НКВС у Слов’янську. Живі спогади. Пам’яті жертв політичних репресій (фільм)

Сьогодні, 17 травня, в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. За певний період ХХ століття в Україні радянським режимом було репресовано майже півтора мільйона осіб.

Величезна кількість з них було розстріляно, інші пройшли тюрми, заслання, депортації, каторгу, трудові концтабори безкрайньої системи ГУЛАГ НКВС , а також примусово побували в психіатричних закладах.
Не став винятком і Слов'янськ. Згідно з розсекреченими даними архівів КДБ СРСР, наведених в книзі «Реабілітовані історією», число документально підтверджених жертв НКВС СРСР в Слов'янську становить 1066 людей. Більше 350 з них були розстріляні, а також вбиті на допитах під час слідства в результаті жорстоких тортур в будівлі Слов'янського НКВС по вулиці Шевченка. 

Читайте: День памяти жертв "Большого террора": жертвами НКВД СССР стали 1066 славянцев

Звичайно, можна багато говорити про минуле, але чи все з цього буде правдою. Того факту, що у Слов’янську також активно і жорстоко працювало КДБ НКВС не можна відкидати. Але деякі факти таки піддають сумнівам.

Співробітник Слов’янського краєзнавчого музею Олександр Плахов роповів про офіційні дані, щодо роботи НКВС у Слов’янську.

Більшість жертв репресій у Слов’янську приходиться на період 1937-1941 років. У цей час НКВС СРСР особливо лютувало. Серед репресованих слов’янців - 20 служителів православної церкви, робітники, вчителі, лікарі і, навіть, члени компартії СРСР. Їх імена і біографії наведені у книзі пам’яті Слов’янська і Слов’янського району, яку написав мешканець міста, в’язень ГУЛАГу Кузьма Михайлович Колесников.

Залишилося не так багато людей, які пам’ятають весь жах тих подій. Серед них: Людмила Стоян - донька військового, якого допитували НКВС Слов’янська та Євстафій Копач - політв’язень НКВС КДБ.

Читайте: До ноги причепили ланцюг та били в живіт, - політв’язень зі Слов’янська про катування КДБ

Їх інтерв’ю ви можете побачити у відео.

З кожним роком залишається все менше людей, які готові розповісти про своє життя під суворим наглядом системи, а тим паче про заслання, або співпрацю з КДБ НКВС. Тому ще більшою цінністю стає можливість почути про це від реальних людей, а не тільки з книжок-спогадів.

Багато людей до сих пір не знають, що ж відбувалося насправді у ті роки...