• Головна
  • Ляльки-мотанки у 21 ст. Як майстриня зі Слов’янська створює унікальні українські обереги
LifeStyle
16:18, 16 листопада 2020 р.

Ляльки-мотанки у 21 ст. Як майстриня зі Слов’янська створює унікальні українські обереги

LifeStyle
Ляльки-мотанки у 21 ст. Як майстриня зі Слов’янська створює унікальні українські обереги

Лялька-мотанка - традиційний давній український оберіг. Раніше лялечки-обереги були у кожній хаті, їх хазяйки і дітки робили своїми руками. Кожна відповідала за своє. Сьогодні ця традиція трохи забулася, а в’язанням лялечок-чарівниць займаються окремі майстрині. Їх витвори мистецтва відомі далеко за межі країни.

Ольга Голубятникова - майстриня зі Слов’янська, яка вкладає свою душу і тепло у лялечок-мотанок. Її ляльки вже відомі не лише в Україні, але і за її межами. Свої вироби Ольга відправляла до Франції, Словаччини, Канади. Одну з ляльок забрали у Тринідад і Тобаго.

***

З Ольгою зустрічаємося у кав’ярні. Жінка прийшла з корзинкою. Там у неї матеріал, з якого робляться лялечки, заготовки. В окремій сумці - самі лялечки. Їх там дуже багато.

На стіл майстриня кладе рушник, вже на нього виставляє ляльок. Першою дістає “наречену”. Її жінка виготовила буквально за день до зустрічі.

Ляльки-мотанки у 21 ст. Як майстриня зі Слов’янська створює унікальні українські обереги, фото-1

Як все починалося

У 2014 році важкі події (прим. захоплення Слов’янська) дуже сильно вплинули на життя Ольги. Пригнічений настрій, як стан душі. Восени того ж року жінка почала потроху відновлюватися.

З ляльками-мотанками її познайомила сестра чоловіка Антоніна. Жінка живе у Сіверодонецьку, там вона і відвідувала майстер класи (витинанки, валяння з шерсті, створення ляльок-мотанок) і, приходячи додому, зв’язувалася з Олею скайпом і пояснювала всі основи.

Першою лялькою-мотанкою, яку зробила майстриня, стала подружка Капустинка. Її можна робити не з нової тканини, а тієї, яка використовувалася у щасливі моменти. Для своєї лялечки Ольга використала частинку одягу своєї доньки та мами. Ця перша лялечка для жінки - дуже важлива.

За традицією, ляльки-мотанки українки мали робити без використання ножиць та голок, майже не зав’язували вузликів. У сучасних умовах це, звичайно, менш важливо, але по можливості, Ольга дотримується традицій.

“Коли мотаю ляльку, одяг шию в іншому місці, щоб вона не бачила, так її захищаю”.

Ляльок Ольга робить лише у гарному настрої, запалює свічки, бо вірить, що вогонь спалює усе погане.

Ляльки-мотанки у 21 ст. Як майстриня зі Слов’янська створює унікальні українські обереги, фото-2

Продаж і майстер-класи

Більшість виготовлених лялечок-мотанок Ольга дарує. Але буває і таке, що люди замовляють. Подруга Ольги, наприклад, замовляла її ляльки для працівників “Червоного Хреста”. Тому вони виїжджали і до Канади, і до Франції, і, навіть, одна лялька поїхала в Тринідад і Тобаго. А ще її лялька-словак і лялька-україночка разом з делегацією зі Слов’янська приїхали до Словаччини.

Перші гроші, які майстриня заробила за ляльку, вона навіть не встигла занести до дому. У 2015 році, після продажу ляльки, жінка зустріла знайомих з місцевого товариства людей з інвалідністю (Тамара Василівна Кравцова), їм на щось не вистачало грошей і Ольга вирішила віддати ті зароблені за ляльку кошти.

Тієї ж осені від асоціації людей з інвалідністю України Ольгу Голубятникову запросили в Куяльник на творчий семінар, попросили там провести майстер-клас з виготовлення ляльок-мотанок.

До зустрічі жінка готувалася дуже ретельно. Там зібралися більше ніж 120 людей з інвалідністю. Для Ольги ця поїздка мала дуже важливе значення.

Після цих майстер-класів Ольгу запрошували ще чотири рази в Куяльник і до Києва. Так жінка почала давати невеличкі уроки з виготовлення ляльок-мотанок. Пізніше вона робила такі заняття з дітками, у сквері Мрія на свята давала майстер-класи.

“Я така вдячна Тамарі Василівні, що вона змінила моє життя”.

На ляльках-мотанках Ольга заробляє не дуже багато. Сама жінка зізнається, що замовлення на ляльок є, але дарувати їх їй подобається більше. “Напевно, в мені немає цієї підприємницької жилки”, - посміхаючись і дивлячись на своїх ляльок каже жінка.

У виготовленні ляльок Ользі допомагає чоловік. Він її головний помічник, критик і спонсор, - додає посміхаючись жінка.

Від лялечок на щастя, до “травниць” і “нерозлучників”

З часом Ольга стала сама цікавитися інформацією про українські традиції, купляла книжки, спостерігала за іншими майстринями.

“Я вже не знаю, скільки цих лялечок зробила. Намагалася порахувати, але не вийшло. Тільки маленьких ляльок на удачу я зробила більше 100”.

Майстриня виготовляє різні ляльки: “наречених”, “нерозлучників”, “травниць”, “коляду”, “масляну”, “янголів”, маленьких лялечок на успіх. Кожна з них має свою мету та свій сенс. Чим більше на ляльці одягу, тим заможнішою вона вважається. Кольори також грають важливу роль. Майже кожна лялька має у собі червоний колір, бо він означає життя, здоров’я.

Кожна лялька також має свій час. Когось роблять навесні, когось взимку. Також вони можуть бути пов’язані зі святами. Наприклад, є маленька лялька Масляна, або ростова Масляна, котру спалюють наприкінці зими, також взимку роблять Коляду.

Для того, щоб лялька-мотанка приносила володарю щастя, здоров’я, успіх, робити її треба у гарному настрої. Не можна розтягувати роботу на декілька днів, лялечка має бути зроблена за добу. З самого ранку сісти і встигнути зробити за день, бо лялька має нести захисну енергетику.

На маленьку лялечку йде близько 60 хвилин. Мотання великої може зайняти повністю весь день.

“Коли намотуєш, дуже цей процес мені схожий на медитацію. Заспокоюєшся, приєднуєшся до Всесвіту. Я дуже це люблю”.

Ляльки-мотанки у 21 ст. Як майстриня зі Слов’янська створює унікальні українські обереги, фото-3

Як робиться лялька-мотанка

Створення лялечки починається з ідеї. Треба обрати, яку ляльку і для чого ви робите. (Нагадаємо, треба мати настрій і натхнення). Після того треба зібрати заготівлі для лялечок - основа ( стовпчик чи гілочка), тканина для голови, ручок, спіднички, нитки, безпосередньо одяг. До речі, одяг Ольга для своїх ляльок виготовлює і продумує сама. Вишиває також власноруч.

Перше, що робиться - голова. Береться тканина, всередину вкладається скручена вата, так формується початок лялечки. Згодом робляться ручки. Далі до лялечки доєднують стовпчик-основу з твердої тканини. На цю основу ставлять тіло ляльки. Далі плетуть захисний хрест з червоної нитки навколо тіла мотанки. Далі до основи і тіла додається спідничка, яку обв’язують ниткою, а потім і стрічкою, одягається інший одяг. В останню чергу плетуть волосся. Коса у ляльки-мотанки символізує собою життєвий шлях людини, тому вона має бути довгою і рівненькою. Коли заплітаєш косу ляльці-мотанці, треба загадувати бажання, або бажати добра.

На обличчі у ляльки не має бути очей чи ротика, бо, за давніми повір’ями, через очі та рот у ляльку може залетіти душа. А ось буде вона поганою чи хорошою - невідомо. Тому зазвичай обличчя таких ляльок залишають чистим, білим, або роблять на ньому захисний хрест.

Прямо у кав’ярні Ольга зробила невеличку лялечку з серветки.

Ляльки-мотанки у 21 ст. Як майстриня зі Слов’янська створює унікальні українські обереги, фото-4

Кожну лялечку Ольга виготовлює з любов’ю, про кожну говорить із захватом, кожну історію пам’ятає. Для жінки їх виготовлення - це не робота, а медитація, захоплення. Вона продовжує вчитися, експерементувати, надихатися іншими роботами.

У майстрині є своя сторінка у фейсбуці, де вона ділиться роботами.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов’янськ #новини #Ляльки-мотанки #мотанка #Ольга Голубятникова #українські традиції
Високі оцінки користувачів за Стиль викладу
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...