Лекції з котиком та життя за комп'ютером – студентські болі на карантині

Цього року через карантин діти у школи вже не повернуться, а закінчать навчальний рік дистанційно. А що там у студентів?

Читайте: Навчальний рік у школах України завершиться дистанційно

Ми вирішили поцікавитися у студентів, як їм вчитися в умовах карантину. Вони розказали нам про те, як змінилося їх навчання, як себе поводять вчителі, про позитивні сторони онлайн-навчання, болі, розчарування та сподівання. Тут зібрані студенти з різних міст України. Відповіді збережені мовою оригіналу.

Руфь, 3 курс Донбаської державної машинобудівної академії

«Я студентка третього курсу і навчаюсь на факультеті економіки та менеджменту. За цей період навчальний процес дещо змінився, але не перетворився на самоосвіту. Майже всі пари у мене проходять у відео-форматі на платформі Zoom. Причому це стосується як лекцій, так і практичних занять. Також за допомогою платформи Zoom ми академічною групою зустрічаємось і на психологічних тренінгах. Під час карантину та самоізоляції такі тренінги дуже виручають.

Є такі дисципліни, які ми вивчаємо тільки на платформі для дистанційної освіти MoodleDDMA. Але при цьому ми завжди можемо вийти на зв’язок із викладачами, попросити їх про допомогу.

Що стосується контролю знань та оцінювання, то, знову ж таки, виручає MoodleDDMA. Там ми проходимо тести після кожної теми, тим самим і закріпивши матеріал. Усі бали, які ми заробили, можна побачити в будь-який момент на цій же платформі.

Зараз у мене є курсова робота, яка поки на стадії перевірки. Готуємось усі до того, що все це буде в режимі онлайн.

Взагалі, у дистанційному режимі є свій плюс, бо можна поспати трохи більше, адже пари у нас проходять не прям зранку. До того ж ти сам можеш спланувати свій день і виконувати завдання у такий час, коли тобі це зручніше і легше. Але не завжди вистачає мотивації для навчання вдома, адже вдома не настільки й робоча атмосфера. Звичайно, не вистачає особистого, живого контакту із людьми, яких ти так звик бачити щодня в Академії. Але не будемо засмучуватись, а краще давайте сприймати життя таким, яким воно є зараз. Головне, щоби всі були живі і здорові!»

Сергій, 4 курс Донбаської державної машинобудівної академії

«Есть платформа для дистанционки, MoodleDDMA, но наши настолько криво все делают, что у студентов только горит. Там из функционала, который нам дают, только тесты, которые реализованы коряво. Я не слишком вовлечен в процесс учебы. Иногда тесты делаю и хорошо. А вообще, скорее всего, если нас не выпустят с карантина, то в Moodle экзамены напишем и все, защиты курсовых и дипломов по скайпу»

Софія, 1 курс приватної академії мистецтв

«Про сессию сама ничего ещё не знаю. Задания скидывают в течение недели, дают определенный дедлайн - в основном всё сдаём в один день, видео-лекций у нас нет. В целом как-то так. Скидываем преподавателю на электронку выполненное, он проверяет, выставляет оценки». 

Крістіна, курсантка Національної академії внутрішніх справ

«Привіт, мене звати Крістіна і я навчаюся на факультеті досудового розслідування. Під час карантину мені доводиться поєднувати дистанційне навчання з допомогою Слов’янському відділу поліції у забезпеченні публічної безпеки і порядку в боротьбі з коронавірусною інфекцією (це проявляється в регулярному патрулюванні міста та профілактичних бесідах з громадянами, а також у допомозі слідчому підрозділу згідно моїй спеціалізації).

Заняття онлайн проходять щоденно. Наразі ми виконуємо тестові завдання з навчальних дисциплін згідно розкладу, який має кожна група. Коли в розкладі лекція, то її необхідно законспектувати, якщо семінар або практичне, то виконати тест на сайті. Також регулярно спілкуємося з викладачами в соціальних мережах або Zoom’і.

Навчальний рік у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ завершується в кінці липня, тому є вірогідність, що складати сесію ми будемо безпосередньо в академії. Якщо карантинні заходи будуть продовжуватися, то складання сесії та захист курсових відбудеться дистанційно з використанням платформи Zoom та сайта нашої академії з дистанційними курсами.

У зв’язку зі специфікою свого навчання основні складнощі виникають з поєднанням проходження тестів та виконанням службових завдань у відділі поліції. З 9:00 до 18:00 я знаходжуся у відділі та здобуваю такі навички, як допит свідків, проведення слідчих експериментів, складання процесуальних документів, патрулювання тощо, а, повертаючись додому, виконую завдання з дистанційного навчання. Але, як кажуть, вік живи - вік вчися. Для мене карантин - це можливість здобути важливі практичні навички для майбутньої роботи, бо вчити теорію в навчальному закладі - це, звісно, добре, але бачити, як усе відбувається на практиці - набагато цінніше. Бажаю берегти своє здоров’я та максимально корисно використати свій час на карантині, оскільки зараз відкритий доступ на будь-які навчальні платформи»

Катерина, 2 курс Київського національного університету ім. Т. Шевченка

«Усе дистанційно. Якщо з курсовою ситуація зрозуміла, адже майже нічого не змінилося, окрім засобів комунікації з науковим керівником (на 2 курсі ми її не маємо захищати), то складання сесії викликає дуже багато питань. І, на жаль, викладачі не можуть дати на них відповіді.

Заліки мають просто виставити, відповідно до балів, які ми встигнемо набрати протягом семестру. 

Іспити - це світ невідомого. Скоріш за все викладачі проведуть їх у письмовому форматі на їх улюбленій платформі у спеціально відведений для цього час (графік складання іспитів уже є). Ми маємо чекати на складні завдання, які в інтернеті буде дуже-дуже складно знайти. Але є й ті викладачі, які проведуть іспит в усній формі.

Зараз у нас модульний тиждень. У кожного викладача свій підхід: хтось проводить тест, де на кожне питання відведено менше хвилини, хтось задає написати есе про успішність російської політики в Україні та цінує креативність, через що це завдання стає конкурсом талантів: хтось напише про це вірш, хтось зніме відео, я от написала казку... і нікого не турбує, що початкове завдання було «есе».

Є й звичайні семінари «прочитай інфу з екрану» в Zoom. А також завдання зробити групову презентацію (що також не так погано). Найгірший кейс - це коли замість семінару кидають у нас тестом...

В принципі, я не з тих, хто жаліється на дистанційне навчання, бо є досить багато позитивних моментів: можна дати шкірі відпочити від мейку, сидіти на семінарі в піжамці, з котиком біля себе та спокійно снідати.

Іноді виникають проблемки з концентрацією уваги, коли навколо занадто багато distractions: «ой, мама спекла пиріг; ой, як миленько котик лежить; ой, повідомлення в телеграмі; ой, я ж на карантині, треба подивитись якомога більше серіалів та прочитати стільки художньої літератури, скільки не читала з 11 класу». Це ще й тому, що моя свідомість вірить, що зараз канікули та напрягатися не треба.

Я зіткнулась із тим, що за однакові роботи й однакові помилки викладач може дуже легко поставити різні бали»

Олександра, 1 курс Київського університету ім. Бориса Грінченка

«Вже остаточно відомо, що сесія в цьому році буде складатися дистанційно. І ніхто не знає, чи це буде легше, ніж сесія у лайв-режимі, чи навпаки. Єдині незручності, які можуть виникнути - це проблеми зі з'єднанням або з технікою. Мені особисто легше в обличчя говорити або писати на листочку, ніж все це робити на комп'ютері, тому що я не дуже освітчена, як мені здається, у сфері технологій людина.

Навчання у нас відбувається онлайн - щоденні пари згідно з розкладом, потім ще домашнє завдання із чітким дедлайном. Плюс тести, модульні контрольні роботи - усе це викладається онлайн. І в нас це кожного ранку п'ять днів на тиждень, пара починається о 8.30. Десь до третьої я сиджу за комп'ютером, виконую завдання. Ми працюємо в Google Hangouts, хоча Zoom трошки легший.

Звичайно, дуже складним є те, що доводиться цілий день 24 години проводити за комп'ютером. Дуже болять очі, спина. Техніка в мене не бездоганна, вона не працює без помилок - це дуже бісить, особливо, коли дедлайн. Всі з цим заштовхуються. Викладачі ставляться з розумінням. 

Під час карантину я стала набагато більше розмовляти по телефону, хоча раніше це не любила. Я людина дуже залежна від соціалізації. Мені дуже важливе живе спілкування, важливо бачити викладача, сміятися із подружкою на задній парті. Сумую за заповненням журналу від руки, написанням конспектів»

Інна Сущенко, 3 курс Донбаського державного педагогічного університету

«Сесія проходитиме вже 100% дистанційно. Більшість заліків ми складатимемо на платформі Zoom. Екзамени проходитимуть на базі дистанційних курсів, що були розроблені нашими викладачами на платформі Moodle та розміщені на офіційному сайті університету. У встановлений нас очікуватеме завдання, яке необхідно виконати приблизно за годину двадцять хвилин. Бали за іспит виставлятимуть з огляду на те, як студент працював всі ці роки.

Курсові роботи на бакалавраті ми ніколи не захищали. Підтримуємо зв'язок із науковим керівником через Viber та електронну пошту. Відповіді на наші питання нам надають оперативно, допомагають гарно оформити роботи, підказують. 

Коли карантин тільки розпочався, ми були на педагогічній практиці, яка мала тривати два тижні. Проте ми пробули у школі лише тиждень. Одразу після практики з нами почали зв'язуватися викладачі, почали експериментувати із проведенням занять онлайн. Нам ставили пари з англійської та німецької на платформах Skype та Zoom.

За час карантину ми навчилися користуватися й платформою Google classroom. Складність в тому, що у нас є низка студентів, які живуть у селах та СМТ, де якість інтернет-підключення залишає бажати кращого. Вони не в змозі відвідувати пари онлайн, а можуть тільки робити завдання на курсі та ті, що треба відправити на пошту. Та й страшно, якщо на іспиті в тебе пропаде Інтернет, і ти не встигнеш зробити екзаменаційну роботу.

Ми проводимо за комп'ютером та телефоном понад 8 годин на добу, іноді забуваємо чи не встигаємо навіть вчасно поїсти. Дуже сумуємо за офлайн спілкуванням, один за одним та університетськими буднями»

Підписуйтесь на наш Instagram та Telegram канал.