Битва князя Ігоря відбулася біля солоних озер Слов’янська. Чому таке можливо

Битва князя Ігоря відбулася біля солоних озер Слов’янська. Чому таке можливо, Лідія Хаустова

Героїчна поема “Слово о полку Ігоревім” для деяких слов’янських науковців стала особливою сторінкою. 

Слов’янськ - цікаве місто зі своєю історією і особливими легендами. Ми навіть створили цілий проєкт на їх основі.

Дивіться: Славянск. Легенды

Однією з тих, хто почав вивчати “Слово...” у розрізі Слов’янська стала Людмила Поух. Вона разом зі студентами наукового товариства ТОР досліджували шлях Ігоря і прийшли до висновку, що саме на території Слов’янщини відбулася його битва. З нею ми і обговорили припущення щодо того, що битва князя Ігоря відбулася саме на Слов’янських озерах. 

Читайте: "Земля - це явище сакральне для українця". Людмила Поух про історію Слов’янщини та краєзнавство

Автор “Слова о полку Ігоревім” невідомий, але історики говорять, що у ньому наданий повний географічний опис території Слов’янщини. Не дарма у творі природа відіграє роль на рівні з князем Ігорем, його воїнами, живими людьми. 

Людмила Поух стверджує, що битва Ігоря завершилася біля Слов’янських озер. Рать русичів потонула в озерах.

Біля 200 років науковці досліджують історію знахідок цього рукопису, історію написання, історію самої битви. Існує дуже багато припущень стосовно місця цієї битви. Більшість орієнтується по назвам річок. 

Ніхто не сумнівається, що автор “Слова...” - учасник походу, саме автор розповів про битву, адже все записано дуже точно. Там у творі є гідроніми, які простежили по Книзі Великому Кресленню (великий атлас). Там знайшли такі гідроніми як Тор, Донець. 

Людмила Поух розповідає, що їх з іншими істориками зацікавила згадка про те, що русичі потонули у морі. Але море від тих територій, про які йде мова, дуже далеко. І згадки про те, що русичі проходили біля моря, немає. Виявляється, у ті часи морем називали і солоні водойми. Існує така думка, що русичі потонули у наших Слов’янських озерах.

Знайшлася ще одна цікавинка. В одній з доповідей Готфріда Фрідріха Юнкера (людини, яка займалася солеварінням у Бахмуті та Торі) згадується озеро Каясхелі. Шість разів у “Слові...” згадується назва річки Каяли. Наразі науковці шукають інформацію щодо співвідношення цих двух назв. А до того існувало припущення про те, що Колонтаївка і може бути тією самою Каялою. Хоча інші науковці до цього приписують річку Макатиху. Вона впадала у річку Гола Долина, яку асоціюють з річкою Сююрлі, яка є у “Слові...”.

Летописне городище Шарукань асоціюють з Теплиньским лісом, Чугуєвом. Місто Сугров - з Сидорівським городищем. Балін - Маяцьке городище. 

“Зранку вони побачили, що оточені зі всіх сторін половецькими силами Хана Кончака. Русичі стали по колу, прийняли оборону і почали битися. Два дні вони рухаються по степу оточені половцями. І наступив момент, коли половці розбіглися в різні сторони, а попереду русичі побачили воду. Вони побігли до води, а не змогли напитися. Вода була солона. Там і накрили їх тучі стріл. Деякі науковці вважають, що останні русичі прийняли бій у підніжжя гори Карачун. Вони її не змогли подолати”, - розповідає Людмила Поух.

Звичайно, точно підтвердити всі ці припущення важко. Але сам факт того, що ймовірно Солоні озера Слов’янська стали місцем смерті русичів, робить історію міста ще цікавішою, ширшою.

Слов’янськ новини Слово о полку Ігоревім Людмила Поух річка Каяла Слово історія Слов’янська
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
9 добре
(4 оцінки)
Високі оцінки користувачів за Повнота інформації
1970 переглядів в грудні
1 людина рекомендує
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі