Як слов'янці з різних міст та країн записали експериментальний аудіовізуальний альбом

Експериментальна музика з сусідньої кімнати. Розповідаємо про проект “JAZZ-LUC GODARD”.

Аудіовізуальний альбом “MOTEUR” в рамках проекту “JAZZ-LUC GODARD” створили декілька слов`янців, які наразі мешкають у різних містах і, навіть, країнах. Ми ексклюзивно поспілкувались з одним із авторів проекту - Валерієм Клименковим, який живе в італійському місті Верона.

- Доброго дня, Валерію. Вітаємо вас з виходом альбому. Давайте поговоримо про нього. Перше питання таке – до чого тут Жан-Люк Годар?

- І вам доброго дня. Дякую за привітання. Щодо Годара - то на його постаті ми зупинились не випадково, адже це творець нової хвилі в кінематографі. Людина, яка кинула виклик традиційному, тривіальному, побутовому. Це визначний імпровізатор, що якнайкраще відображає наші погляди на створення аудіовізуального продукту. Тому ми і назвали проект його ім`ям, але трохи його обіграли.

- Як ви самі визначаєте свій жанр, якщо, звісно ви цим переймаєтесь?

- Я б назвав наш жанр “аудіо-колаж” (сміється). Узагальнено його можна віднести до експериментальної музики. Ідея полягала в тому, щоб у слухача  виникало враження, що він чує музику з сусідньої кімнати. Наче він рухається довгим коридором повз безлічі дверей, з-за яких лунають різні звуки. Десь працює телевізор, десь грає музика, десь шурхіт, десь розмова тощо. В цьому альбомі ми спробували відтворити атмосферу і енергетику такого простору. Завдяки нашому звукоінженеру Генадію Саєнку, сподіваюсь, що нам це вдалось. 

- Розкажіть про інших людей, які працювали над альбомом?

- В проекті задіяні 4 людини, плюс звукоінженер Генадій Саєнко та фотограф Сергій Чмара. Його роботи ми використовуємо для обкладинок наших платівок. Решта - це Ігор Кривякін, відомий як Сирена або Жара Апельсин, бас-гітарист краматорського гурту “Мазь” Сергій Ковальов і два учасники гурту “Rокові яйця” - Олексій Парасоцький, який зараз живе у Чорноморську, і я, Валерій Кліменков. Живу в Італії. 

- Чи не заважає співпраці те, що ви живете навіть не в різних містах, а в різних країнах?

- На початку це створювало певні незручності, але потім розсмакували і тепер, навіть, ловимо від цього кайф.

- Яким чином розподіляються обов'язки в вашій творчій групі? Хто народжує ідеї, хто вигадує форму, хто займається оформленням?

- У нас немає чіткого розподілу ролей. Ідеї приходять до кожного і ми майже всі їх використовуємо. Але найбільше ідей постачає, безумовно, Ігор Кривякін.

- Чи це перша ваша співпраця, або раніше ви вже щось разом створювали?

- В такому складі це вже другий проект. Перший називався “The Hall - Scholastique”, в ньому ми опрацьовували ідеї Сергія Ковальова. Тоді ми намагались відобразити момент переходу дитини до дорослого житття. В “JAZZ-LUC GODARD” процес, здебільшого, координую я. Тобто, надалі ми плануємо закінчити цикл ще двома проектами, де смикати за нитки творчого механізму будуть Сирена і Парасоцький. Хотілося б зробити це до кінця року, але не впевнений, що встигнемо.

- Чи можна вважати альбом “MOTEUR” осучасненою версією проекту «Rокові яйця», або це щось абсолютно нове? Чи проводите ви самі такі паралелі?

- Шукати паралелі з “RЯ” я б не став, хоча, напевно, вони таки існують. Тим більше, що ми зробили ремікс на одну з композицій “Rокових яєць”. Головна відмінність - це форма. Ми свідомо відмовились від класичного підходу до створення пісень. Не знаю, чи взагалі можна називати наш продукт піснями, адже в них немає ані куплетів, ані приспівів.

- Як ви самі думаєте, на яку аудиторію орієнтована ваша творчість?

- Точно, що не на широку. Це скоріше страва для музичних гурманів і тих, хто шукає чогось нестандартного.

- Чи усвідомлюєте ви, що багато людей нічого не зрозуміють і подумають, що ви просто не нормальні? Або, що ви з них глузуєте? Ви готові до такої реакції?

- До такої реакції ми вже звикли (сміється). Як на мене, нормальних людей просто не існує, вони просто уявляють себе такими. Всі дуже різні, бо вони живі - в цьому і є сутність. А норма - це категорія мертвих.

- Що ви хотіли повідомити суспільству через цей альбом?

- Це тема для довгої розмови, але, якщо стисло, то я б сформулював наш головний меседж так - протиставлення абстрактного мислення з кон`юнктурою сприйняття. Так нормально?

- Більш-менш, та проїхали. Як довго ви над ним працювали?

- Приблизно 4 місяці. І можу вас запевнити, що це були 4 дуже веселі місяці.

- Коли і де альбом можна буде почути і побачити?

- Офіційну презентацію ми запланували на 5 квітня - це день народження іншого видатного режисера, Пітера Грінуея. Альбом ми викладемо на всіх офіційних стрімінгових платформах - YouTube music, Spotify, i tunes Aamazon musik і так далі.

- Дякую за цікаву бесіду. І, наостанок, таке питання – чого людям чекати від вас у подальшому?

- І я вам дякую. А людям я б порадив нічого не чекати, а діяти самим. Дія досяжна кожному. Варто лише спробувати - і ви зрозумієте як це захоплює.

Павло Коротенко