4 місяці для переїзду громадян з ОРДЛО фінансована державою. Путін буде шантажувати і Зеленському буде складно. Надія, що буде стіна".

"Домовлятися з РФ безглуздо так як досвід взаємодії з РФ не обіцяє нічого хорошого. Потрібно мати тверду позицію держави. Війна повинна закінчитись або перемогою, або поразкою. Можливо звільнення полонених, проте особливий статус - це червона лінія. Домовленості з РФ неможливі".

"Путін маніпулятор і Зеленський не дурна людина. Йтимуть хитрі переговори. Рятувати ті території неможливо, але і стіну не потрібно будувати. Можуть звільнити заручників, щоб показати конструктив. Сила Путіна - наша слабкість. РФ все робитиме для дестабілізації України. ОРДЛО - це така ж ситуація створена РФ, як і в країнах з подібними конфліктами на пострадянському просторі".

"Зеленський не піде на задоволення амбіцій Путіна. Україна пішла на поступки на відведення на деяких ділянках фронту. Не враховується людський фактор - комунікація між людьми підконтрольних і окупованих територій. Розведення військ, незначні угоди і зустрічі заради зустрічі".

О 15:55 Зеленський прибуде до Єлисейського палацу, де почнуться перемовини. Після спілкування відбудеться зустріч Володимира Зеленського із Володимиром Путіним. Стежимо за подіями.