Що пропонує міністр культури Слов’янську замість згорілого ДК ЖД

Які зміни чекають на культурну сферу Слов’янська та України в цілому? І що місто може зробити з відсутністю будинку культури? Про це сайт 6262.com.ua дізнався від міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка.

Платний Центр культурних послуг замість звичного будинку культури

У Слов’янську наразі не залишилося діючих будинків культури – останній з них, Центр культури і довкілля, згорів 26 квітня 2020 року. У січні 2021 року міський голова Вадим Лях повідомив, що тривають пошуки фінансування для реконструкції ЦКіД, проєктна документація та експертиза вже є.

Читайте: Как рождались, жили и умирали дома культуры в Славянске

У зв’язку з цим сайт 6262.com.ua під час колективного інтерв'ю в Українському кризовому медіа-центрі спитав міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка про те, яку місто може отримати державну допомогу для реконструкції згорілого будинку культури.

Ткаченко відповів, що існує проєкт «Про центр культурних послуг». Міністр каже, що Верховна Рада вже проголосувала за нього у першому читанні. Планують, що клуби та бібліотеки об'єднають у центр культурних послуг. Тобто йдеться про реорганізацію стандартних комунальних закладів. У бюджеті є для цього 200 млн. грн.

«Щоправда, вона (прим. сума) знаходиться у спецфонді. Але ми спробуємо, все ж таки, ці гроші відділити, щоб було пряме фінансування»

Отже, якщо проєкт приймуть, Мінкульт зможе частково виділити гроші на створення Центрів культурних послуг.

Передбачається, що в таких центрах буде сучасна бібліотека, можливості займатися танцями, художнім промислом чи іншим видом творчості. Сенс у тому, що центри будуть не тільки отримувати фінансування від громади та держави, а й самостійно заробляти за рахунок платних послуг. Таким чином, платні послуги мають заохочувати молодь працювати у сфері культури.

Олександр Ткаченко додав, що у Раді розглядається впровадження такого поняття як «мінімальна культурна послуга», тобто скільки грошей має йти на фінансування всієї сфери культури. Таке нововведення повинне встановити чіткий відсоток фінансування культури.

Як рятуватимуть культуру від наслідків пандемії

Міністр каже, що сфера культури по всій країні переживає «коронавірусну кризу». Тому Мінкульт розробляє проєкти сертифікатів на культурні послуги. Йдеться про те, що молоді люди можуть отримати сертифікат із сумою до 2 тис. грн. За цю суму людина може, наприклад, сходити в кіно, зупинитися в готелі або купити книгу.

«Ми звернулися з пропозицію обрахувати цей механізм до організацій, які працюють в ринку, і до державних закладів культури. Відгукнулися першими туризм, видавці і кіношники. А наші державні заклади сказали «А зачем это нам?» Тобто вони (прим. державні культурні заклади) чекають, що їм будуть з краніка видавати кошти, і все буде добре»

Поки механізм культурних сертифікатів напрацьовується, для керівників закладів розробляють показники, щоб визначити якість роботи закладів та кількість відвідувачів. Вже на основі цих показників визначатимуть, хто має право на державну допомогу.

Також Олександр Ткаченко нагадав про ще низку змін які мають полегшити життя культурних осередків в часи пандемії коронавірусу:

• Якщо культурні заклади були закриті на карантин, то вони могли скористатися змінами в оплаті оренди за приміщення. З грудня 2020 року вони можуть витрачати 100% зароблених коштів на власний розвиток.
• Усі заклади культури могли минулого року звертатися до Українського культурного фонду по компенсацію збитків, пов’язаних з пандемією. Загалом на це виділили 590 млн. грн.
• У карантинних зонах інших, ніж червона, дозволили заповнювати зали на 50%. Заповнюваність планують ще збільшити до 60-70%.

Міністр наостанок додав, що у майбутньому плануються ще кілька послаблень для культури, але яких саме – не уточнив.

Матеріал підготовлений у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства.